Судове рішення #27983160

№ справа:120/2438/12Головуючий суду першої інстанції:Іоненко

№ провадження:11/190/281/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Соловйов М. В.

__________________________________________________________________________________



УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


"07" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:


Головуючого суддіКапустіної Л.П.

СуддівСоловйова М.В., Кунцова В.О.

За участю прокурораАблякімової З.В.


розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу по апеляції засудженого ОСОБА_5 на вирок Судацького міського суду АРК від 04.12.2012, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Судака, Автономної Республіки Крим, громадянина України, неодруженого, не працюючого, який має середньою освіту, який зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) 14.05.1998 Судацьким міським судом АРК за ч. 3 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі; 2) 20.11.1998 Судацьким міським судом АРК за ч. 3 ст. 140, ст. 43 КК України до 4 років позбавлення волі; 3) 14.11.2003 Центральним районним судом м. Сімферополя АРК за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі, звільненого 20.05.2009 по відбуттю строку покарання,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_5 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь потерпілих: ОСОБА_6 у розмірі 4930 гривень; ОСОБА_7у розмірі 600 гривень, ОСОБА_8 у розмірі 10342 гривень; ОСОБА_9 у розмірі 7975 гривень; ОСОБА_10 у розмірі 8190 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в АРК у сумі 705 гривень 60 копійок.

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України 1960 року.


ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку, ОСОБА_5 в період часу з 23.30 годин 24 червня 2012 року до 06-30 годин 25 червня 2012 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою крадіжки чужого майна, прибув до будинку АДРЕСА_2, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, через незамкнені вхідні двері, проник в житлову кімнату, звідки таємно викрав майно, що належить ОСОБА_7, заподіявши матеріальну шкоду потерпілій на загальну суму 1880 гривень.

Крім того, ОСОБА_5, 10 серпня 2012 року, близько 03-00 години, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою крадіжки чужого майна, прибув до будинку АДРЕСА_3, звідки повторно, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_8, заподіявши матеріальну шкоду потерпілій на загальну суму 12 942 гривень.

Також, ОСОБА_5 19 серпня 2012 року, в період часу з 00-00 годин до 04-00 годин, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою крадіжки чужого майна, прийшов до будинку АДРЕСА_4, звідки повторно, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_12, заподіявши потерпілій матеріальний збиток на 5000 гривень.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 в період часу з 10-00 годин до 18-00 годин 24 серпня 2012 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою крадіжки чужого майна, прибув до будинку АДРЕСА_5, звідки повторно, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_9, заподіявши потерпілій матеріальний збиток на загальну суму 7975 гривень.

Крім того, ОСОБА_5 в період часу з 22-00 годин 26 серпня 2012 року до 06-00 годин 27 серпня 2012 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою крадіжки чужого майна, прийшов до будинку АДРЕСА_6, звідки таємно викрав майно, що належить ОСОБА_10, заподіявши потерпілій матеріальний збиток на загальну суму 9690 гривень.

Також, ОСОБА_5 28 вересня 2012 року, в період часу з 00-30 до 06-20 годин, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою крадіжки чужого майна, прийшов до будинку АДРЕСА_7, звідки повторно, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_6, завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 7017 гривень, був затриманий сторонніми особами при спробі втекти.

В апеляції засуджений просить вирок суду змінити у частині призначеного покарання, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його суворості.

В запереченнях на апеляцію прокурор просить вирок суду залишити без зміни, а апеляцію засудженого без задоволення, посилаючись обґрунтованість призначеного покарання тяжкості та особі засудженого.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи прокурора та заперечував проти задоволення апеляції, та просив залишити вирок суду без зміни; вивчивши матеріали справи в межах апеляції та обговоривши доводи апеляції та заперечення до неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_5 у скоєні злочину, за обставин, зазначених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються сукупністю доказів, зібраних по справі і перевірених судом у судовому засіданні у порядку ст. 299 ч. 3 КПК України 1960 року.

Суд першої інстанції правильно кваліфікував дії засудженого за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України призначаючи покарання, суд у кожному окремому випадку повинен враховувати мотиви скоєного злочину, обставини, що обтяжують та пом'якшують відповідальність, и призначати покарання необхідне та достатнє для виправлення засудженого і попередження ним нових злочинів.

При призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, судом першої інстанції було враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу засудженого, який раніше судимий (а. с. 117), на шлях виправлення не став, необхідних висновків для себе не зробив та знову вчинив злочин у період непогашених судимостей, за місцем проживання характеризується посередньо (а. с. 115), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а. с. 126), не працює.

Також заслуговують на увагу доводи прокурора, оскільки судом першої інстанції враховано, явку з повинною засудженого, визнання вини, його щире каяття, часткове відшкодування матеріальної шкоди, шляхом часткового повернення викраденого майна, та те, що він є інвалідом II групи загального захворювання.

З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції врахував, що за місцем проживання засуджений характеризується посередньо, не працює, раніше вже вчиняв злочини проти власності, судимість за які в установленому законом порядку не погашена та не знята, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про необхідність призначення покарання у вигляді позбавлення волі та лише в ізоляції від суспільства, та на строк наближений до мінімального, з врахуванням захворювання засудженого, а також наявність у нього 2-ї групи інвалідності та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції були враховані всі обставини, на які апелянт посилається у апеляційній скарзі, тому колегія суддів не вбачає інших підстав для призначення покарання у самих мінімальних межах передбачених санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки призначене покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженого, і попередження скоєння ним нових злочинів

Покарання, призначене засудженому ОСОБА_5, відповідає вимогам ст.ст. 65-67 КК України. Істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, що спричиняють за собою скасування або зміну вироку , не встановлено.

За цих обставин, колегія суддів вважає, що призначене покарання ОСОБА_5 є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

Підстав для задоволення апеляції засудженого, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України 1960 року, п. 15 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів,


УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого залишити без задоволення.

Вирок Судацького міського суду АРК від 01.12.2012 стосовно ОСОБА_5, залишити - без зміни.

Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити попередній у виді тримання під вартою.



Судді


Л.П. Капустіна М.В. Соловйов В.О. Кунцов



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація