1

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2005 року жовтня місяця 24 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 6 грудня 2005 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням суду позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1, щомісячно аліменти на утримання сина ОСОБА_3, в розмірі 125 грн., починаючи з 11.10.2005 р. до закінчення ОСОБА_3 навчання у Сімферопольському автотранспортному технікумі, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення і прийняття нового рішення про відмову в позові, оскільки рішення суду винесено з порушенням матеріального права і з неповним з'ясуванням обставин справи.

24.10.2006 р. до апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_2, в якій він просить розглянути справу без його участі, а також змінити рішення суду, з винесення нового рішення, якім зменшити розмір аліментів до 44 грн., оскільки суд першої інстанції не врахував матеріальний стан сторін.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з положень ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23-х років, за умови, що вони можуть надати матеріальну допомогу. ОСОБА_3, є сином сторін і навчається на 3-му курсі денної форми навчання сімферопольського автотранспортного технікуму, що підтверджується свідоцтвом про народження (л.с.5) і довідкою (л.с.4).

З довідки від 29.11.2005 р. з місця роботи відповідача(л.с.14), вбачається, що його грошове забезпечення складає 1477 грн. 50 коп., коли позивачка, разом з якою проживає ОСОБА_3 отримує середньомісячну заробітну плату у розмірі 674 грн. 66 коп., що підтверджується відповідною довідкою (л.с.З).

Тому   суд   першої   інстанції   дійшов   обґрунтованого   висновку,   щодо   реальної можливості відповідача утримувати свого повнолітнього сина. Суд врахував і що з ОСОБА_2

Справа № 22-352/2006

   Головуючий

по першій інстанції Уржумова Н.В.

Доповідач Новіков Р.В.

 вже стягуються аліменти на утримання кількох осіб, загальний розмір яких складає 1/2 частку заробітку (доходу) відповідача, а тому необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти у розмірі 125 грн.

Доводи апелянта про відсутність можливості щомісячно сплачувати аліменти у розмірі 125 грн. у зв"язку з придбанням відповідачем автомобілю і достатнього, на думку відповідача, щомісячного доходу позивачки і сина, - є без-підставними, оскільки це не звільняє відповідача від здійснення його батьківського обов'язку по утриманню повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 323, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати в цивільних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 6 грудня 2005 року відхилити і рішення суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції у двомісячний строк.

Справа № 22-352/2006                                         Головуючий

по першій інстанції Уржумова Н.В. Доповідач Новіков Р.В.