Справа № 0417/12546/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2013 року

Справа № 0417/12546/2012

2 /202/400/2013

12 лютого 2013 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Абаровському І.О.,

за участю представника позивача Чудненко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Полтава-банк» до ОСОБА_2, Дніпропетровської міської ради, треті особи - Шоста Дніпропетровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3, про встановлення факту прийняття спадщини та звернення стягнення на заставне майно, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року ПАТ «Полтава-банк» звернулося до суду з зазначеним позовом, який неодноразово змінювало, та остаточно звернулося з вимогами до ОСОБА_2, Дніпропетровської міської ради, посилаючись на те, що 28 березня 2008 року між Полтавським АБ «Полтава-банк», правонаступником якого є ПАТ «Полтава-банк», та ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки в забезпечення повернення позичальником ОСОБА_3 не пізніше 27 березня 2015 року кредиту в сумі 250000,00 грн., за яким ОСОБА_4 передане в іпотеку нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1, однак умови кредитного договору не виконувались, виникла прострочена заборгованість, внаслідок чого позивач неодноразово направляв ОСОБА_4 вимоги про усунення порушень та погашення заборгованості, що так і не відбулось, при цьому, майна, переданого позичальником ОСОБА_3 виявилось недостатньо для погашення існуючої заборгованості, а в травні 2012 року позивачу стало відомо про те, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, однак спадкоємців виявлено не було, ніхто з заявою про прийняття спадщини із спадкоємців за законом не звертався, заповіту померла не складала, територіальна громада також спадщину не приймала, разом з тим, в квартирі проживає її донька ОСОБА_2, яка ніяких дій з прийняття спадщини не вчинила донині, тому позивач просив встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після ОСОБА_4 та звернути стягнення на предмет іпотеки, а в подальшому, згідно змінених та уточнених позовних вимог, остаточно просив суд звернути стягнення на користь ПАТ «Полтава-банк» на предмет іпотеки по іпотечному договору від 28 березня 2008 року - квартиру АДРЕСА_1, шляхом реалізації з прилюдних торгів з початковою ціною 381508,07 грн.; за рахунок одержаних від реалізації іпотечного майна коштів погасити заборгованість ОСОБА_3 перед ПАТ «Полтава-банк» за кредитним договором №6 від 28 березня 2008 року в сумі 295174,58 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3326,30 грн., а всього - 298500,88 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2013 року в якості співвідповідача у справі залучено територіальну громаду в особі Дніпропетровської міської ради.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2013 року позовні вимоги в частині встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_2 після ОСОБА_4 залишені без розгляду за заявою представника позивача на підставі п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України.

Представник позивача Чудненко В.М. в судовому засіданні позовні вимог підтримав у повному обсязі з наведених в остаточній редакції позовної заяви підстав, та одночасно клопотав про заочний розгляд справи.

Відповідачі ОСОБА_2, Дніпропетровська міська рада, заперечень проти позову не надали, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, причин не повідомили, своїх представників до суду не направили, на підставі чого з урахуванням письмової згоди позивача відповідно до ст. 224 ЦПК України справа підлягає розглядові судом з ухваленням цього рішення заочно.

Третя особа - ОСОБА_3 у поданій поштою заяві викладені у позові обставини визнав у повному обсязі та клопотав про розгляд справи у його відсутності (а.с.48).

Третя особа - Шоста дніпропетровська державна нотаріальна контора у поданій поштою заяві клопотала про розгляд справи у відсутності їх представника з вирішенням справи на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, перевіривши доводи позивача в межах заявлених вимог, вважає за необхідне ухвалити рішення про задоволення позову, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 28 березня 2008 року між Полтавським АБ «Полтава-банк», правонаступником якого згідно Статуту є ПАТ «Полтава-банк», та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №6, долучений до матеріалів справи в копії (а.с.90-92) за умовами якого, що є обов'язковими для сторін згідно ст. 629 ЦК України, банк надав відповідачу у власність грошові кошти в сумі 250000,00 грн. на споживчі потреби зі сплатою за користування коштами 15,0% річних, 0,7% комісії на залишкову суму кредиту (п.1 договору).

Відповідач за цим договором, одержавши кошти, зобов'язався використовувати кошти за цільовим призначенням, повернути кредит до 27 березня 2015 року, сплачуючи щомісяця у визначені строки кредит та проценти (п.1 договору).

За змістом ст.526, 527, 530, 532, 533 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, належними сторонами, у строк, у встановленому місці та відповідній валюті.

Згідно зі ст. 1050 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки відповідно до ст. ст. 1048, 1056-1 цього Кодексу України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу України.

Відповідно до п.4.3.1 кредитного договору банк має право у разі виникнення простроченої заборгованості по кредиту або прострочення сплати відсотків та комісій по ньому, стягувати пеню згідно умов п.п.5.2, 5.3 договору або достроково стягнути заборгованість за кредитом, письмово попередивши позичальника за 10 днів.

З матеріалів справи вбачається, що оскільки боржник ОСОБА_3 з листопада 2008 року платежі не вносив, то в порушення ст.ст. 529, 530, 536, 10561 ЦК України відступив від умов про частину виконуваного обов'язку і строків виконання за договором, у зв'язку з чим на час звернення до суду він прострочив виконання згідно ст. 612 ЦК України, а банк набув дострокового права вимоги повного виконання зобов'зань.

Належне виконання зобов'язання ОСОБА_3 зі сплати суми основного боргу, процентів за користування кредитом, неустойки, дострокового повернення кредиту було забезпечене відповідно до умов п.2.5 кредитного договору, іпотекою майнового поручителя ОСОБА_4 - квартирою АДРЕСА_1.

Відповідно до укладеного 28 березня 2008 року між Полтавським АБ «Полтава-банк» та ОСОБА_4, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, договору іпотеки (а.с.5-6), ОСОБА_4 в забезпечення повернення до 27 березня 2015 року ОСОБА_3 коштів за кредитним договором №6 від 28 березня 2008 року з Полтавським АБ «Полтава-банк» в розмірі 250000,00 грн., процентів за цей кредит з розрахунку 15% річних та комісії в розмірі 0,7% на залишок кредиту, передала нерухоме майно - належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 (п.1 договору).

Відповідно до п.2.3.5 цього договору іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання.

Відповідно до п.2.3.7 договору іпотеки іпотекодержатель має право у разі проведення звернення на предмет іпотеки від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до п.5 договору у випадку переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до другої особи, іпотека зберігає свою силу по відношенню до нового власника.

Відповідно до п.5.4 договору іпотеки цей договір набуває чинності у встановленому Законом порядку і діє до повного виконання основного зобов'язання.

Як передбачено ст.ст. 572, 575 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом, як передбачено ст. 590 ЦК України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Досудова вимога ПАТ «Полтава-банк» про погашення заборгованості, починаючи з січня 2009 року направлялася ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що визнано ОСОБА_3 у поданій до суду заяві, залишена і боржником, і його майновим поручителем без виконання, у зв'язку з чим, рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2012 року у справі за позовом ПАТ «Полтава-банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №6 від 28 березня 2008 року в рахунок погашення заборгованості і дострокового повернення кредиту, процентів, комісії та пені, звернуто стягнення на іпотеку, належну ОСОБА_3 (а.с.99-100).

В рамках виконавчого провадження за вказаним рішенням було встановлено, що вартість майна, належного боржнику ОСОБА_3, на яке звернуто стягнення в погашення існуючої станом на 26 жовтня 2011 року заборгованості в розмірі 1356366,01 грн., становить 99350,00 грн. (а.с.102-105), що відповідно є недостатньою сумою для задоволення вимог за кредитним зобов'язанням.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в Книзі реєстрації смертей 24 лютого 2009 року вчинено запис №264 Індустріальним відділом РАЦС Дніпропетровського МУЮ (а.с.7). Вказані обставини стали відомі позивачу з проведенням перевірки іпотечного майна з метою спонукання іпотекодавця усунути порушення зобов'язань, у зв'язку з чим був складений відмовний матеріал та винесена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи від 18 червня 2012 року, де дані обставини встановлені (а.с.9, відмовний матеріал).

Зі спадкової справи №339/09, заведеної 22 квітня 2009 року на ОСОБА_4 шостою дніпропетровською державною нотаріальною контрою, ОСОБА_4 заповіту не складала, жоден із спадкоємців про прийняття спадщини ніяких заяв не подавав, у відповідності з вимогами глави 87 книги 6 ЦК України спадщину не приймав. Наявність таких спадкоємців за даними спадкової справи не встановлена (а.с.29-36).

Донька спадкодавця, відповідач ОСОБА_2, яка зареєстрована та проживає в спадковій квартирі АДРЕСА_1 за даними постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 18 червня 2012 року (а.с. 9), з заявою про прийняття спадщини також не зверталась. При цьому, суд враховує, що прийняття спадщини або її не прийняття спадкоємець здійснює на свій розсуд, оскільки це право, а не обов'язок.

Територіальна громада в особі Дніпропетровської міської ради також не зверталась в порядку ст. 1277 ЦК України з метою набуття права власності на цю спадщину.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

З аналізу наведених норм, належить дійти висновку, що внаслідок смерті фізичної особи припиняється і її право власності за п.11 ч.1 ст.346 ЦК України, однак іпотека є дійсною, навіть за умови відсутності спадкоємців, оскільки визначені ст.17 Закону України «Про іпотеку» підстави припинення іпотеки відсутні, за укладеним договором іпотеки - він діє до повного виконання основного зобов'язання, яке донині не виконано та не припинено, і за встановлених порушень основного зобов'язання банк, як іпотекодержатель, набув права звернення стягнення за ст. 33 цього Закону на предмет іпотеки.

За змістом ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.41 своєї постанови №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

З проведеного на замовлення позивача ПП «Оцюнювач» 09 листопада 2012 року звіту про оцінку майна - квартири АДРЕСА_1, зареєстрованої станом на 12 грудня 2012 року в КП «ДМБТІ» ДОР за ОСОБА_4 (а.с.121-122), ринкова вартість цієї квартири без ПДВ становить 381508,07 грн. Станом на день смерті іпотекодавця - ІНФОРМАЦІЯ_1 - заборгованість за основним зобов'язанням становить 295174,58 грн. (а.с.71-79).

Виходячи з встановлених у судовому засіданні обставин, безпосередньо дослідивши наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності і логічному взаємозв'язку, вирішуючи справу згідно з ст.11 ЦПК України в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку про задоволення позову та звернення стягнення на користь позивача на іпотечне майно з початковою ціною 381508,07 грн. шляхом реалізації з прилюдних торгів, з зарахуванням одержаних коштів в погашення заборгованості за кредитним договором від 28 березня 2008 року з ОСОБА_3 на загальну суму 295174,58 грн.

З урахуванням клопотання позивача та вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати в розмірі 3326,30 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, одержаних від реалізованого майна.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-64, 209, 218, 224-226, 222 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «Полтава-банк» - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед публічним акціонерним товариством «Полтава-банк» за кредитним договором №6 від 28 березня 2008 року звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 28 березня 2008 року, укладеним між ПАТ «Полтава-Банк» та ОСОБА_4, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 65,3 кв.м., житловою площею 37,7 кв.м., зареєстровану в КП «Дніпропетровське МБТІ» Дніпропетровської області ради за ОСОБА_4, шляхом реалізації з прилюдних торгів за початковою ціною в сумі 381508,07 грн.

Одержані від реалізації кошти звернути на користь публічного акціонерного товариства «Полтава-банк» в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором №6 від 28 березня 2008 року у сумі 295174,58 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 250000,00 грн., відсотків в сумі 14461,98 грн., комісії в сумі 7608,20 грн., пені в сумі 23104,40 грн., а також витрат по сплаті судового збору в сумі 3326,30 грн., а всього - 298500,88 грн. (двісті дев'яносто вісім тисяч п'ятсот гривень 88 коп.).

З повним текстом рішення особи, які беруть участь у справі зможуть ознайомитись 15.02.2013.

Відповідач має право подати до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а так само - відповідачем з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Головуючий О.В. Колесніченко