КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-85/12 Головуючий у 1-й інстанції: Маринченко М.М. Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

12 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 13.01.2012 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: визнати протиправними дії відповідача 1 відносно нарахування та здійснення перерахування раніше призначеної їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; зобов'язати відповідача 1 усунути порушення та провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до положення ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років; зобов'язати відповідача 1 виплатити відповідно до положення ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.12.2009 по момент винесення рішення; зобов'язати відповідача 1 призначити їй щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до положення ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років; стягнути на її користь згідно ст.ст. 90, 94 КАС України, кошти, затрачені нею на правову допомогу в розмірі 400,00 грн.; стягнути на її користь судові витрати - державне мито в сумі 3,40 грн

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 06.12.2011 адміністративний позов ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною за період з 01.12.2009 по 05.06.2011 залишено без розгляду

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 13.01.2012 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій вона просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації та отримує державну допомогу при народженні дитини та державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»громадяни України, в яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків, усиновлювач, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Колегія суддів звертає увагу на те, що умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Згідно з ст. 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що на даний час чинна постанова КМУ від 27.12.2001 № 1751 «Про затвердження Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми». Пункт даного 13 Порядку визначає, що допомога при народженні дитини, яка народилася після 31 грудня 2007 р., надається у розмірі 12240 гривень - на першу дитину, 25000 гривень - на другу дитину, 50000 гривень - на третю і наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4800 гривень, другої дитини - 4840 гривень, третьої та наступної дитини - 5000 гривень, решта суми на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців (620 гривень щомісяця), на другу дитину - 24 місяців (840 гривень щомісяця), на третю і наступну дитину - 36 місяців (1250 гривень щомісяця) рівними частинами.

Відповідно до пункт 22 вищезгаданого Порядку, визначено, що, у відповідності до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

Колегія судів звертає увагу на те, що конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також Закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу. Про те, Конституційний Суд України у п. 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Аналізуючи наведені положення Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеним Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» фактично змінено положення Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», які діяли у часі раніше, колегія суддів приходить до висновку, що пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

Норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» неконституційними визнані не були, а тому при нарахуванні допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідач діяв в межах та у спосіб передбачений законодавством України.

При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд.

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Оболонського районного суду м. Києва від 13.01.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Головуючий суддя Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.