К О П І Я
Провадження № 11/792/21/13
Справа № 2211/1675/2012 Головуюча в 1-й інстанції Фурсевич О.В.
Категорія: ч.1 ст.286 КК України Доповідач Вітюк В. Ж.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 лютого 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Вітюка В.Ж.,
суддів Барчука В.М., Дуфнік Л.М.,
з участю секретаря с/з Боднарчук Я.Д.,
прокурора Смакогуза І.А.,
цивільного позивача ОСОБА_2,
захисника ОСОБА_3,
засудженого ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією цивільного позивача ОСОБА_2 на вирок Нетішинського міського суду від 27 листопада 2012 року, -
в с т а н о в и л а :
Цим вироком
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с.Поляна Золочівського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1, із середньою спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, -
засуджено за ч.1 ст.286 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 3400 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4, до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписку про невиїзд.
Задоволено частково цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Стягнуто з НАСК „Оранта" на користь ОСОБА_2 776 грн. 72 коп. завданої матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області 470 грн. 40 коп. судових витрат.
Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст.81 КПК України.
За вироком суду, засуджений ОСОБА_4 3 липня 2012 року біля 10 год. 45 хв., на відрізку дороги, яка має дві смуги для руху в кожному напрямку, керував автомобілем марки „Ауді - 80", реєстраційний номер „НОМЕР_1", що належить ОСОБА_5 та рухався по крайній лівій смузі правої частини проспекту Незалежності в м.Нетішині зі сторони центра міста в напрямку м.Острог.
Поблизу будинку №31, що знаходиться по проспекту Незалежності в м.Нетішині. водій ОСОБА_4, будучи засліплений сонцем, в умовах недостатньої видимості, в порушення вимог п.п.1.5, 2.3 (б), 11.2, 11.5,12.1, 12.2, 12.3, 13.1, 13.3, 18.1, 19.3 Правил дорожнього руху, не вибрав безпечної для руху швидкості та інтервалу, не врахував дорожньої обстановки, проявив необережність, не надав дорогу пішоходу ОСОБА_6, який переходив проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу справа наліво по ходу руху автомобіля, в результаті чого допустив наїзд на останнього.
Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Порушення водієм ОСОБА_4 вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України знаходилися в прямому причинному зв'язку зі скоєнням дорожньо - транспортної пригоди і наслідками, що настали.
В своїй апеляції цивільний позивач ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати в частині задоволення вимог його цивільного позову, з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам та постановити новий, яким зобов'язати засудженого ОСОБА_4 відшкодувати йому втрачений заробіток у розмірі 4000 грн.; зобов'язати ОСОБА_4 відшкодувати завдану ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 7000 грн.
Апелянт не погоджується з вироком суду, оскільки у своєму цивільному позові він чітко вказував на те, що моральна шкода отримана ним внаслідок дій засудженого ОСОБА_4, також на його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей та дружина, яка перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, тому зазначає, що він зазнав душевних страждань через неможливість фінансово забезпечити свою сім'ю і своєю вимушеною бездіяльністю порушив права членів його сім'ї на нормальне існування та задоволення їх потреб.
Звертає увагу, що місцевий суд при ухваленні вироку стосовно заявлених позовних вимог щодо втраченого заробітку у розмірі 4000 грн. по договору №08/06 ЦП-юр від 08.06.2012 року про надання юридичних послуг знехтував прямими доказами, які були надані ОСОБА_6 у підтвердження позиції позивача по цивільному позову.
Вказує, що втрата працездатності ним тривала близько двох місяців, тобто той період, коли ОСОБА_6 носив гіпсову пов'язку, однак цього місцевий суд при визначенні розміру моральної шкоди не врахував.
В своїх запереченнях на апеляцію цивільного позивача ОСОБА_6 захисник засудженого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 просить вирок суду стосовно ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_6 - без задоволення, як безпідставну.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який частково підтримав апеляційну скаргу, засудженого та його захисника, які просили залишити вирок суду без зміни, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення в силу наступних підстав.
Висновки місцевого суду про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, при наведених у вироку обставинах ґрунтуються на зібраних по справі і досліджених в судовому засіданні доказах.
Сам засуджений на досудовому слідстві, у місцевому суді та в ході апеляційного розгляду справи визнав, що він 03 липня 2012 року, керуючи автомобілем в м.Нетішині допустив наїзд на потерпілого ОСОБА_6, оскільки був засліплений сонцем.
Дані фактичні обставини сторонами не оспорюються та не є предметом апеляційного розгляду.
Разом з тим, при вирішенні цивільного позову в частині стягнення коштів на відшкодування завданої моральної шкоди, місцевий суд не дотримався чинного на момент вчинення ДТП законодавства, яке регламентує дане відшкодування.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.
У відповідності до п.9 даної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до вимог, передбачених ст.9.1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.
Згідно з ст.9.3. вказаного Закону обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого.
Зазначені страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика, з урахуванням умов, зазначених у пункті 19.1 статті 19 цього Закону.
У відповідності до ст.22.3 Закону потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
З огляду на викладене та беручи до уваги, що потерпілий зазнав ушкодження на пішохідному переході, тривалий час лікувався та доклав значних зусиль для відновлення організації власного життя, колегія суддів виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає, що на користь потерпілого слід стягнути 3500 грн. на відшкодування моральної шкоди, з яких страховик - НАСК „Оранта" відшкодовує шкоду у визначеному законом ліміту, в редакції Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" чинному на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, тобто станом на 3.07.2012 року.
Беручи до уваги викладене вирок Нетішинського міського суду від 27 листопада 2012 року в частині вирішення цивільного позову щодо стягнення моральної шкоди слід змінити та стягнути із НАСК „Оранта" - 1550 грн. на відшкодування моральної шкоди потерпілому, врахувавши суми стягнуті із засудженого та страховика місцевим судом на користь потерпілого в розмірі по 1000 грн. з кожного.
При цьому, доводи апелянта про те, що місцевий суд неправомірно відмовив у задоволенні стягнення з засудженого 4000 грн., як упущену вигоду за контрактом №08/06 ЦП-юр від 08.06.2012 року, колегія суддів вважає безпідставними, в силу того, що пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.
Керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України (в ред. 1960 року), п.11 Перехідних положень КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляцію цивільного позивача ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Нетішинського міського суду від 27 листопада 2012 року щодо ОСОБА_4 в частині вирішення цивільного позову щодо стягнення моральної шкоди змінити.
Стягнути з НАСК „Оранта" на користь ОСОБА_2 1550 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
суддя апеляційного суду
Хмельницької області В.Ж. Вітюк