Справа 6275-2006                                                     Суддя 1 інстанції Хейло Я.В.

Категорія  44                                                             Доповідач Новосядла В.М.             

УХВАЛА

ІМЕНЕМ                 УКРАЇНИ

18 жовтня 2006 року                                                                                          м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі головуючого Новосядлої В.М.,

суддів Постолової В.Г., Азевича В.Б.,

при секретарі Панаріній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селідівського міськрайонного прокурора на рішення Селидівського міського суду від 21 квітня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька обласна дирекція по ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та газ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до Державного підприємства «Донецька обласна дирекція по ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та газ, який обґрунтовує тим, що більше 30 років працював на підприємствах вугільної промисловості, з яких 22 роки на шахті №2 «Новогродівська» Селідівського виробничого об'єднання по видобутку вугілля.

На підставі статті 43 Гірничого закону України просив стягнути з відповідача витрати за спожиту електричну енергію і газ у розмірі 896 гривень.

Рішенням Селідівського міського суду від 21 квітня 2006 року було відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі прокурор просить рішення суду скасувати і постановити нове, яким задовольнити позов ОСОБА_1.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора і представника відповідача, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів цивільної справи вбачається, що позивач працював на шахті «Новогродівська» більше 22 років і в теперішній час знаходиться на пенсії.

Наказом №237 від 24 травня 2001 році шахта була ліквідована і правонаступником призначено ДК « Укрвуглереструктурізація».

За період з 2003 року по 2005 рік позивачем було оплачено 896 гривень 79 копійок за користування електричною енергією і природний газ у квартирі АДРЕСА_1, які він просив стягнути з відповідача.

Відповідно до частини 5 Статті 48 Гірничого закону, після ліквідації гірничого підприємства непрацюючі пенсіонери забезпечуються правонаступником вугіллям на побутові потреби. Виплата компенсації за сплачену електричну енергію та газ не передбачена.

Виходячи із встановлених судом першої інстанції фактів, наданих сторонами доказів, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Рішення суду постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не встановлено.

Доводи апеляційної скарги необгрунтовані і не спростовують висновків суду.

У відповідності до частини 1 статті 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, суд

УХВАЛ ИВ:

Апеляційну скаргу Селідівського міжрайонного прокурора відхилити.

Рішення Селідівського міського суду від 21 квітня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька обласна дирекція по ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та газ залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.