№ справа:113/1769/2012Головуючий суду першої інстанції:Шувалов Максим Валерійович
№ провадження:11/0190/2005/2012Доповідач суду апеляційної інстанції:Трясун Ю. Р.
__________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіТрясуна Ю.Р.,
СуддівКорольова М.П., Тіщенко О.І.
За участю прокурораСулейманової Д.Н.,
захисника - засудженого -ОСОБА_6 ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією та доповненням до неї засудженого ОСОБА_7
вироком Ленінського районного суду АР Крим від 23 липня 2012 року
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Щолкіне Ленінського р-ну, громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, не судимий;
визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.307 ч.2 КК України., та йому призначене покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини належного йому майна.
Стягнуто із ОСОБА_7 на користь держави витрати на проведення експертизи наркотичних засобів у розмірі 492 гривні 24 копійки.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно з вироком, в кінці вересня - початку жовтня 2011 року, точна дата не встановлена, ОСОБА_7 в м. Щолкіне Ленінського району знайшов на землі гілку рослини коноплі, яку приніс за місцем свого проживання в квартиру АДРЕСА_1, де шляхом висушування та подрібнення рослинної маси виготовив особо небезпечний наркотичний засіб канабіс.
21 жовтня 2011 ОСОБА_7 наявний у нього особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, масою 2,3 грама (в перерахунку на висушену речовину), зберігаючи при собі з метою збуту, переніс до будинку АДРЕСА_2, де збув за 100 гривень ОСОБА_8
В апеляції засуджений ОСОБА_7 просить вирок скасувати та перекваліфікувати його дії на ст.309 КК України.
Свої доводи мотивує тим, що вирок ґрунтується на доказах, отриманих під час досудового слідства, яке проводилося з порушеннями вимог кримінально-процесуального закону і в ході судового слідства ці недоліки усунені не були.
Крім того, апелянт вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а саме в ході досудового і судового слідства ОСОБА_8 вказував, що наркотичні засоби у нього не придбав.
Також ОСОБА_7 просить звернути увагу на те, що вилучена у ОСОБА_8 наркотична речовина рослинного походження була у не подрібненому стані, а в показаннях ОСОБА_8 вказується, що у нього було знайдено висушену і подрібнену речовину.
У доповненнях до апеляції засуджений вказує, що свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_10 при допиті пояснили, що ОСОБА_8 заперечував факт придбання наркотичної речовини у нього.
Крім того, апелянт вказує що свідчення співробітників міліції, дані ними в суді, а також показання понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які заперечують свою присутність при написанні з'явлення із зізнанням, мають розбіжності і протиріччя.
Також засуджений вказує, що в суді першої інстанції не були допитані свідки ОСОБА_13 і ОСОБА_14
Крім того, на думку апелянта в ході досудового слідства не було відтворення обстановки та обставин, а також досудове слідство проведено з порушенням строків.
Заслухавши доповідача, провівши судові дебати, в яких засуджений просив вирок скасувати та перекваліфікувати його дії на ст.309 ч.1 КК України, прокурор вважав необхідним залишити вирок без зміни, заслухавши останнє слово засудженого, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Доводи засудженого ОСОБА_7 про те, що він не збував наркотики є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються доказами, здобутими в ході досудового слідства і належним чином дослідженими судом.
Так, засуджений ОСОБА_7 в ході досудового слідства давав свідчення, що в кінці вересня 2011 року він знайшов гілочку коноплі, яку приніс додому, подрібнив і висушив. 21 жовтня 2011 йому подзвонив ОСОБА_8 і попросив дістати йому коноплю. Після чого вони зустрілися і він (ОСОБА_7.) продав ОСОБА_8 за 100 гривень паперовий згорток з коноплею (а.с. 73-74, 81-82, 88).
Показання ОСОБА_7 підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_8, який в ході досудового слідства пояснював, що коноплю придбав у ОСОБА_7 за 100 гривень, після чого при зустрічі з ОСОБА_14 був затриманий працівниками міліції (а.с.96). Але в судовому засіданні ОСОБА_8 пояснив, що у ОСОБА_7 не купляв наркотики, а знайшов їх на вулиці (а.с. 242), але такі показання спростовуються вироком Ленінського районного суду АРК від 05.04.2012 року за кримінальною справою №113/951/12 щодо ОСОБА_8, яким встановлено, що 21 жовтня 2011 року ОСОБА_8 незаконно придбав і зберігав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс (марихуану), масою 2,3 грама, яке він придбав у ОСОБА_7
Судом правильно взяті до уваги показання ОСОБА_8 на досудовому слідстві і обґрунтовано відкинуті ті, що він дав в суді, так як його свідчення під час досудового слідства узгоджуються з показаннями, на яких суд послався у вироку.
Доводи засудженого про те, що поняті не були присутні при написанні з'явлення із зізнанням є безпідставними, оскільки цей протокол суд виключив з доказів тому, що того дня ОСОБА_7 знаходився в стані наркотичного сп'яніння. Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що даний доказ є недопустимим.
Як видно з протоколу огляду місця події, а також особистого огляду, а також фотознімків до зазначеного протоколу, у ОСОБА_8 було виявлено в паперових згортках подрібнена сіро-зелена речовина з різким запахом.
В ході судового слідства свідок ОСОБА_9 пояснив, що 21 жовтня 2011 року він був запрошений як понятий у відділення міліції м. Щолкіне. У його присутності був проведений огляд ОСОБА_8, в ході якого було виявлено 3 згортки з сіро-зеленою речовиною. ОСОБА_8 пояснив, що наркотичний засіб він придбав у ОСОБА_7 для того, щоб пригостити ОСОБА_14 (а.с.229). Аналогічні показання в суді дав свідок ОСОБА_10
Доводи засудженого про те, що в судовому засіданні не були допитані свідки ОСОБА_14 і ОСОБА_13 також є необґрунтованими і спростовуються матеріалами справи.
При розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_7 заявляв клопотання про виклик зазначених свідків, воно було задоволено судом, однак як вбачається з рапорту працівника міліції, який на той момент здійснював привід ОСОБА_15 випливає, що він за вказаною адресою не проживає і його місцезнаходження не відоме (а.с. 251), тому він допитаний не був. Однак, на думку колегії суддів, це не вплинуло на всебічність та повноту дослідження всіх обставин справи, так як є достатньо інших доказів, які підтверджують вину ОСОБА_7, і на яких суд послався в своєму рішенні.
Що стосується ОСОБА_14, його свідчення були оголошені в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України, так як згідно з рапортом, ОСОБА_16 в даний час знаходиться в Російській Федерації і терміни його прибуття невідомий (а.с. 238, 243).
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що судове слідство було проведене повно і всебічно без порушень норм кримінально-процесуального закону.
В апеляції засуджений ОСОБА_7 вказує на порушення строків досудового слідства, даний довід також є безпідставним.
Згідно зі ст. 120 КПК України досудове слідство у кримінальних справах повинно бути закінчено протягом двох місяців. В цей строк включається час з моменту порушення справи до направлення її прокуророві з обвинувальним висновком. Цей строк може бути продовжений прокурором до трьох місяців.
Як випливає з матеріалів справи, кримінальну справу було порушено 26 жовтня 2011 року. Постановою прокурора Ленінського району термін досудового слідства у кримінальній справі продовжено до трьох місяців, тобто до 26 січня 2012 року (а.с.93-94). Обвинувальний висновок затверджено прокурором 13 січня 2012 року (а.с.113).
На підставі вищевикладеного, колегія суддів не вбачає порушень строків досудового розслідування.
На думку колегії суддів доводи суду першої інстанції є обґрунтованими і підстав ставити під сумнів достовірність зібраних доказів колегією не вбачається.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладені доводи, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_7, правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.307 КК України, як незаконне зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних речовин .
Крім того, призначаючи покарання засудженому ОСОБА_7, суд в певній мірі виконав вимоги ст.ст. 65-67 КК України. Крім врахування суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд врахував ступень тяжкості скоєного злочину, а також особу засудженого і призначив йому законне і обґрунтоване покарання достатнє та необхідне для його виправлення і попередження нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 365-366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Ленінського районного суду АР Крим від 23 липня 2012 року у відношенні ОСОБА_7 залишити без зміни.
Судді
Трясун Ю.Р. Корольов М.П. Тіщенко О.І.