К О П І Я

Провадження № 11/792/109/13

Справа № 2209/1436/12 Головуюча в 1-й інстанції Чорна Л.М.

Категорія: ч.1 ст.125 КК України Доповідач Вітюк В. Ж.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 року Колегія суддів судової палати з розляду кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :

головуючого - судді Вітюка В.Ж.,

суддів Барчука В.М., Козачка С.В.,

з участю секретаря с/з Крисюк В.С.,

потерпілого ОСОБА_2,

виправданого ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2 на вирок Красилівського районного суду від 23 листопада 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м.Красилів, мешканця АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні має четверо неповнолітніх дітей, непрацюючого, військовозобов'язаного, раніше не судимого,

виправдано за ч.1 ст.125 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді підписки про невиїзд скасовано.

В задоволенні цивільного позову відмовлено.

За вироком суду, ОСОБА_3 обвинувачувався в тому, що 23 жовтня 2010 року близько 20 год. 30 хв. у с.Радісне Красилівського району, спільно зі своїм братом ОСОБА_4 на межі домогосподарства ОСОБА_2, з метою з'ясування стосунків з приводу будівництва паркана, під час конфлікту на ґрунті особистих неприязних стосунків наніс ОСОБА_2 декілька ударів кулаком в область лівої частини обличчя, які згідно з висновком судово-медичної експертизи могли виникнути від дії удару, тертя тупих твердих предметів і за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

В апеляції, як вбачається з її змісту, потерпілий ОСОБА_2 просить скасувати вирок суду, у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, що потягло неправомірне виправдання ОСОБА_3 та постановити новий, згідно з яким визнати його винним та призначити покарання за ч.1 ст.125 КК України та задовольнити його цивільний позов про стягнення із ОСОБА_3 324 грн. 25 коп. матеріальної шкоди та 8000 грн. - моральної шкоди.

Зазначає, що ОСОБА_3 наносив удари по його обличчю, чим завдав йому легкі тілесні ушкодження, які проявились у вигляді саден та гематом, однак місцевий суд не взяв ці обставини до уваги і безпідставно виправдав ОСОБА_3, а тому оскаржуваний вирок суду на його думку підлягає скасуванню.

Заслухавши суддю-доповідача, потерпілого на підтримку поданої апеляції, ОСОБА_3, який просив залишити вирок суду без зміни, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції та провівши судове слідство, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення частково в силу наступних підстав.

Згідно з вимогами ст.323 КПК України 1960 року вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. При цьому вирок є законним за умови правильного застосування в ньому кримінального закону.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про виконання судами України законодавства і Постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" від 29 червня 1990 року № 5 зазначено, що у відповідності до з ч.4 ст.327 КПК України 1960 року однією із підстав постановлення виправдувального вироку є недоведеність участі підсудного у вчиненні злочину, коли факт суспільно небезпечного діяння встановлено, але досліджені судом докази виключають або не підтверджують вчинення його підсудним.

Як видно з вироку, судом цих вимог закону не було дотримано.

Місцевий суд виправдовуючи ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України визнав факт спричинення потерпілому ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, зіславшись при цьому на ухвалу колегії суддів апеляційного суду Хмельницької області від 29 лютого 2012 року, однак невірно оцінивши докази у їх сукупності прийшов до помилкового та суперечливого висновку про те, що ОСОБА_3 тілесних ушкоджень потерпілому не спричинив,так як він наніс удари ОСОБА_2 в область лоба, а гематоми та садини виявлені в останнього у м'яких тканинах обличчя зліва.

Проте, з таким висновком місцевого суду погодитись не можна, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи, а зібрані по справі докази неправильно оцінені судом.

Як слідує із обвинувачення ОСОБА_4, яке визнано колегією суддів апеляційного суду Хмельницької області доведеним, відповідно до вищевказаної ухвали від 29 лютого 2012 року, 23 жовтня 2010 року близько 20 год. 30 хв. на межі двох садиб потерпілого ОСОБА_2, що по АДРЕСА_2 та ОСОБА_5, що по АДРЕСА_3 між ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 виник конфлікт з приводу межі, під час якого ОСОБА_3, перейшовши на територію садиби ОСОБА_2, на ґрунті особистих неприязних відносин до останнього почав умисно наносити потерпілому удари кулаками по верхній частині голови, завдавши потерпілому фізичного болю.

Потерпілий ОСОБА_2 як у своїх поясненнях, а також будучи допитаним в якості потерпілого на досудовому слідстві та в суді першої та апеляційної інстанцій послідовно зазначив про те, що брати ОСОБА_3 побили останнього, при цьому ОСОБА_3 першим завдав йому удари руками в ліву частину обличчя, а потім до нього приєднався ОСОБА_4, після ударів якого потерпілий зазнав гострого фізичного болю.

Обставини побиття потерпілого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердила в суді свідок ОСОБА_7, яка була очевидцем даної події.

Показання потерпілого та його матері ОСОБА_7 об'єктивно узгоджуються із показаннями допитаного в ході апеляційного розгляду справи свідка ОСОБА_8, який повідомив, що після телефонного дзвінка по мобільному телефону від ОСОБА_7, яка повідомила, що потерпілого побили ОСОБА_3 разом із братом, через короткий проміжок часу приїхав разом із своїм батьком до потерпілого та завезли його у травматологічне відділення Хмельницької обласної лікарні. Також у телефонній розмові із ОСОБА_9 останній йому повідомив, що побиття ОСОБА_2 вийшло без умислу, а спонтанно в ході виниклої між ними суперечки за межу.

Також, з висновку експерта № 44 від 4.05.2011 року слідує, що з врахуванням даних медичної документації, рентгенівських знімків, даних відтворення обстановки та обставин події, виявлені у потерпілого ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді гематом та саден м'яких тканин обличчя зліва, які могли виникнути від дії - удару, тертя тупих твердих предметів відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Враховуючи ті обставини, що в медичній карті відсутні дані щодо локалізації ділянок розташування гематом та саден обличчя зліва, розмежувати від чиїх саме дій виникли дані тілесні ушкодження не представляється можливим.

Крім цього, свідок ОСОБА_6, яка є тещею ОСОБА_3 у своєму першому поясненні від 25.10.2010 року зазначила, про те, що під час конфлікту із потерпілим, який виник із за межі, її зять обурившись некоректним висловлюванням ОСОБА_2 на її адресу, підійшов до останнього та наніс йому удар рукою в обличчя (а.с.15).

З огляду на викладене, заперечення ОСОБА_3 того, що він разом із ОСОБА_4 побили потерпілого, колегія суддів розцінює як намагання уникнути передбаченої законом відповідальності, а зміну показань ОСОБА_6 та показання свідка ОСОБА_4 на підтвердження правдивості свідчень ОСОБА_3 - як намагання допомогти останньому у здійсненні вказаних намірів.

За таких обставин вирок суду першої інстанції з підстав невідповідності висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи та неправильного застосування кримінального закону згідно з п.п.2,4 ч.1 ст.367 КПК України 1960 року підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст.378 КПК України 1960 року апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і постановляє свій вирок у випадках:

- скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 23 жовтня 2010 року близько 20 год. 30 хв. у с.Радісне Красилівського району, спільно зі своїм братом ОСОБА_4 на межі домогосподарства ОСОБА_2 по провулку Польовому, 5, з метою з'ясування стосунків з приводу будівництва паркана, під час конфлікту на ґрунті особистих неприязних стосунків наніс ОСОБА_2 декілька ударів кулаком в область лівої частини обличчя, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді гематом та саден м'яких тканин обличчя зліва, які згідно з висновком судово-медичної експертизи могли виникнути від дії удару, тертя тупих твердих предметів і за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Колегія суддів, оцінивши наявні докази по справі, прийшла до висновку про доведеність винності ОСОБА_3 у заподіянні потерпілому ОСОБА_2 умисного легкого тілесного ушкодження та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 125 КК України.

За умовами ч.5 ст.74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст.49 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 вчинив злочин невеликої тяжкості, з дня його вчинення та до постановлення вироку минуло два роки, однак сам обвинувачений заперечує проти закриття кримінальної справи із цих підстав, його на підставі ч.5 ст.74 КК України слід звільнити від покарання, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Враховуючи, що потерпілий не підтримує своїх вимог щодо стягнення із ОСОБА_3 324 грн. 25 коп. на відшкодування завданих матеріальних збитків, а також враховуючи те, що внаслідок протиправних дій останнього потерпілому були спричиненні тілесні ушкодження, від яких він змушений лікуватися та затратив значний час та зусилля для відновлення попереднього стану, поведінку ОСОБА_3 після вчинення злочину, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів приходить до висновку, що цивільний позов в частині стягнення коштів на відшкодування завданої моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366, 367, 378, 379 КПК України 1960 року, п.11 Перехідних положень КПК України, колегія суддів судової палати, -

з а с у д и л а:

Апеляцію потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Красилівського районного суду від 23 листопада 2012 року щодо ОСОБА_3 скасувати.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та на підставі ч.5 ст.74 КК України звільнити його від покарання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 3000 грн., як відшкодування моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом місяця через апеляційний суд Хмельницької області з моменту проголошення.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

суддя апеляційного суду

Хмельницької області В.Ж. Вітюк