Справа № 1кс-938/13
Провадження № 11сс/782/101/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого судді: Загородньої Т.В.
суддів: Курліщук Н.Є., Барабашева В.Я.
при секретарі: Пикулік М.Е.
з участю прокурора: Ступакової В.И.
захисника: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Луганську у приміщенні апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Луганська Бугери О.В. від 04.02.2013 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Луганська Бугери О.В. від 04.02.2013 року задоволено клопотання слідчого СВ ЛМУ ГУМВС України у Луганській області лейтенанта міліції Скубак Е.О., погоджене старшим прокурором м.Луганська Ступаковою В.І. у кримінальному провадженні № 42012030010000020, та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під
вартою та визначено заставу в розмірі 344100 грн. щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Луганська, українця, громадянина України, засновника ПП «Центр правової експертизи», одруженого, маючого неповнолітню дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає: АДРЕСА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Відповідно до ухвали, при вирішенні питання про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зважаючи на те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, яке є особливо тяжким злочином, вчиненим в особливо великих розмірах, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 до 12 років з конфіскацією майна, прийшов до висновку про неможливість застосування щодо ОСОБА_2 іншого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки інший запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та способам переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки суддя слідчий не дав оцінку всім обставинам, необґрунтовано дійшов висновку про те, що по справі є докази вини ОСОБА_2, оскільки між ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_2 були цивільно-правові відносини та показання вищевказаних потерпілих з цих підстав можуть бути оговором ОСОБА_2, протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не може бути підставою для обвинувачення ОСОБА_2 по ч.4 ст.190 КК України, оскільки данні, викладені в мобільних телефонах не свідчать про будь-які шахрайські дії підозрюваного, оскільки носять, неконкретний текст консультативного характеру. Копія рішення Господарського суду Луганської області від 10.09.12 року не може бути підставою для обвинувачення ОСОБА_2, так як немає даних, що ця копія була направлена з електронної пошти підозрюваного ОСОБА_2 Вважає, що в основу ухвали покладені припущення, тобто відсутні факти та обставини, що мають істотне значення для кримінального провадження. Крім того, суддя слідчий не прийняв до уваги, що ОСОБА_2 добровольно з'явився до слідчого, який особисто зателефонував йому, а не викликав повісткою, не приймав спроб переховуватися від органів досудового розслідування, не впливав на потерпілих, не перешкоджав кримінальному провадженню. Також, не в повному обсязі було прийнято до уваги, те, що ОСОБА_2 з 15.11.2012 року по 28.11.2012 року знаходився на стаціонарному лікуванні у кардіологічному відділенні для хворих з інфарктом міокарда у ЛМКБЛ №7, а також з 27.12.12 року по 10.01.2013 року знаходився на стаціонарному лікуванні у кардіологічному відділенні №1 ЛГКМБ №7 з захворюванням сердечно-судинної системи, також, що він має родину, постійне місце проживання, двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_1, яка підтримала апеляційну скаргу та просила застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, позицію прокурора, який вважав постанову судді законною і обґрунтованою та просив залишити її без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ухвали суду, слідчим суддею встановлено, що 01.03.2012року ОСОБА_2, представивши себе у якості адвоката, переконав ОСОБА_6 та ОСОБА_11 представляти їх інтереси в правоохоронних органах та судах стосовно корпоративного спору учасників TOB «Луганськ-Інвест».
В березні 2012 року ОСОБА_6, у присутності ОСОБА_9, ОСОБА_12 та ОСОБА_7, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3, з метою наділення ОСОБА_2 функціями представника ОСОБА_11 надав ОСОБА_2 нотаріально посвідчену довіреність від імені ОСОБА_11 від 01.03.2012 року, а також фінансовий аванс за адвокатські послуги у сумі
259 000,00 гривень.
В осени 2012 року ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_6, що Господарський суд Луганської області начебто задовольнив позовні вимоги ОСОБА_7 визнавши недійсним рішення загальних зборів учасників TOB «Луганськ-Інвест» №14 від 23.08.2011 року, тобто таким чином, рішення суду винесено на користь ОСОБА_11 Для підтвердження даної інформації ОСОБА_2 надіслав на електронну адресу ОСОБА_6 (АДРЕСА_4) зі своєї електронної адреси (АДРЕСА_5) скановану копію підробного рішення Господарського суду Луганської області від 14.09.2012 року по справі № 30пн-к/5014/599/2012, що містила реквізити суду, печатку суду, штамп «з оригіналом згідно» та підпис невстановленої особи. Надалі ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_6 про успішне представництво їх інтересів з його боку в апеляційній інстанції та існування Постанови Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2012 року та про затвердження Донецьким апеляційним судом зазначеної постанови Господарського суду Луганської області від 14.09.2012 року по справі №30пн-к/5014/599/2012.
В дійсності 10.09.2012 року по справі № 30пн-к/5014/599/2012 рішенням Господарського суду Луганської області в задоволенні позовних вимог щодо визнання зборів учасників ТОВ «Луганськ-Інвест» №14 від 23.08.2011 року було відмовлено. Таким чином, ОСОБА_13 вмисно підробив та надав ОСОБА_6 документ від імені Господарського суду Луганської області. Крім того, було встановлено, що Єдиному реєстрі адвокатів Украіни ОСОБА_2 не значиться.
Також, в період часу між 05.09.2012 року та 06.09.2012року в денний час доби, знаходячись за адресою: АДРЕСА_6 ОСОБА_2 за необхідністю термінового ремонту свого автомобіля, заволодів грошовими коштами гр.ОСОБА_8, чим завдав матеріальну шкоду в сумі 8 000,00 доларів США.
Також, 08.11.2012 року під час зустрічі в ресторані «Корона» в м.Луганську, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_9 про начебто виграну ним судову справу № З0пн-к/5014/599/2012 в Господарському суді Луганської області, а також про успішне представництво його інтересів в правоохоронних органах за кримінальною справою № 29/12/9053, завдяки чому ОСОБА_15 та ОСОБА_16 було обрано запобіжні заходи у вигляді застави. Вимагаючи матеріальну винагороду у якості адвокатського гонорару за успішно виконану роботу, ОСОБА_13 ввів ОСОБА_9 в оману та шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами ОСОБА_9 в сумі 25 000,00 Євро (254 696,95 грн).
Також, 30.03.2012 року в денний час доби, знаходячись за адресою: АДРЕСА_6 у присутності ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_18 та ОСОБА_6, ОСОБА_2, шляхом зловживання довірою, повідомив ОСОБА_7 про необхідність залучення додаткових коштів для успішного супроводження справи за його позовом в Господарському суді Луганської області та винесення судом рішення на користь ОСОБА_7 та заволодів грошовими коштами ОСОБА_7 в сумі 160 000,00 грн.
04.02.2013 року о 09-45 годині ОСОБА_2 було вручено повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
04.02.2013 року до Ленінського районного суду м.Луганська звернувся слідчий з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді від 04.02.2012 року клопотання задоволено та застосовано щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 344 100 грн., і покладено обов'язки, передбачені п.п.2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання убачається, що наведені в клопотанні слідчого обставини, на підставі яких слідчий дійшов висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялися при розгляді клопотання. При цьому були вислухані думки підозрюваного ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_1, прокурора, пояснення слідчого та досліджені матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання про застосування запобіжного заходу.
При вирішенні питання про застосування підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави дійти висновку про можливість підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на свідків чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчим суддею належним чином досліджені клопотання слідчого та матеріали кримінального провадження, встановлена наявність передбачених законом обставин, які пов'язують можливість застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та прийнято обґрунтоване рішення, про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави та покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
З урахуванням викладеного, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 309, 310, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Луганська від 04.02.2013 року, якою застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 344100 грн. і покладено обов'язки, передбачені п.п. 2, 3 ч.5 ст.194 КПК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: