Головуючий у 1 інстанції:Корнеєвої І.В..

Доповідач: Мозговенко В.В.

УХВАЛА

іменем України

19 лютого 2013 року колегія суддів Судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого Мозговенка В.В.

суддів Артамонова О.О., Яременка А.Ф.

з участю:

прокурора Андреєвої Ж.М.

потерпілої ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області розглянула справу за апеляцією засудженого на вирок Красноармійського місьрайонного суду Донецької області від 29 жовтня 2012 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Лесозаводська, Приморського краю РФ, раніше судимий за ч.1 ст.164 КК України

засуджений за ч.2 ст.164 КК України до 2 років обмеження волі.

Згідно вироку ОСОБА_2 був засуджений за вчинення злочину за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2 який рішенням суду був зобов'язаний виплачувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 у розмірі ? частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, й який раніше був засуджений за злісне ухилення від сплати аліментів у період часу з 20 грудня 2011 року по 20 серпня 2012 року з метою ухилення від сплати аліментів, не працював, заходів до працевлаштування не приймав, на обліку у центрі зайнятості не перебував, аліменти сплачував епізодично й не у повній мірі, а саме у грудні 2011 року у сумі 200 гривень, та у лютому й червні 2012 року відповідно у сумі 200 та 100 гривень внаслідок чого у нього накопичилась заборгованість по аліментам на загальну суму 5 414,8 гривень, що у сукупності перевищує заборгованість по аліментам більш ніж за 6 місяців.

За суттю апеляції засуджений просив вирок суду змінити й звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки він як не годний до військової служби й судимий намагався працевлаштуватися, але не міг це зробити й платив аліменти у тому розмірі який тільки міг.

Вислухавши доповідача, засудженого який підтримав доводи своєї апеляції, прокурора, та потерпілу які заперечували проти задоволення апеляції засудженого колегія суддів перевіривши матеріали справи й обсудивши доводи апеляції вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи й прийшов до обґрунтованого висновку про винність засудженого дії якого кваліфікував за ч.2 ст.164 КК України з наступних підстав.

Так, згідно вимогам ст.164 КК України під злісним ухиленням від сплати аліментів розуміються будь-які діяння боржника спрямовані на невиконання рішення суду, які призвели до виникнення заборгованості із сплати коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за 6 місяців відповідних платежів.

Як видно з матеріалів справи засуджений не працював, заходів до працевлаштування не приймав, на обліку у центрі зайнятості не перебував, аліменти виплачував епізодично, що призвело до виникнення заборгованості зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно складають суму виплат більш ніж за 6 місяців. Тому, суд першої інстанції на законних підставах визнав його винним у вчиненні вказаного злочину.

Доводи апеляції про пом'якшення йому покарання колегія суддів знаходить безпідставними, оскільки ОСОБА_2 відбувши покарання, знову вчинив аналогічний злочин. Тому підстав для пом'якшення покарання немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365,366 КПК України 1960 року

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Красноармійського місьрайонного суду Донецької області від 29 жовтня 2012 року, щодо ОСОБА_2 - без зміни.

Судді