АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/1690/1216/2012 Номер провадження 11/786/124/2013 Головуючий у 1-й інстанції Савченко Доповідач Бурда К. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді Бурди К.І.,

суддів: Кисіля А.М., Тараненка Ю.П.

з участю прокурора - Акулової С.М.

захисників - адвоката ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

потерпілих - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

обвинувачених - ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава справу за апеляцією прокурора прокуратури Октябрського району м. Полтава, потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_7 на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 23.08.2012 року.

Цією постановою кримінальна справа по обвинуваченню:

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, освіта неповна середня, розлученого, має на утриманні неповнолітнього сина, директора ТОВ «УЕФ», в силу статті 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 206 та ч. 2 ст. 296 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, не працюючого, судимого

- 22 серпня 2011 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 345 КК України на 2 роки обмеження волі з звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122 та ч. 2 ст. 296 КК України,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та мешканця АДРЕСА_3, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, директора ТОВ «Всеукраїнські глобальні інвестиції», не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

повернута прокурору Полтавської області на додаткове розслідування.

в с т а н о в и л а:

Згідно постанови суду, органами досудового слідства підсудні ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні таких злочинних діянь:

Перебуваючи на посаді директора ТОВ «Український економічний форум» (далі - ТОВ «УЕФ») та являючись службовою особою, підсудний ОСОБА_11 4 червня 2009 року підписав договір про співробітництво зі споживчим товариством «Міськкоопринкторг» м. Полтави в особі голови правління ОСОБА_12 Однак, лише 5 березня 2010 року рішенням позачергової п'ятдесят першої сесії п'ятого скликання Полтавської міської ради було надано дозвіл на оформлення в оренду споживчому товариству «Міськкоопринкторг» строком на 5 років земельну ділянку по вул. Новий Базар, 37 в м. Полтаві, де і розташований ЦКР м. Полтави та 29 березня 2010 року був підписаний відповідний договір оренди з Полтавською міською радою.

Окрім того, 18 травня 2009 року був підписаний договір купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва, відповідно до якого Полтавська обласна спілка споживчих товариств в особі голови правління ОСОБА_13 продала, а споживче товариство «Міськкоопринкторг» в особі голови правління ОСОБА_12 купило об'єкти незавершеного будівництва цілісного майнового комплексу, серед яких знаходилися і будівлі центрального (продовольчого) ринку по вул. Новий Базар, 37 в м. Полтаві. В подальшому 15 червня 2009 року головою правління СТ «Міськкоопринкторг» ОСОБА_12 укладений договір майнового найму, відповідно до якого директору ТОВ «УЕФ» ОСОБА_11 передано у найм цілісний майновий комплекс Центрального (продовольчого) ринку у м. Полтаві. Відповідно до акту-прийому передачі від 15 червня 2009 року ТОВ «УЕФ» було передано майно, отримане від Полтавської обласної спілки споживчих товариств. Однак, торгівельні павільйони та кіоски, якими користувалися та мали у власності приватні підприємці, що здійснювали торгівельну діяльність на цій території в цей перелік придбаного майна не входили.

Отже, будь-яких законних підстав для перебування та управління вказаним ЦКР, зокрема, розпоряджатися власним майном приватних підприємців не було ні в керівництва СТ «Міськкоопринкторг», а ні у самого директора ТОВ «Український економічний форум» ОСОБА_11

Відповідно до вищевказаного договору про співробітництво, ТОВ «УЕФ» в особі ОСОБА_11 зобов'язалося діяти з метою капітальної реконструкції та облаштування цілісного майнового комплексу центрального продовольчого ринку м. Полтави. Відповідно до п.3.2 умов зазначеного договору, СТ «Міськкоопринкторг» передає ТОВ «УЕФ» право збирати ринковий збір та ринкові послуги з підприємців, юридичних та фізичних осіб, які проводять господарську діяльність на ЦКР. Згідно ч.1 п.3.3. Договору, ТОВ «УЕФ» зобов'язується здійснювати керівництво діяльністю за цим договором і проводити усі роботи по договору лише після їх письмового узгодження з СТ «Міськкоопринкторг», що передбачено ч.7 цього пункту.

