Справа № 1007/10028/12 Головуючий у І інстанції Радзівіл А.Г

Провадження № 22-ц/780/742/13 Доповідач у 2 інстанції Данілов О.М.

Категорія 26 18.02.2013

??????????????????????????????

УХВАЛА

Іменем України

14 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Мережко М.В.,

суддів: Данілова О.М., Суханової Є.М.,

при секретарі: Цицюрському А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання недійсним пунктів кредитного договору та договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

05 вересня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», в якому просить визнати п. 10.3 кредитного договору № 800006049 від 28 липня 2008 року укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Альфа-Банк» в особі уповноваженого представника Канівець Юлії Володимирівни, яка діяла на підставі довіреності, та п.17 договору про внесення змін і доповнень №1 до кредитного договору № 800006049 від 28 липня 2008 року недійсним .

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання недійсним пунктів кредитного договору та договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору відмовлено повністю.

ОСОБА_2 не погоджуючись з рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2012 року, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та присутністю неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 липня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 800006049, згідно якого банк надає позичальнику кредит на споживчі потреби в сумі 70000 доларів США до 28 липня 2023 року, із сплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 20, 25 річних, а позичальник зобов'язався прийняти кредитні кошти, належним чином використати, та повернути позивачу на умовах та порядку, що визначені договором.

Пунктом 10.3 кредитного договору передбачено, що судовий захист прав та інтересів, які мають сторони в зв'язку з кредитним договором, у тому числі розгляд та вирішення спорів, які виникають при виконанні або припиненні дії договору, включаючи спори про відшкодування завданих договором збитків і недійсність (неукладеність) договору, підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у відповідності до його регламенту. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 28 липня 2008 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 укладено Іпотечний договір № 800006049-И, предметом якого є нерухоме майно - земельна ділянка, кадастровий номер 3221284401:01:050:0071, площею 0,2500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням третейського суду від 09 червня 2011 року позов ПАТ «Альфа-Банк» про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за кредитним договором № 80006049 від 28 липня 2008 року задоволено повністю.

Як вбачається з матеріалів справи ПАТ «Альфа-Банк» передбачив у Кредитному договорі звернення до третейського суду за вирішенням конкретного спору між сторонами. Згідно ст.17 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом. Але ОСОБА_2 вважає, що третейське застереження порушує його право на судовий захист та ставить його у не рівні умови з банком, хоча договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (ст.17 ЦПК України) не є відмовою від права на звернення до суду за захистом.

Підписавши договір, відповідно до ч.ч.1,2 ст.638 ЦК України , ОСОБА_2 надав свою згоду саме на такий порядок розгляду спорів, що можуть виникнути між сторонами договору у зв'язку з його виконанням і протягом дії кредитного договору. Тому відповідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Отже, як вважає колегія суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не доведено, що спірне третейське застереження, передбачене у п.10.3 кредитного договору, не відповідає волевиявленню та внутрішній волі її учасників та суперечить вимогам закону, так як третейське застереження, встановлене п. 10.3, відповідає вимогам ЗУ «Про третейські суди».

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідає обставинам справи, постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: