РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Берзіньш B.C.,
суддів М'ясоєдової Т.М., Шестакової Н.В., при секретарі Савенко В.В. за участю: позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника позивачів ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_3 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 червня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, що представляє свої інтереси і неповнолітнього ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, що діють в інтересах неповнолітніх ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа Комунальне підприємство житлово-експлуатаційна ділянка №2 м. Алушти, виконавчий комітет Алуштинської міської ради про зміну договору найму жилого приміщення та по зустрічному позову ОСОБА_4, ОСОБА_3, що діють в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_8, ОСОБА_9 третя особа Комунальне підприємство житлово-експлуатаційна ділянка №2 м. Алушти про укладення окремого договору найму,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1, що представляє також інтереси неповнолітнього ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3, що діють також в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа Комунальне підприємство житлово-експлуатаційна ділянка №2 м. Алушти, виконавчий комітет Алуштинської міської ради про зміну договору найму жилого приміщення квартири АДРЕСА_1, виділивши ОСОБА_7, ОСОБА_2 в користування кімнату площею 11,28 кв.м., ОСОБА_1 із сином ОСОБА_6 кімнату площею 11,28 кв.м., ОСОБА_4. ОСОБА_3 та їх дітям ОСОБА_9, ОСОБА_8 виділити кімнату площею 17,25 кв.м. Ванну кімнату, кухню, туалет та інші підсобні приміщення залишити в загальному користуванні сторін. Зобов'язати виконком Алуштинської міської ради укласти договір найму на користування кімнатами згідно виділеної сторонам жилої площі. Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з ордером НОМЕР_1 їх сім'ї, з чотирьох чоловік була надана трикімнатна квартира АДРЕСА_1. Наймачем даної жилої площі є ОСОБА_2. Спірна квартира загальною площею 56,39 кв.м., жилою площею 39,81 кв.м. складається з трьох ізольованих кімнат жилою площею 17,25 кв.м., 11,28 кв.м., 11,28 кв.м. Разом з ними проживає сім'я відповідачів ОСОБА_3. Всього в квартирі зареєстровані і проживають на даний час три сім'ї з восьми чоловік, а саме, сім'я ОСОБА_2 - чоловік і дружина; сім'я ОСОБА_1 - мати і син; сім'я ОСОБА_3 - чоловік, дружина і двоє дітей. На кожного з них приходиться по 5 кв.м. Не дивлячись на те, що в квартирі проживають три окремі сім'ї відповідачі зайняли в квартирі дві кімнати, а позивачі фактично дві різні сім'ї проживають в одній кімнаті. ОСОБА_2 є окремою сім'єю і людьми похилого віку, мають
Справа № 22ц-6373/06 Головуючий суду першої інстанції
Куксов В.В.
Доповідач М'ясоєдова Т.М.
потребу у спокої і в окремому приміщенні. Відповідачі добровільно не бажають надати батькам окрему кімнату, тому між сторонами склалися неприязні відносини. ОСОБА_2 просять, щоб з ними уклали окремий договір найму на ізольовану кімнату 11,28 кв.м., ОСОБА_1 з сином просить укласти окремий договір найму на ізольовану кімнату 11,28 кв.м., а з відповідачами ОСОБА_3 укласти договір найму на кімнату 17,25 кв.м.
Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 що діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_8, ОСОБА_9 заявили зустрічний позов про укладення окремого договору найму двох кімнат площею 11,28 кв.м. в вищезгаданій квартирі. Позовні вимоги мотивовані тим, що з 23.01.1996 року по 27.01.2004 року ОСОБА_1 не проживала у вищезгаданій квартирі, оскільки вийшла заміж і переїхала на нове місце проживання. До від'їзду ОСОБА_1 квартира займалася наступним чином: у кімнаті 17,25 кв.м. проживали позивачі ОСОБА_3, неповнолітньої дитини в них ще не було, кімнату площею 11,28 кв.м. займали ОСОБА_2, другу кімнату площею 11,28 кв.м. займала ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті вони зайняли її кімнату, оскільки в них дві різностатеві дитини. На момент виникнення права на займання кімнати, що звільнилася, ніхто з позивачів не пред'являв прав на проживання в цій кімнаті.
Рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 27 червня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 що представляє також інтереси неповнолітнього ОСОБА_6, ОСОБА_2. ОСОБА_7 задоволені. Виділено ОСОБА_2, ОСОБА_7 в користування кімнату площею 11,28 кв.м.. що розташована у квартирі АДРЕСА_1. Виділено ОСОБА_1 та її сину ОСОБА_6 кімнату площею 11,28 кв.м., розташовану за вищезгаданою адресою. Виділено ОСОБА_4, ОСОБА_3 та їх дітям ОСОБА_9 та ОСОБА_8 кімнату площею 17,25 кв.м. в цій же квартирі. Ванну кімнату, кухню, туалет та інші приміщення залишено в загальному користуванні сторін. Зобов'язано виконавчий комітет Алуштинської міської ради укласти договір найму на користування кімнатами згідно з виділеною площею у квартирі АДРЕСА_1, та зареєструвати його в комунальному підприємстві ЖЕД №2 м. Алушти. У зустрічному позові ОСОБА_3 відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій ставлять питання про скасування рішення суду першої інстанції від 27 червня 2006 року як необгрунтованого, постановленого з порушенням норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, неправильно застосував ст. 50 Житлового кодексу України, оскільки порушив права їх неповнолітніх різностатевих дітей, не вирішив питання щодо пропуску позивачами строку позовної давності при зверненні до суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх представника ОСОБА_5, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги відповідачів, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відповідачів ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково.
Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 50 Житлового кодексу України, жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічних вимогам. При наданні жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за дев'ять років, крім | подружжя. Не допускається також заселення квартири, збудованої для однієї сім'ї, двома і більше сім'ями або двома і більше одинокими особами, за винятком випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 54 цього Кодексу. Особам похилого віку, а за висновком лікувально-профілактичного закладу також відповідним категоріям інвалідів і хворих на їх прохання жилі приміщення надаються на нижніх поверхах або в будинках з ліфтами.
Згідно вимогам статей 103, 104 Житлового кодексу України, договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки за згодою наймача, членів його сім'ї і наймодавця, за винятком випадків встановлених законодавством і цим Кодексом. Член сім'ї наймача вправі
Справа № 22ц-63 73/06 Головуючий суду першої інстанції
Куксов В. В. Доповідач М'ясоєдова Т.М.
вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу. У разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.
Статтею 63 наведеного кодексу передбачено, що предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі.
При розгляді справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, що діє і в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7 обгрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки порушені їх житлові права тим, що дві різні сім'ї проживають в одній кімнаті, в той час, як сім'я ОСОБА_3 проживає у двох кімнатах спірної квартири.
Судова колегія вважає, що рішення в цій частині є необгрунтованим і підлягає скасуванню, оскільки висновки суду не відповідають вимогам закону.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно ордеруНОМЕР_1 сім'ї з чотирьох чоловік була надана трикімнатна квартира АДРЕСА_1. Наймачем цієї квартири є ОСОБА_2. Спірна квартира загальною площею 56,39 кв.м. складається з трьох ізольованих кімнат, жилою площею 17,25 кв.м. та 11,28 кв.м. - 2 кімнати (а.с. 5).
У спірній квартирі проживають три окремі сім'ї: сім'я ОСОБА_1 із неповнолітнім сином ОСОБА_6, сім'я ОСОБА_2 - чоловік і дружина і сім'я ОСОБА_3 - чоловік, дружина і двоє неповнолітніх дітей. Відповідачі ОСОБА_3 займають дві кімнати по 11,28 кв.м., а дві інших сім'ї проживають в одній кімнаті площею 17,25 кв.м.
Враховуючи те, що жила площа спірної квартири складає 39,81 кв.м., а зареєстровано у вказаній квартирі і дійсно проживає в ній 8 чоловік, укладення окремих договорів найму з ними на підставі ст.ст. 103, 104 ЖК України згідно позовних вимог сторін неможливо, оскільки виділені жилі приміщення не будуть відповідати вимогам, передбаченим ст. 63 ЖК України, що є необхідною умовою при зміні, укладенні окремих договорів найму.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає скасуванню відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 309 Цивільного процесуального кодексу України, з ухваленням нового рішення про відмову в позові ОСОБА_1, що представляє свої інтереси і інтереси неповнолітнього ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7 у зв'язку з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 є обгрунтованим, постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права і правових підстав для його скасування або зміни не встановлено.
Висновки суду першої інстанції в цій частині обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та вимогам закону.
Викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_3 доводи по суті не спростовують висновки місцевого суду щодо вирішення зустрічного позову, тому не можуть бути прийняті до уваги.
Посилання апелянтів на порушення судом вимог ст. 50 Житлового кодексу України не обґрунтовані, оскільки викладені в наведеній нормі права вимоги стосуються випадків надання жилих приміщень громадянам для проживання.
Між тим як сім'ї ОСОБА_3 у встановленому законом порядку спірне жиле приміщення не надавалося.
Додаткових доказів, які б спростовували зроблені судом висновки в цій частині відповідачі суду апеляційної інстанції не надали.
З урахуванням наведеного, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 309, статтями 303, 304, 307, 313, 314, 316, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
Справа № 22ц-63 73/06 Головуючий суду першої інстанції
Куксов В. В. Доповідач М'ясоєдова Т.М.
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 червня 2006 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1, що представляє і інтереси неповнолітнього ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, що діють і в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа Комунальне підприємство житлово-експлуатаційна ділянка №2 м. Алушти, виконавчий комітет Алуштинської міської ради про зміну договору найму жилого приміщення скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В решті рішення Алуштинського міського суду АРК від 27 червня 2006 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України у двохмісячний строк з дня набрання ним законної сили.
Справа № 22ц-6373/06
Головуючий суду першої інстанції
Куксов В. В.
Доповідач М'ясоєдова Т.М.