Уклавши та підписавши вищевказані договори, маючи визначені ними повноваження, ОСОБА_11, являючись службовою особою, взяв на себе повноваження керівника ЦКР м. Полтави, зокрема, достовірно знаючи, що строк дії договорів оренди торгових місць (кіосків) між СТ «Міськкоопринкторг» та приватними підприємцями, які здійснювали торгівельну діяльність на території ЦКР м. Полтави, в переважній більшості закінчувався до 1 червня 2009 року, з метою перешкоджання їх подальшої господарської діяльності, умисно створив такі умови, при яких приватним підприємцям унеможливлював подальшу роботу. При цьому ОСОБА_11 значно підвищив розмір орендної плати за торгове місце, що суперечить чинному законодавству.

Відповідно до Порядку державного регулювання цін (тарифів) на окремі види продукції, товарів і послуг, що реалізовуються в області, затвердженого розпорядженням голови Полтавської облдержадміністрації від 11 липня 2008 року № 228 із внесеними змінами від 22 червня 2009 року встановлення граничних розмірів плати за послуги, що надаються у торгівельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів є виключною компетенцією облдержадміністрації.

Згідно із розпорядженням правління Полтавської облспоживспілки від 26 вересня 2006 року за № 373 встановлений граничний розмір утримання одного торгового місця на добу у розмірі 6 грн. за 2 квадратних метри в кіосках. Зміна тарифу на утримання 1 торгового місця задекларована в Головному управлінні економіки Полтавської облдержадміністрації від 26 вересня 2006 року за № 66 і до 12 червня 2009 року тарифи на послуги, які надавало СТ «Міськкоопринкторг» не змінювалися. В подальшому, ТОВ «Український економічний форум» державну інспекцію з контролю за цінами в Полтавській області до перевірки економічного обґрунтування підвищення плати за послуги, що надаються товариством, не допустило без письмової відмови та пояснення тому причин.

За даними тарифами і сплачувалася плата за торгівельне місце приватними підприємцями відповідно до договорів, укладених із СТ «Міськкоопринкторг», тобто в залежності від площі кіоску ціна в кожному конкретному випадку становила від 300 до 700 грн. Після приходу на ЦКР м. Полтави та виконання функцій керівника ринку, директор ТОВ «УЕФ» ОСОБА_11 поставив протизаконну вимогу перед приватними підприємцями та суб'єктами господарювання здійснювати оплату за одне торгівельне місце в розмірі від 1200 до 4000 грн. в залежності від виду реалізації товару, яким здійснювалася торгівля. Такі протиправні вимоги ОСОБА_11 визвали обурення приватних підприємців. При цьому ОСОБА_11 не укладалися договори суборенди в установленому законом порядку з приватними підприємцями, а лише пропонувалося підписання чистих бланків типових договорів суборенди, без зазначення всіх необхідних реквізитів у договорі, зокрема, без зазначення розміру орендної плати за торгівельне місце чи квадратний метр торгівельного місця. На такі протизаконні умови частина приватних підприємців вимушено погодилася та продовжувала здійснювати господарську діяльність на території ЦКР м. Полтави, сплачуючи орендну плату за підвищеними тарифами, а тим іншим, які не погодилися на такі умови, систематично здійснював моральний тиск, погрожував знищенням та пошкодженням майна.

20 жовтня 2008 року між СТ «Міськкоопринкторг» в особі голови правління ОСОБА_12 та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_14 (свідоцтво про державну реєстрацію від 25 вересня 2007 року) укладено договір оренди торгового місця, відповідно до якого приватному підприємцю переданий у тимчасове користування торговий кіоск загальною площею 8 кв. метрів, за який орендна плата складає 117 грн. за 1 кв. м і становить 936 грн. за місяць. Договір діяв до 31 грудня 2008 року, однак після закінчення терміну дії договору, ОСОБА_14 продовжувала свою господарську діяльність, сплачуючи орендну плату на визначених раніше договірних умовах. Після укладення договору про співпрацю від 4 червня 2009 року ОСОБА_11 безпідставно була поставлена вимога перед ОСОБА_14 про збільшення орендної плати за кіоск. З даною вимогою вона вимушено погодилася, після чого 1 липня 2009 року між ТОВ «УЕФ» в особі директора ОСОБА_11 та ФОП ОСОБА_14 був укладений договір суборенди торгівельного місця, в якому зазначено, що орендна плата становить 2400 грн. за місяць. При цьому ОСОБА_11 були проігноровані та грубо порушені вимоги Порядку державного регулювання цін (тарифів) на окремі види продукції, товарів і послуг, що реалізовуються в області, затвердженого розпорядженням голови Полтавської облдержадміністрації від 11 липня 2008 року за № 228 із внесеними змінами від 22 червня 2009 року, де встановлено, що зміна тарифів є виключною компетенцією облдержадміністрації.

