ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" січня 2013 р. м. Київ К/9991/21518/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Гордійчук М.П.,

Конюшка К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області про перерахунок пенсії, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за 2007-2008 роки, мотивуючи позовні вимоги тим, що вона є дитиною війни і відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2009 року позов задоволено частково: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_2 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01 листопада по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року на підставі положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"; в іншій частині позову у задоволенні відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного від 03 червня 2010 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2009 року скасовано; прийнято нову, якою позов задоволено частково: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.11.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 30.11.2008 з врахуванням статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області та відноситься до соціальної групи дітей війни.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

На 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинено згідно із Законом України від 19.12.2006 №489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

У свою чергу, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп/2007 визнано неконституційним положення пункт 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення на 2007 рік дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону, згідно з якою у 2007 році підвищення дітям війни пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачується особам які є інвалідами, (крім тих на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційним положення пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", згідно з яким дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка, відповідно до частини четвертої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", становить 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З ухваленням Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційними положень Законів України про Державний бюджет України на 2007, 2008 роки ці норми втрачають чинність та не підлягають застосуванню з дня ухвалення рішення про їх неконституційність.

Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році -з 09.07.2007, у 2008 році -з 22.05.2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни: за 2007 рік -з 09.07.2007 до 31.12.2007, за 2008 -з 22.05.2008 до 31.12.2008. Відповідно, у 2007 році у період із 01.01.2007 до 08.07.2007 та у 2008 році -з 01.01.2008 до 21.05.2008 положення законів про Державний бюджет на ці роки були чинними та підлягали виконанню.

З урахуванням викладеного, а також зважаючи на недоведеність з боку позивача поважності причин пропуску ним річного строку звернення до суду, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на момент звернення до суду, колегія суддів вказує на обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову за період з 01.11.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 30.11.2008 (в межах позовних вимог).

Так само, колегія суддів вказує на обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції в частині застосування статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при обчисленні надбавки до пенсії, встановленої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Так, положення статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення "Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судом апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення судом не допущено.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2010 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: