Судове рішення #27976905

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ


УХВАЛА

"15" лютого 2013 р. Справа № 5002-19/2835.1-2010(5002-8/2835.1-2010(5002-7/2835-2010)



Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В.,

суддів:Данилова Т.Б.,

Яценко О.В.,

розглянувши

касаційну скаргу комунального підприємства Сімеїзської селищної ради "Управління житлово-комунального господарства" (далі - Комунальне підприємство)

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду

від19.11.12

у справі№ 5002-19/2835.1-2010

господарського судуАвтономної Республіки Крим

за позовомприватного підприємства "Фірма "Кучук-Кой"

доСімеїзської селищної ради, Комунального підприємства,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:приватне підприємство "Лесной", виконавчий комітет Сімеїзської селищної ради,

прозобов'язання укласти договір оренди, розглянути звернення про приватизацію шляхом прямого викупу,



ВСТАНОВИЛА:



Особливості процедури розгляду господарських справ в касаційному порядку передбачені розділом ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України. Отже, відповідна скарга може бути розглянута в касаційному порядку за умови дотримання вимог, викладених у розділі ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Комунальне підприємство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою №839 від 14.12.12 на постанову від 19.11.12 Севастопольського апеляційного господарського суду, якою залишено без змін ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.10.12 про залишення без задоволення заяви про перегляд рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.02.11 за нововиявленими обставинами.

У касаційній скарзі Комунального підприємства ставиться питання, зокрема, про відновлення пропущеного строку для подання такої касаційної скарги. Таке клопотання мотивоване тим, що оскаржена постанова була отримана 27.11.12.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що

ст. 110 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

З правового контексту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось б несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, за для чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку причиною пропуску скаржником строку, встановленого для подання касаційної скарги, було недотримання заявником визначених процесуальним законом вимог.

Так, можливість правильного та вчасного подання касаційної скарги на постанову від 19.11.12 Севастопольського апеляційного господарського суду залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

Щодо доводів скаржника про те, що оскаржений процесуальний документ було отримано ним лише 27.11.12, то, як вбачається з протоколу судового засідання від 19.11.12 (а.с. 77), під час оголошення вступної та резолютивної частини оскарженого судового рішення представник Комунального підприємства був присутній, а отже скаржник був обізнаний з результатами апеляційного розгляду справи та у випадку необхідності не був позбавлений права вчинити дії для своєчасного отримання повного тексті оскарженої постанови. Однак, матеріали касаційної скарги про вчинення відповідних процесуальних дій не свідчать.

За таких обставин, касаційна інстанція вважає, що в даному випадку причиною пропуску встановленого строку для подання касаційної скарги стали обставини, які не були для скаржника об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку Комунальним підприємством не доведено належними доказами непереборність обставин, що зумовили пропуск встановленого процесуальним законом строку для касаційного оскарження постанови від 19.11.12 Севастопольського апеляційного господарського суду.

З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає у даному випадку підстав для відновлення пропущеного Комунальним підприємством процесуального строку.

Натомість, несвоєчасно звернувшись з касаційною скаргою Комунальне підприємство також припустилось інших порушень вимог, що ставляться процесуальним законом для її подання.

Так, заявником при оформленні зазначеної касаційної скарги не було дотримано вимоги, що пред'являються до форми і змісту касаційної скарги, визначені ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, п. 4 вказаної норми, яким передбачено, що касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Всупереч зазначеним приписам закону, зміст касаційної скарги

Комунального підприємства зводиться до аналізу фактичних обставин суті спору, та не містить посилань, які саме порушено норми в частині нововиявленних обставин, та які саме норми матеріального або процесуального права неправильно застосовані судами, з обґрунтуванням того, в чому полягає неправильність їх застосування судом при винесенні оскарженого судового рішення.

Отже, Комунальне підприємство в касаційній скарзі не вказує суті допущеного апеляційним судом порушення або неправильного застосування норми права, натомість акцентується увага на певних фактах, доказах та обставинах справи, однак за змістом ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Таким чином, касаційна скарга Комунального підприємства № 839 від 14.12.12 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України, не приймається до розгляду і підлягає поверненню відповідно до вимог п. п. 5, 6 ч.1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, оскільки така касаційна скарга подана після спливу строку, встановленого для її подання, а клопотання про його відновлення не може бути задоволено з викладених підстав та її зміст не містить суті порушення або неправильного застосування судом, які саме порушені норми матеріального чи процесуального права в частині нововиявленних обставин.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачений Комунальним підприємством судовий збір у сумі 771,40 грн. підлягає поверненню з державного бюджету.


Керуючись ст. 110, п.п. 5, 6 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", колегія суддів Вищого господарського суду України



у х в а л и л а :


Клопотання комунального підприємства Сімеїзської селищної ради "Управління житлово-комунального господарства" про відновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги на постанову від 19.11.12 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 5002-19/2835.1-2010 господарського суду Автономної Республіки Крим відхилити.


Касаційну скаргу комунального підприємства Сімеїзської селищної ради "Управління житлово-комунального господарства" № 839 від 14.12.12 на постанову від 19.11.12 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 5002-19/2835.1-2010 господарського суду Автономної Республіки Крим та додані до неї документи, повернути заявникові без розгляду.


Повернути комунальному підприємству Сімеїзської селищної ради "Управління житлово-комунального господарства" судовий збір у сумі

771,40 грн. (сімсот сімдесят одна гривня сорок копійок) сплачений згідно платіжного доручення № 608 від 12.12.12.




Головуючий Є.Першиков

судді: Т.Данилова

О.Яценко




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація