Судове рішення #280020
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада    2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Шестакової Н.В. Суддів  Кателіна В.П.

При секретарі    Волковій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі   цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненим заборгованості по аліментах та пені за прострочення сплати аліментів

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду М.Сімферополя від 19 квітня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах та пені за прострочення сплати аліментів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з постановою Київського районного суду М.Сімферополя від ЗО червня 2006 року з відповідача на її користь стягуються аліменти в розмірі 1\2 частки його заробітку ( доходу) на утримання їхніх трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. Проте, свій обов'язок по виплаті аліментів відповідач виконує не в повному обсязі і несвоєчасно. Так, за період з 1 жовтня 2001 року по 1 жовтня 2004 року відповідач офіційно не працював і виплатив аліменти лише в розмірі 02 гри., хоча до 1 вересня 2004 року аліменти повинні були нараховуватися виходячи із середньомісячної заробітної плати в АР Крим. З 1 вересня 2004 року відповідач став офіційно працювати, з 1 жовтня 2004 року він сплачує аліменти, але на двох дітей, оскільки старший син досяг повноліття, тому заборгованість відповідача по аліментах за 9 місяців 2004 року повинна також нараховуватись як для безробітного, але вже на двох дітей. Крім того, згідно з діючим сімейним законодавством України з 01.01.2004 року з відповідача підлягає стягненню пеня за прострочення сплати аліментів за 2004 рік. Після уточнення позовних вимог, просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по аліментам на утримання трьох дітей в розмірі 6421 грн. 87 коп. за період з 1 жовтня 2001 року по 1 жовтня 2004 року та 2824 грн. 20 коп. - пеню від суми несплачених аліментів за 2004 рік.

Рішенням Київського районного суду М.Сімферополя від 19 квітня 2006 троку позов ОСОБА_1 було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6421 грн. 87 коп.- заборгованість по аліментах на утримання дітей, 2824 грн. 20 коп. - пені від суми несплачених аліментів за 2004 рік, а всього 9246 грн.07 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в розмірі 92 грн. 46 коп.

Справа №22-6658\06

Головуючий в 1 інстанції Доповідач

Козленко В.В. Шестакова Н.В.

 

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення, як постановлене із порушенням вимог матеріального і процесуального права. Вказує, що суд першої інстанції не врахував, що згідно з рішенням Київського районного суду М.Сімферополя від 19 листопада 2004 року було встановлено, що заборгованість по сплаті аліментів з його боку відсутня. Таким чином, на його думку, суд невірно встановив строк, з якого виникла заборгованість по аліментах.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши доповідача, сторони, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга обгрунтована.

Задовольняючи позов суд першої інстанціх виходив з того, що відповідач не виконував свої обов"язки щодо своєчасної сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей, тривалий час не працював, почав працювати тільки з 01 вересня 2004 року, тому заборгованість по аліментам за 2001-2004р.р. повинна визначатися згідно з ст. 195 СК України із заробітку, якій він одержує.

Висновки суду не відповідають нормам матеріального права.

Як свідчать матеріали справи, за період з 01 жовтня 2001 року до 01 жовтня 2004 року питання про розрахунок і стягнення з відповідача заборгованості по аліментам виникало неодноразово і вирішувалося з урахуванням норм законодавства, яке діяло у спірний період.

За даними виконавчого провадження з жовтня 2001 року до липня 2004 року відповідач офіційно не сплачував позивачці аліменти, однак за цей період позивачка відмовлялася від примусового стягнення аліментів. У засідання суду апеляційної інстанції позивачка пояснила, що дійсно неодноразово відмовлялася від примусового стягнення аліментів з відповідача за проханням його матері, хоча фактично за цей період відповідач не сплачував їй аліменти добровільно (а.с.43-45,50-52).

Відповідно до ч.І ст.11-1 Закону України „Про виконавче провадження" стягувач має право подати заяву про відмову від стягнення і повернення виконавчого документу. Це рішення стягувана є одноособовим і безперечним, оскільки закон не встановлює обставин, при наявності яких це рішення не може бути прийнято. Як встановлено у п.1 ч.І ст.37 вищезазначеного закону, прийняття відмови стягувана від стягнення є підставою для закінчення провадження.

Приймаючи до уваги ці правові норми, колегія суддів дійшла висновку про те, що стягувач аліментів має право відмовитися від стягнення аліментів за будь-який період у минулому за своєю волею, тому державний виконавець не має право всупереч волі стягувана нараховувати заборгованість по аліментам відносно боржника.

Оскільки відмова від стягнення аліментів за період з жовтня 2001 року до липня 2004 року мала місце, позивачка визнала, що ця відмова відповідала її волі, колегія суддів з урахуванням правового регулювання зазначеного питання вважає, що ця відмова має правове значення як дійсний одноособовий правочин. який тягне за собою правові наслідки у вигляді анулювання заборгованості боржника по аліментам за відповідний період. Що стосується заборгованості з липня 2004 року до жовтня 2004 року, то відповідач за цей період сплачував аліменти, чого позивачка також не оспорювала і що підтверждується матеріалами виконавчого провадження.

Крім того, на погляд колегії суддів має преюдіціальне значення щодо позовних вимог рішення суду від 19 листопада 2004 року (а.с.117), яким встановлено, що на 19 листопада 2004 року відсутня заборгованість ОСОБА_2 по аліментам з урахуванням заяв стягувана ОСОБА_1 про відмову від стягнення заборгованості.

На підставі наведеного рішення суду підлягає скасуванню з узваленням нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст.ст.303,307,309 Цивільного процесуального кодекс України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

Справа № 22-6658/06                    Головуючий в 1 інстанції- Козленко В.В.

Доповідач       Шестакова Н.В.

 

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

рішення Київського районного суду М.Сімферополя від 19 квітня 2006 року скасувати. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах та пені за прострочення сплати аліментів.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Справа №22-6658\06

Головуючий в 1 інстанції - Козленке В.В.

Доповідач       Шестакова Н.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація