Справа №1490/5317/12 05.02.2013 05.02.2013 05.02.2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11/784/8/13 Головуючий суду 1 інстанції:

Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України Медюк С.О.

Доповідач апеляційного суду:

Рудяк А.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Миколаївської області

у складі: головуючого - Пісного І.М.,

суддів - Міняйла М.П., Рудяка А.В.,

при секретарі - Бойко М.А.,

за участю прокурора - Брек Г.С.

засудженого - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Очаківського районного суду Миколаївської області від 08.08.2012 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Нечаяне Миколаївського району Миколаївської області, українець, громадянин України, судимий

Заводським районним судом м. Миколаєва

- 02.09.1993 року за ст.ст.140 ч.2, 46-1 КК України (1960) до позбавлення волі на 2 роки 6 місяців з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

- 22.12.1993 року за ст.ст. 117 ч.3, 17, 118 ч.1, 141 ч.2, 140 ч.2, 42 КК України (1960) до позбавлення волі на 7 років. Вирок змінено ухвалою Миколаївського обласного суду від 24.03.1994 року: за ст.ст.17, 118 ч.1, 141 ч.2 справу закрито, вважати засудженим ст. ст. 117 ч.3, 140 ч.2, 42 КК України до позбавлення волі на 6 років,

а також Миколаївським районним судом Миколаївської області

- 19.11.2001 року за ст. ст. 185 ч. ч. 2, 3; 304; (2001р.); 141 ч.2; 42 (1960 р) КК України до позбавлення волі на 3 роки 2 місяці. 27.01.2004 року постановою Новобугського районного суду Миколаївської області умовно-достроково звільнений від

відбування покарання на невідбутий строк 11 місяці 9 днів,

- 30.06.2004 року за ст.ст.185 ч.2; 186 ч.3; 187 ч.3; 70; 71 КК України до позбавлення волі строком на 8 років,

звільнений 29.03.2012 року за відбуттям строку покарання,

- засуджений за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням обов'язків не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в даній інспекції відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Згідно вироку, ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що близько 23 години 02.06.2012 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом вільного доступу на подвір'я домоволодіння АДРЕСА_1 з корисних мотивів таємно викрав велосипед марки «Україна», чавунний чан та алюмінієвий бідон - майно, яке належить потерпілому ОСОБА_4, спричинивши майнову шкоду в сумі - 750грн.

В апеляції прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, просить скасувати вирок через неправильне звільнення засудженого від відбування покарання та постановити новий.

Стверджує, що суд безпідставно звільнив засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, не давши належної оцінки тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи та особі засудженого. Посилається на неодноразові судимості ОСОБА_3 за вчинення аналогічних злочинів, а також вчинення ним нового злочину через 2 місяці після відбуття покарання, призначеного за попереднім вироком.

Разом з тим, просить визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку суду і призначити йому покарання за ст.185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, яке за змістом вироку суду ОСОБА_3 вже призначене.

Заслухавши доповідь судді, прокурора на підтримку апеляції, засудженого ОСОБА_3, якій заперечував проти апеляції та просив залишити вирок без зміни, вивчивши матеріали справи та додатково надані в апеляційну інстанцію документи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який його засуджено, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку.

Дії ОСОБА_3 судом правильно кваліфіковані за ст.185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

В цій частині вирок не оскаржений.

Що стосується покарання, то воно призначено засудженому ОСОБА_3 у відповідності з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, з урахуванням вчинення ним злочину середньої тяжкості, даних про особу винного, який раніше судимий, одружений, не працює, посередньо характеризується за місцем проживання, а також наявних обставин, пом'якшуючих покарання - щирого каяття у вчиненому і повного визнання вини та обтяжуючої покарання обставини - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З огляду на наведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, призначивши покарання із застосуванням ст.75 КК України, з покладенням певних обов'язків з числа передбачених ст.76 КК України.

Крім того, засудженим ОСОБА_3 в апеляційну інстанцію надані додаткові документи, які характеризують його особу, зокрема, позитивна характеристика та довідка з СІЗО м. Миколаєва про те, що він перебуває на обліку з діагнозом: МОІТБ легенів. Кат.5.1. полілімфоаденопатія, а також копія довідки МСЕК про встановлення інвалідності 2 групи його батькові - ОСОБА_5

Вказані дані також підлягають врахуванню при вирішенні питання про обґрунтованість звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання.

Підлягають врахуванню й наявність у ОСОБА_3 на утриманні двох неповнолітніх дітей 2001 та 2009 року народження (а.с.87), а також заявлене під час судового розгляду справи прохання потерпілого ОСОБА_4 про пом'якшення покарання ОСОБА_3.(а.с.114)

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляції прокурора про безпідставне звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням через не врахування судом тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, особи винного, а також обставин справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Колегія суддів вважає покарання, призначене засудженому ОСОБА_3, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Порушень, які б могли потягти скасування чи зміну вироку, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію Очаківського міжрайонного прокурора Миколаївської області Артеменка Р.В. - залишити без задоволення, а вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 серпня 2012 року відносно ОСОБА_3 - без зміни.

Головуючий

Судді