Справа № 9409-2006 Головуючий 1 інстанції Шеметова Н.Г.
Категорія 19 Доповідач Новосядла В.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2006 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючого Новосядлої В.М., суддів Постолової В.Г., Азевича В.Б.,
при секретарі Панаріній О.В.,
за участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Шахтарську на рішення Шахтарського міськрайонного суду від 23 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Шахтарську про відшкодування моральної шкоди
ВСТАНОВИВ:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Шахтарську принесло апеляційну скаргу на рішення Шахтарського міськрайонного суду від 23 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Шахтарську про відшкодування моральної шкоди, яким був частково задоволений позов позивача і на його користь з відповідача було стягнуто моральну шкоду у розмірі 25 000 гривень.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Шахтарську просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову через порушення норм матеріального права.
Вислухавши суддю-доповідача, сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з таких підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивач працював в вугільній промисловості з 1980 року.
Згідно із висновком МСЕК від 19 серпня 2002 року позивачу вперше була встановлена стійка втрата працездатності у розмірі 40% по професійному захворюванню безстроково і встановлена третя група інвалідності.
У відповідності до підпункту "є" пункту 1 частини 1 статті 21 та частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року, Фонд соціального страхування виплачує грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.
Частина 1 статті 9 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року в редакції від 21 листопада 2002 року передбачає, що "відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Відповідно до абзацу 2 пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" №6 від 27 березня 1992 року в редакції від 24 жовтня 2003 року і Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року, страхова виплата за моральну шкоду провадиться потерпілому Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань незалежно від втрати ним професійної працездатності.
Виходячи із вимог закону, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про спричинення позивачу моральної шкоди.
Але встановлюючи розмір моральної шкоди у розмірі 25 000 гривень, що підлягає стягненню з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, суд першої інстанції не врахував засади розумності і справедливості і тому, на думку апеляційного суду вказана сума є надмірною, оскільки моральна шкода компенсована чітким виконанням держави, щодо сплати тих виплат, які передбачені статтею 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві".
Апеляційний суд вважає, що при визначенні суми компенсації відшкодування моральної шкоди слід керуватися принципом справедливості, у зв'язку з чим розмір моральної шкоди підлягає зменшенню до 15 000 грн.
Оскільки судом неповно були з'ясовані обставини, що мають значення для справи в частині розміру відшкодування моральної шкоди, рішення суду в цій частині підлягає зміні на підставі пункту 1 частини 1 статті 309 ЦПК України.
Рішення суду в іншій частині постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги необгрунтовані і не спростовують висновків суду.
На підставі Постанови KM України «Про затвердження порядку оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» від 21 грудня 2005 року, з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань в м. Шахтарську підлягає стягненню 1 гривня 50 копійок.
Керуючись статтями 314, 316 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань в м. Шахтарську задовольнити частково.
Рішення Шахтарського міськрайонного суду від 23 серпня 2006 року змінити, зменшивши розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань в м. Шахтарську на користь ОСОБА_1 до 15 000 гривень.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.