Справа 22-7159 Категорія 21
Головуючий у 1 інстанції Бухтіярова І.О. Доповідач Червинська М.Є.
РІШЕННЯ Іменем України
18 жовтня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі
Головуючої: Червинської М.Є. Суддів: Алексеева А.В., Бабакової Г.А.
При секретарі Мартіросовій А.Б.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційними скаргами відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька, товариства з обмеженою відповідальністю „Металургійні технології"" на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 1 червня 2006 року за року за позовом ОСОБА_1до товариства з обмеженою відповідальністю „Металургійні технології"", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення одноразової допомоги, страхових виплат, витрат на ліки, відшкодування моральної шкоди,
Встановив:
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 1 червня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька на користь ОСОБА_1 стягнута одноразова допомога в розмірі 16400 гривень, втрачений заробіток за період з 17.02.2005 року по 1.05.2006 року 8437,39 гривень, витрати на придбання ліків 5801,62 гривні, на відшкодування моральної шкоди 60000 гривень, витрати на проведення експертизи 787 гривень, всього 91426,01 гривень, з ТОВ „Металургійні технології"" на
користь ОСОБА_1 стягнуто 1289,74 гривні - витрати на придбання ліків, на відшкодування моральної шкоди 3000 гривень, з ТОВ „Металургійні технології*" стягнутий судовий збір на користь держави в розмірі 59,5 гривень.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що суд першої інстанції не врахував, що в нещасному випадку була вина потерпілого, який порушив правила техніки - безпеки, не врахував, що позивач не працював на підприємстві,оскільки був допущений до роботи без наказу та запису в трудовій книжці, суд необгрунтовано стягнув моральну шкоду з відділення, в той час як підстави для цього відсутні, суд не врахував відсутність чеків та інших доказів щодо придбання потерпілим ліків.
В апеляційній скарзі ТОВ „Металургійні технології"" просить скасувати рішення суду, в задоволенні позову до них відмовити, посилаючись на те, що судом неправильно застосовані вимоги матеріального закону.
Суд першої інстанції встановив, що з ОСОБА_1 під час виконання трудових обов'язків 26.02.2001 року трапився нещасний випадок, внаслідок якого заключениям МСЕК від 23.02.2005 року йому встановлена 1 група інвалідності та 100 % втрати працездатності. Суд дійшов до висновку, що відділення безпідставно не призначило позивачу страхові виплати й одноразову допомогу, тому суд з часу встановлення стійкої втрати працездатності МСЕК стягнув одноразову допомогу й заборгованість по страховим виплатам на користь позивача. Суд дійшов до висновку, що відділення повинно частково відшкодувати потерпілому витрати на ліки, частково такі витрати стягнуті з ТОВ. Суд задовольнив позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди та стягнув їх з відділення в зв"язку із отриманим каліцтвом позивачем, суд стягнув з ТОВ на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 3000 гривень в зв"язку з тим, що відповідач не визнавав факт роботи позивача на підприємстві, не складав акт про нещасний випадок тощо.
В судовому засіданні представник відділення просила задовольнити апеляційну скаргу, представник ТОВ „Металургійні технології*" також підтримала апеляційну скаргу, позивач та його представник просили скарги відхилити.
Заслухавши доповідача, доводи представників відповідачів, позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційній скарги підлягають частковому задоволенню, рішення суду в частині стягнення одноразової допомоги зміні, в частині стягнення з ТОВ „Металургійні технології*" моральної шкоди скасуванню з відмовою в задоволенні позову, в решті частині залишенню без змін з наступних підстав:
Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог норм матеріального і процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що рішення суду в частині стягнення на користь позивача витрат на ліки, страхових виплат, моральної шкоди з відділення виконавчої дирекції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Встановлено, що позивач був допущений до роботи в якості різника металу з 12 жовтня 2000 року ТОВ „Металургійні технології". 26 лютого 2001 року під час виконання трудових обов"язків з позивачем трапився нещасний випадок. Оскільки ТОВ „Металургійні технології"" відмовились скласти акт за формою Н-1 з посиланням на відсутність наказу про прийняття на роботу й запису в трудовий книжці потерпілого щодо його роботи в ТОВ, 25.06.2001 року потерпілому була встановлена 1 група інвалідності за загальним захворюванням.
Відповідач ТОВ „Металургійні технології*" на підставі рішення суду щодо зобов"язання скласти акт про нещасний випадок на виробництві 12.01.2005 року склало акт за формою Н-1, заключениям МСЕК від 23.02.2005 року позивачу вперше встановлена стійка втрата працездатності в розмірі 100 %.
Відповідно до вимог ч.2 ст.13 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну або психічну травму за обставин, зазначених в статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг. Частиною 7 ст. 13 Закону передбачено, що підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
Оскільки відповідачем був складений акт за формою Н-1, з якого випливає, що під час виконання трудових обов"язків з потерпілим стався нещасний випадок, й з врахування даних МСЕК щодо встановлення стійкої втрати працездатності потерпілому 23.02.2005 року в розмірі 100 % втрати професійної працездатності й на підставі зазначених вимог Закону, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо безпідставності відмови виконавчої дирекції сплатити потерпілому страхові виплати.
Висновок суду про стягнення страхових виплат з часу встановлення МСЕК стійкої втрати працездатності в зв"язку з каліцтвом, тобто з 23.02.2005 року відповідає вимогам зазначеного Закону й фактичним обставинам справи. Розмір страхових виплат сторонами не оскаржується.
Стягуючи на користь позивача витрати на ліки, суд дійшов до правильного висновку, що до 1 квітня 2001 року такі витрати повинно нести ТОВ „Металургійні технології"" на підставі Закону України „Про охорону праці" й п.п. 4,13 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров"я, пов"язаним з виконанням ним трудових обов'язків, після введення в діє Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" такі витрати повинно нести відділення виконавчої дирекції.
Доводи апеляційної скарги відділення щодо відсутності належних доказів про витрати на ліки до уваги прийняті бути не можуть. З обставин справи випливає, що після нещасного випадку потерпілий був доставлений до лікарні в опікове відділення, де проходив лікування з 26.02.2001 року по 28.04.2001 року, з 14.05.2001 року по 23.05.2001
року, з 29.05.2002 року по 4.06.2002 року (а. с. 16). Витрати на ліки, які були понесені потерпілим, підтверджуються довідкою опікового відділення, аптеки (а. с. 17, 337).
Відповідно до вимог ст.34 Закону витрати на ліки, лікування, протезування (крім протезів з дорогоцінних металів), придбання санаторно-курортних путівок, предметів догляду за потерпілим визначаються на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків про їх вартість. Оскільки позивачем надані відповідні довідки про витрати на ліки, які підтверджені медичними закладами, підстав для відмови в стягненні таких витрат на користь позивача не має.
Відповідно до вимог ч.З ст.28 Закону за наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпілому провадиться страхова виплата за моральну шкоду.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення страхової виплати за моральну шкоду з відділення, оскільки доказами по справі підтверджений факт заподіяння такої шкоди потерпілому, в тому числі й заключениями експертизи. Суд враховує, що стійка втрата працездатності в зв"язку із нещасним випадком вперше встановлена потерпілому 23.02.2005 року, негативні наслідки нещасного випадку - 100 % втрати працездатності, тривале лікування, чисельні операції, встановлення 1 групи інвалідності й вважає, що суд першої інстанції не мав підстав для відмови в задоволенні позову потерпілого щодо відшкодування моральної шкоди й стягнення її з відділення.
Проте апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції щодо стягнення одноразової допомоги без врахування вини потерпілого не ґрунтується на фактичних обставинах справи.
З акту про нещасний випадок на виробництві, який був складений 12.01.2005 року ТОВ „Металургійні технології"" вбачається, що нещасний випадок трапився й в зв"язку з тим, що позивач прийнявся до різки металевого баку не відкривши заливну горловину та зливну пробку, що призвело до вибуху баку (а. с. 10-13).
Позивач не оскаржував дані акту про нещасний випадок, погодився з тим, що крім вини підприємства, яке допустило його до особливо небезпечних умов праці без інструктажу, допустило порушення Правил техніки-безпеки є і його вина. Апеляційний суд вважає, що з врахуванням конкретних обставин справи, доказів по справі слід визнати, що вина відповідача ТОВ „Металургійні технології"" в нещасному випадку 90 %, потерпілого -10 %.
Відповідно до вимог п.2 ст. 34 Закону якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров"я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50 відсотків. З врахування наявності вини потерпілого в нещасному випадку апеляційний суд зменшує одноразову допомогу на 10 відсотків й стягує на користь позивача 14760 гривень.
Висновок суду першої інстанції в рішення щодо стягнення на користь позивача з ТОВ „Металургійні технології"" на підставі вимог ст.237-1 КЗпП України моральної шкоди в розмірі 3000 гривень неможливо вважати правильним.
Задовольняючи позовні вимоги в зазначеній частині суд першої інстанції виходив з того, що моральна шкода заподіяна відповідачем позивачу в зв"язку з тим, що ТОВ не визнавало факт його роботи на підприємстві, несвоєчасно склало акт за формою Н-1, відмовлялось направити потерпілого на МСЕК. Такі підстави для відшкодування моральної шкоди не випливають з вимог ст.237-1 КЗпП України, стягнення моральної шкоди за наведених позивачем обставин ст. 237-1 КЗпП України не передбачене.
В зв"язку з викладеним апеляційний суд вважає, що рішення суду в частині стягнення на користь позивача з ТОВ моральної шкоди в розмірі 3000 гривень підлягає скасуванню, в задоволенні позовних вимог позивача до ТОВ про відшкодування моральної шкоди слід відмовити. В зв"язку з цим підлягає зменшенню стягнутий судовий збір, який слід стягнути з ТОВ в розмірі 51 гривні.
Керуючись ст.ст. 307,308,309 ЦПК України, апеляційний суд
Вирішив:
Апеляційні скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька, товариства з обмеженою відповідальністю ^Металургійні технології" задовольнити частково.
Рішення Воропшловського районного суду м. Донецька від 1 червня 2006 року в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 3000 гривень з товариства з обмеженою відповідальністю „Металургійні технології-" на користь ОСОБА_1скасувати, в частині стягнення одноразової допомоги з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька, стягнення судового збору змінити.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до товариства з обмеженою відповідальністю „Металургійні технології"" про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька на користь ОСОБА_1одноразову допомогу в розмірі 14760 гривень (чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят гривень).
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Металургійні технології" судовий збір на користь держави в розмірі 51 гривні (п"ятьдесят одної гривні).
В решті частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.