ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2013 р. Справа № 5011-35/3866-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючий суддяКравчук Г.А.

суддіМачульський Г.М.

Полянський А.Г.

розглянувши

касаційні скаргиЖитлово-будівельного кооперативу "Кристал-16" та Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 року

у справі№ 5011-35/3866-2012 господарського суду міста Києва

за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

доЖитлово-будівельного кооперативу "Кристал-16"

простягнення 497 608,22 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Березова І.Г. дов. від 28.12.2012 р.,

відповідача - Бойков О.С. дов. Від 20.04.2012 р.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.09.2012 р. ( суддя - Літвінова М.Є., Сташків Р.Б., Шаптала Є.Ю.) позов задоволено частково. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-16" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 103 098,84 грн. грн. боргу за договором № 06460/4-03 від 16.03.2006 року, 2 061,98 грн. в повернення судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 р. (судді - Жук Г.А., Зеленін В.О., Мальченко А.О.) рішення господарського суду міста Києва 05.09.2012 року по справі №5011-35/3866-2012 залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням та постановою апеляційного господарського суду, Житлово-будівельний кооператив "Кристал-16" та Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулись до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2006 року між сторонами у справі було укладено договір № 06460/4-03 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (договір), відповідно до умов якого позивач (постачальник за договором) зобов'язався надавати відповідачу (абонент за договором) послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води. Абонент за умовами зазначеного договору зобов'язався здійснювати систематичну оплату наданих послуг на умовах цього договору та дотримуватися правил користування питною водою з комунальних водопроводів, встановлених Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 року, зареєстрованих в Мінюсті України 22.07.1994 року за № 165/374 (далі Правила № 65), (які діяли на момент укладення договору та втратили чинність з 18.10.2008 року), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002р., а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за договором.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 2.1.1 визначено, що облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водопостачання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Відповідно до п. 2.2.2 та п. 2.2.3 договору оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента; за згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Позивач зазначав про те, що за період з 01.08.2008 р. по 01.01.2012 р. відповідачу були надані послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 737 107,43 грн., з яких: за кодом 3-289 (постачання питної води та приймання її стоків і стоків питної води, що використовується для підігріву) на суму 489 575,31 грн. та за кодом 3-50289 (постачання питної води, що йде на підігрів) на суму 247 509,69 грн., однак в порушення умов договору відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання в частині повної та своєчасної сплати вартості спожитих послуг, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 408 696,53 грн.

Відповідно до п. 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.08 р., суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі, або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, враховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ними за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Судами встановлено, що на балансі ЖБК "Кристал-16" відсутні теплові пункти (бойлери), натомість позивач виставляє рахунки відповідачу за холодну воду, що йде на підігрів по бойлеру, який перебуває на балансі ПАТ "Київенерго".

Позивачем було нараховано відповідачу за гарячу воду, що йде на підігрів по вищезазначеному бойлеру 247 509,69 грн.

Розпорядженнями КМДА від 28.08.07 р. № 1127 (п. 4), від 30.01.09 р. № 95 (п. 7), від 29.04.09 р. № 516 (п. 6), від 31.08.09 р. № 980 (п. 7), від 30.11.09 р. № 1332 (п. 6), було передбачено, що балансоутримувачі теплових пунктів повинні укладати з ПАТ "АК "Київводоканал" договори на придбання холодної води, що використовується для вироблення послуги з централізованого водопостачання гарячої води.

Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Відповідно до п. 2, 6 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, централізоване постачання гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання. Послуги повинні відповідати з централізованого постачання гарячої води - вимогам щодо якості і тиску води, температури гарячої води, а також розрахунковим нормам витрати води у точці розбору.

Згідно з п. 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопо стачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мініс терства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008р., суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів, фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Враховуючи викладене, суди вірно зазначили, що позовні вимоги позивача про стягнення вартості гарячого водопостачання до задоволення не підлягають.

Умовами укладеного між сторонами договору № 06460/4-03 від 16.03.2006, на який посилається позивач, як на підставу позову, не передбачено надання позивачем послуг з постачання питної води для потреб гарячого водопостачання і вказаний договір не передбачає обов'язку відповідача сплачувати за послуги з постачання холодної води, що використовується для виготовлення гарячої води. Додаткової угоди про постачання холодної води для потреб гарячого водопостачання між позивачем та відповідачем не укладено.

Також, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 48 067,96 грн., що виникла у період з серпня 2008 по лютий 2009 включно, оскільки такі вимоги заявлені із пропуском позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у відзиві на позов.

Крім того, судами враховано, що відповідач платіжними дорученнями № 36 та 37 від 02.03.2012 року сплатив позивачу суму заборгованості за червень 2011 року та вересень 2011 року у розмірі 10 020,04 грн., що не було враховано позивачем при здійсненні розрахунку суми боргу.

Враховуючи те, що сума заборгованості у розмірі 10 020,04 грн. була сплачена відповідачем до звернення позивача із позовом до суду, місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволені позовних вимог про стягнення боргу в цій частині.

Отже, місцевим господарським судом обґрунтовано визначено заборгованість відповідача за договором № 06460/4-03 від 16.03.2006 року в сумі 103 098,84 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Кристалл-16" 60 226,38 грн. інфляційних втрат, 22774,21 грн. 3% річних та 5 911,11 грн. пені колегія зазначає наступне.

Нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат було проведено позивачем як за послуги із постачання холодної питної води так і за послуги з постачання питної води, що іде на підігрів, тому оскільки неможливо встановити період прострочення зобов'язання та суми боргу при розрахунках вартості послуг окремо з постачання холодної питної води, місцевий господарський суд правомірно відмовив у цій частині позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду та вважає, що перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-16" та Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 року у справі № 5011-35/3866-2012 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.М. Мачульський

А.Г. Полянський