У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 лютого 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді Мельника Ю.М.,
суддів: Гордійчук С.О., Ковалевича С.П.
секретар судового засідання Приходько Л.В.
за участю заявника ОСОБА_1,
представника заявника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Млинівському районі Рівненської області на рішення Млинівського районного суду від 21 січня 2013 року в справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту , що має юридичне значення,
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2012 року ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою в якій просила встановити факт наявності в неї деформації грудного відділу хребта внаслідок перенесеної травми спини в дитинстві.
В заяві вказувала, що вона є інвалідом 2 групи з дитинства і на підставі п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» зверталася із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Млинівському районі про перерахунок розміру пенсії, проте у перерахунку пенсії їй було відмовлено через те, що нею не надано підтверджуючих медичних документів про виникнення цього захворювання до 18 років.
Вказувала, що в разі встановлення такого факту вона набуде право на підвищення розміру пенсії.
Рішенням Млинівського районного суду від 21 січня 2013 року заяву ОСОБА_1 було задоволено та встановлено факт наявності у неї деформації грудного відділу хребта внаслідок перенесеної травми спини в дитинстві.
У поданій на рішення суду апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Млинівському районі вказувало на його незаконність.
Зазначало , що суд постановив рішення з порушенням норм процесуального права , що призвело до неправильного вирішення даної справи , оскільки встановлення зазначеного в заяві факту в судовому порядку не передбачено.
Представник Управління Пенсійного фонду України в Млинівському районі до суду не з"явився а просив справу розглянути без його участі .
В судовому засіданні апеляційного суду та в запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представник заперечували проти доводів апеляційної скарги і просили скаргу відхилити , а рішення місцевого суду - залишити без зміни.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку , що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до Розділу IV Цивільного процесуального кодексу України справи про встановлення фактів , що мають юридичне значення , відносяться до справ , які підлягають розгляду судами в порядку окремого провадження._________________________________ Провадження № 22-ц/787/405/2013 Головуючий у 1 інстанції : Коваленко В.М.
Доповідач : Мельник Ю.М.
Згідно ч.3 ст. 235 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом із додержанням загальних правил , встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Перелік фактів, що мають юридичне значення та які підлягають встановленню в судовому порядку, визначено ч. 1 ст. 256 ЦПК України. Цей перелік не є вичерпний , оскільки суди вправі встановлювати і інші факти , від яких залежить виникнення , зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб , якщо законом не визначено іншого порядку їх визначення.
Постановляючи рішення у справі , суд першої інстанції не врахував , що для встановлення причинного зв"язку інвалідності з хворобами , перенесеними у дитинстві законодавством встановлений несудовий порядок .
Так, пунктом 10 Порядку подання та оформлення документів для призначення ( перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" , затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 визначено перелік документів , які додаються до заяви про призначення пенсії у зв"язку з втратою годувальника.
Частиною 3 цього пункту визначено , що орган, який призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім'ї, яким право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності. Для осіб, які визнані інвалідами з дитинства після досягнення 18-річного віку, додається висновок МСЕК про час настання інвалідності.
Відповідно до п. 14 Положення про порядок , умови, критерії встановлення інвалідності , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317 причинний зв"язок інвалідності з хворобами , перенесеними у дитинстві, встановлюється за наявності документів лікувально-профілактичних закладів , що свідчать про початок захворювання або травму, перенесену до 18-річного віку.
Пунктами 23, 24 та 25 цього Положення визначено порядок оскаржень рішень МСЕК, у тому числі й до суду.
Зазначене дає підстави стверджувати , що законодавством визначено несудовий механізм встановлення причинного зв"язку інвалідності з хворобами , перенесеними у дитинстві .
Відповідно до роз"яснень , які містяться в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" вбачається, що не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів про встановлення причин і ступеня втрати працездатності , групи інвалідності та часу її настання.
Зазначене свідчить , що в суду першої інстанції не було правових підстав для встановлення факту наявності в заявниці деформації грудного відділу хребта внаслідок перенесеної травми спини в дитинстві , оскільки встановлення вказаного факту в порядку окремого провадження не допускається , а вказаний факт підлягає встановленню відповідними медико-соціальними експертними комісіями в порядку , визначеному законодавством.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку , що заява ОСОБА_1 не підлягала розгляду в порядку цивільного судочинства.
Пунктом 1 ч.1 ст. 205 ЦПК України визначено , що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі , якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасування в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав , визначених статтями 205 та 207 ЦПК України.
Враховуючи те, що суд першої інстанції розглянув в порядку цивільного судочинства справу , яка в такому порядку розгляду не підлягала , тому колегія суддів прийшла до висновку , що таке рішення суду першої інстанції відповідно до ч. 1 ст. 310 ЦПК України підлягає скасуванню із закриттям провадження у цивільній справі.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 205 , п. 4 ч. 1 ст. 307 , ч.1 ст. 310 , ст.. 315 , ст. 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Млинівському районі Рівненської області задовольнити .
Рішення Млинівського районного суду від 21 січня 2013 року скасувати.
Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - закрити .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Заявниця та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали суду апеляційної інстанції.
Головуючий :
Судді :