АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 22-10643\2006 Головуючий в 1 інстанції Кулігіна Т.Д.
Категорія 21 (П) Доповідач Барильська А.П.
УХВАЛА Іменем України
2006 року жовтня 19 дня колегія суддів судової палати по цивільних справах апеляційного
суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого: судді Барильської А.П.
суддів Ляховської І.Є., Братіщевої Л.А.
при секретарі Куреденко О.П.
за участю: представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому
Розі Семанюк Лариси Петрівни, позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за
апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі
на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 листопада 2005 року за
позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства
«Суха Балка», відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі
про стягнення заборгованості по щомісячних (страхових) виплатах відшкодування
втраченого заробітку і компенсації, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» ( надалі- ВАТ "Суха Балка"), відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі ( надалі- Фонд соціального страхування ), про стягнення заборгованості по щомісячних (страхових) виплатах відшкодування втраченого заробітку і компенсації, і просив стягнути на його користь з ВАТ "Суха Балка" заборгованість по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку за період з 01.07.1994 року по 1.04.2001г. у розмірі 22345 грн. 92 коп., а також заборгованість по щомісячним страховим виплатам з Фонду соціального страхування в розмірі 22092 грн. 29 коп.. Крім того, просив суд стягнути на його користь з ВАТ «Суха Балка» компенсацію втрати частини щомісячних виплат у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 12244 грн. 05 коп.; стягнути на користь позивача з Фонду соціального страхування щомісячні страхові виплати, починаючи з 1.10.2005 роком в сумі 990 грн. 23 коп. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок або припинення виплат.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 листопада 2005 року позов задоволений частково. На користь ОСОБА_1 з ВАТ «Суха Балка» стягнута заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку в розмірі 21409грн. 27 коп, компенсація втрати частини відшкодування шкоди у зв'язку з порушенням строків виплати в сумі 12243 грн. 69 коп..
З відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі стягнуто на користь позивача заборгованість по щомісячних страхових виплатах в розмірі 22201грн. 66 коп. і щомісячні страхові виплати, починаючи з 01.10.2005 року в сумі по 990 грн.21 коп. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок, або припинення страхових виплат..
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі ставить питання про скасування рішення суду, оскільки висновки суду про необхідність застосування коефіцієнтів 2,0 з 01 липня 1994 року і 2,5 з 1.01.2006 року необгрунтовані; суд не взяв до уваги, що при застосуванні вказаного коефіцієнту підвищення тарифних ставок ( посадових окладів) на підприємстві ВАТ "Суха Балка" відбувалася зміна структури заробітної плати без збільшення фонду оплати праці. Суд безпідставно притягнув Фонд соціального страхування для участі у справі в якості відповідача, а не третьої особи.
Представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі Семанюк Л.П. просить рішення суду скасувати і направити справу на новий розгляд, оскільки висновки суду про необхідність застосування коефіцієнтів 2,0 з 01 липня 1994 року і 2,5 з 1.01.2006 року необгрунтовані; суд не взяв до уваги, що при застосуванні вказаного коефіцієнту підвищення тарифних ставок ( посадових окладів) на підприємстві ВАТ "Суха Балка" відбувалася зміна структури заробітної плати без збільшення фонду оплати праці. Суд безпідставно притягнув Фонд соціального страхування для участі у справі в якості відповідача, а не третьої особи,
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_1 кожен окремо), заперечували проти апеляційної скарги, вважають, що рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права і просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду - залишити без змін.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач працював у відповідача з 1976р. по 1995р. на різних посадах, в тому числі підземним прохідником з повним робочим днем у шкідливих умовах. У результаті впливу шкідливих виробничих факторів у позивача виникло професійне захворювання. Висновком МСЕК від 24.01.1994 року позивачу встановлено 45% втрати професійної працездатності з 903.12.1993 року. При переоглядах: 08.02.1995 року, 08.01.1997 p., 12.01.1999р., 25.01.2000р., 25.01.2001р., 09.01.2002р., 15.01,2004 Рі ступінь втрати професійної працездатності не змінювалась.Відповідно до висновку МСЕК від 20.01.2005 року позивачу встановлено 45% втрати професійної працездатності безстроково.
Наказом НОМЕР_1 позивачу призначені суми відшкодування шкоди в розмірі 951428крб., виходячи із середнього заробітку 2114286, починаючи з 03.12.1993 року. Наказом НОМЕР_2 позивачу призначена одноразова допомога, з розрахунку середнього заробітку 2114286 та 45% втрати професійної працездатності в розмірі 95142870 крб..
Частково задовольняючи вимоги позивача в межах, які перевищують строк позовної давності, суд першої інстанції виходив із того, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, а право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права (ст. 76 ЦК України в редакції 1963р.).
На думку колегії суддів, такий висновок суду є невірним .
Згідно пункту 41 «Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків"( далі "Правил відшкодування шкоди"), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472, якщо заяву на відшкодування шкоди потерпілий або заінтересовані особи подали через три роки з дня визначення МСЕК стійкої втрати працездатності, відшкодування шкоди проводиться з дня подання заяви.
Згідно пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим, або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
Однак, всупереч зазначених "Правил відшкодування шкоди", суд стягнув недоплачені виплати за весь період.
Крім того, відповідно до пункту 28 "Правил відшкодування шкоди", перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
Вирішуючи спір суд не звернув уваги на зазначене положення й не з'ясував розмір середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи, та чи не буде перевищувати розмір відшкодування нарахованого позивачу встановлені обмеження.
В зв'язку з тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, ухвалене рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі - задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 листопада 2005 року -скасувати. Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.