РІШЕННЯ Іменем України
18 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційною суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого Шестакової Н.В. Суддів Мясоєдової'Т.М. Летягіної О.В. При секретарі Войциховській Е.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, прибудинковою територією, підсобними приміщеннями, про знесення самочинно збудованих споруд і відновлення незаконно знесених будівель, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на рішення Ялтинського міського суду АРК від 23 червня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2005 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, у подальшому уточнивши свої вимоги. про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, прибудинковою територією, підсобними приміщеннями, про знесення самочинно збудованих споруд і відновлення незаконно знесених будівель, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Вимоги обгрунтовані тим, що вони згідно до технічного паспорту є власниками квартир НОМЕР_1 та НОМЕР_2 будинку АДРЕСА_1, сараю літер «Е», сараю літер.«Р», навісу літер «С», розташованих на дворі будинку, а також в їх користуванні на праві загального користування знаходяться убиральня літер «В», пральна літер «Ж», навіс «Л». відкрита тераса - мезонін літер «А». Відповідачі чинять перешкоди у користуванні підсобними приміщеннями шляхом руйнування навісів літер «В,Б,Г», перешкоджанні у завезені будівельних матеріалів, погроз та заборони проводити реконструкцію приміщень. крадіжки будівельних матеріалів на суму 18519грн.; відповідачами незаконно знесена огорожа навколо додаткової земельної ділянки, яка визнана рішенням суду аривашою власністю ОСОБА_8. За даними обставинами вони неодноразово звертались до відділу міліції, де проводиться розслідування.
Крім того, відповідачі чинять перешкоди, у користуванні місцями побутового призначення - туалетом, пральнею та терасою - мезоніном, що знаходиться на даху будинку, бо вказані приміщення запираються на ключ: до того ж відповідачі не дають можливості відремонтувати напівзруйновану пральню та користуватися нею.
Справа №22-6091/2006р. Головуючий в 1 інстанції Бондаренко Г.М.
Доповідач Шестакова Н.В.
Вважають, що протиправними діями відповідачів, які позбавили їх нормального способу життя, погіршили стан здоров'я і завдано моральних страждань, у відшкодування яких вони просять стягнути з відповідачів по 10000грн. кожному.
Відповідачі позов не визнали, пояснивши, що перешкод у користуванні місяцями загального користування позивачам не створюється, всі питання відносно користування прибудинковою територією вирішуються створеним колегіальним органом - об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, членами якого позивачі не являються. Позивачі незаконно намагалися зробити у пральні реконструкцію, будівництво було припинено, але пральня не відновлена. Туалет має дві секції, одна з котрих відремонтована на кошти співвласників та замикається, а інша відкрита. Навіси «В,Б,Г» та земельна ділянка не зазначені у правовстановлюючих документах позивачів, тому їх вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди безпідставні.
Рішенням суду позов задоволено, зобов'язано ОСОБА_3. ОСОБА_4.ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7 усунути перешкоди позивачам у користуванні місцями загального користування шляхом знесення огорожі і хвіртки, які перешкоджають проходу на терасу-мезонін літер «а», надати ключ від туалету літер «В» та не перешкоджати використовувати за призначенням пральню літер «Ж».
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ставлять питання про скасування зазначеного рішення у частині відмови у позові, мотивуючи тим, що судом невірно встановлені обставини, що мають значення для вирішення справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, а саме, не взято до уваги факти спричинення їм матеріальної та моральної шкоди в результаті безпідставного зруйнування будівель літер «Б,В,Г» та морального тиску.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставить питання про скасування зазначеного рішення в частині покладення на нього зобов'язань щодо усунення перешкод позивачам у користуванні місьцями загального користування з ухваленням нового рішення про відмову у позові у цій частині з тих підстав, що рішення ухвалене у порушення норм матеріального та процесуального права, дана невірна оцінка наданим доказам та обставинам справи, оскільки він не є мешканцем будинку АДРЕСА_1, у зазначеному будинку проживає його маги, а тому його безпідставно зобов'язано вчинити певні дії, направлені на усунення перешкод позивачам у користуванні місьцями загального користування.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, заслухавши доповідача, позивачів, відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5. перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, апеляційна скаргаОСОБА_5 підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи рішення у оскарженій частині, суд першої інстанції виходив з того. що позивачі не надали доказів того, що навіси «В,Б,Г» належать їм на праві власності чи користування і що зруйновані вони відповідачами; також не надали доказів належності їм земельної ділянки, оскільки документом, який посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, є державний акт; відносно вимог про усунення перешкод у користуванні місьцями загального користування суд зазначив, що ці перешкоди створювалися всіма відповідачами, тобто, у тому числі і ОСОБА_5: відносно вимог про стягнення моральної шкоди суд зазначив, що позивачами не надано доказів на підтвердження скоєння відповідачами неправомірних винних дій стосовно позивачів.
Висновки суду не відповідають вимогам матеріального і процесуального права. Як свідчать матеріали справи, сторони по справі є власниками окремих квартир у буд.АДРЕСА_1, всього у зазначеному будинку 15 квартир. тобто цей будинок є багатоквартирним. У технічному паспорті на квартиру НОМЕР_1. власником якої за договором дарування є ОСОБА_1, зазначені крім квартири підсобні приміщення за літ. „Е", „Р","С". Позивачі стверджують, що ці приміщення, які у цей час мають інші літери, а саме «В,Б,Г», знаходяться у їх власності і не належать нікому з інших власників.
Суд першої інстанції неповно з"ясував статус спірних приміщень, не надав оцінки технічному паспорту, не дослідив матеріали інвентарної справи, не залучив до справи інших співвласників житлового будинку для вирішення питання, хто є власником або користувачем спірних приміщень: конкретні фізичні особи або усі співвласники будинку. Крім того, як пояснили сторони у засіданні суду апеляційної інстанції, у цей час діє об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Згідно з ст.ст.4,11,12 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється, зокрема, для забезпечення і захисту прав його членів, належного утримання та використання неподільного загального майна; у разі прийняття на власний баланс житлового комплексу здійснює управління неподільним та загальним майном житлового комплексу.
Однак це ОСБД як представник інтересів співвласників будинку також до справи не було залучено.
Колегія суддів також вважає, що оскільки предметом спору є прибудинкова теріторія, необхідно залучити до справи Ялтинську міську раду для вирішення питання. чи визначена прибудинкова територія. Приймаючи до уваги статус земельної ділянки, на якої розташований житловий будинок, позивачі не мають права одержати державний акт приватної власності на частку земельної ділянки, яка віднесена до прибудинкової теріторії, тому висновки суду про необхідність надання позивачами державного акту про право приватної власності на зазначену земельну ділянку не відповідає вимогам закону.
Зазначені обставини свідать про те, що суд першої інстанції фактично при розгляді справи у частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв"язку зі знищенням навісів літ.«В,Б,Г» вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у судовому засіданні, що є підставою для скасування рішення суду з направленням справи у зазначеній частині на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ті.4 ст.311 ЦПК України.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про відсутність доказів на підтвердження скоєння будь-яким з відповідачів неправомірних винних дій у відношенні позивачів суперечать висновкам суду про те, що за виною відповідачів позивачі не мають можливості користуватися місьцями загального користування, тобто одночасно суд зазначив, що мали місце неправомірні дії відповідачів, а також те. що немає відповідних доказів при вирішенні питання про стягнення моральної шкоди.
Між тим, за змістом ст.23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв"язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. У зазначеній частині рішення суду також підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права.
Крім того, суд першої інстанції не розглянув позовні вимоги про знесення незаконних будівель на даху будинку, приймаючи до уваги те. що мотивувальна частина не містить ніяких доводів щодо зазначеної вимоги. Як встановлено у п.5 ч. 1 ст..311 ЦПК України, якщо суд не розглянув всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, - рішення суду також підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При розгляді апеляційної скаргиОСОБА_5 колегія суддів звертає увагу на те. що позивачі пояснили в суді апеляційної інстанції, що не можуть зазначити конкретно. які дії робив ОСОБА_5, перешкоджаючи їм у користуванні місьцями загальною користування, однак вважають, що ОСОБА_5 винен у створенні зазначених перешкод поряд з другими відповідачами.
Ст.10 ЦПК України встановлює принцип змагальності сторін, у відповідності до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Оскільки позивачі не надали жодного доказу, крім усних пояснень, про те. що відповідач ОСОБА_5 особисто створював їм які-небудь перешкоди у користуванні місьцями загального користування, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість позову у цей частині.
Керуючись ст.ст.303,307,309,п.п.4,5 ч.І ст.ЗП Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 задовольнити частково.
Скасувати рішення Ялтинського міського суду АРК від 23 червня 2006 року у частині відмови ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у задоволенні позову про усунення перешкод у користуванні підсобними приміщеннями літ. „Е","Р","С","Л" за адресою:буд.АДРЕСА_1; про усунення перешкод у користуванні, про знесення самочинно збудованих споруд, відновлення незаконно знесених споруд, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також у частині задоволення позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про покладення на ОСОБА_5 зобов"язання щодо усунення перешкод позивачам у користуванні місцями загального користування.
Направити справу за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні підсобними приміщеннями літ. „Е'7'Р'\"С7'Л" за адресою:буд.АДРЕСА_1; про знесення самочинно збудованих споруд, відновлення незаконно знесених споруд, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відмовити ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у задоволенні позову до ОСОБА_5 про покладення на ОСОБА_5 зобов"язання щодо усунення перешкод ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у користуванні місьцями загального користування шляхом знесення огорожі і хвіртки, які перешкоджають проходу на терасу - мезонін літ."А", надання ключа від туалета літ."В" та усунення перешкод у користуванні пральнею літ."Ж".
В іншій частині рішення Ялтинського міського суду АРК від 23 червня 2006 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.