1 червня 2009 року між СТ «Міськкоопринкторг» в особі голови правління ОСОБА_12 та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_15 (свідоцтво про державну реєстрацію від 9 листопада 2005 року) укладено договір оренди торгового місця загальною площею 4 кв. м, орендна плата за який складає 117 грн. за 1 кв. метр і становить 468 грн. за місяць. Договір діяв до 31 травня 2010 року.

9 листопада 2007 року між ТОВ «Росинка-Сервіс» в особі директора ОСОБА_16 та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_17 (свідоцтво про державну реєстрацію від 5 травня 1998 року) укладено договір оренди торгового місця загальною площею 6 кв. м. Договір діяв до 9 листопада 2015 року.

9 листопада 2007 року між ТОВ «Росинка-Сервіс» в особі директора ОСОБА_16 та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_18 (свідоцтво про державну реєстрацію від 12 березня 1997 року) укладено договір оренди торгового місця загальною площею 6 кв. м. Договір діяв до 9 листопада 2015 року.

1 березня 2005 року між ТОВ «Росинка-Сервіс» в особі директора ОСОБА_16 та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_19 (свідоцтво про державну реєстрацію від 19 травня 1998 року) укладено договір оренди торгового місця загальною площею 4,5 кв. м. Договір діяв до 1 червня 2010 року.

В ніч на 24 червня 2009 року ОСОБА_11 надав працівникам охоронної фірми «Страж-СП» завідомо незаконну вказівку, в результаті чого торгівельні кіоски, орендовані ФОП ОСОБА_14, ФОП ОСОБА_15, ФОП ОСОБА_17, ФОП ОСОБА_18 та ФОП ОСОБА_19 були демонтовані і вивезені з території критого продовольчого ринку м. Полтави. Таким чином, незаконними діями директора ТОВ «УЕФ» ОСОБА_11 були вчинені перешкоди щодо продовження та здійснення законної господарської діяльності зазначених приватних підприємців.

ОСОБА_20 являється суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 26 лютого 2002 року.

Для здійснення своєї підприємницької діяльності між СТ «Міськкоопринкторг» в особі голови правління ОСОБА_12 та ФОП ОСОБА_20 в 2008 році було укладено договір оренди торгового місця. Відповідно до договору на території центрального колгоспного ринку по вул. Новий Базар, 37 в м. Полтаві для подальшої реалізації ТМЦ установлено металевий контейнер, орендна плата за який складає 60 грн. за 1 кв. м за місяць, а в свою чергу загальною вартістю 720 грн. на місяць за 12 квадратних метрів.

Вказаний торгівельний контейнер був розташований поряд із торгівельним контейнером ОСОБА_21 і фактично використовувався як склад для посуду, торгівля яким здійснювалася із контейнера останнього. Весь товар знаходився у спільній власності вказаних приватних підприємців. В червні 2009 року директор ТОВ «УЕФ» ОСОБА_11 всупереч чинному законодавству, поставив незаконні вимоги перед ОСОБА_20 про збільшення орендної плати за торгове місце до 3600 грн. без укладання будь-яких договорів та підтвердження власних повноважень щодо правомірності своїх дій. Однак, ОСОБА_20 не погодилася на такі умови та звернулася до ОСОБА_11 надати документи, на яких ґрунтується значне підвищення плати. Замість того ОСОБА_11 почав висловлювати погрози фізичною розправою на її адресу, вимагав припинити господарську діяльність та покинути територію центрального продовольчого ринку м. Полтави. Окрім того, в нічний час кіоск приватного підприємця обмотували ланцюгами і замикали на замки, що перешкоджало вільний доступ до торгівельного кіоску.

В зв'язку з ігноруванням ОСОБА_20 незаконних вимог ОСОБА_11, в ніч на 2 вересня 2009 року останній самовільно, без згоди та відома власника, умисно, діючи повторно, розуміючи наслідки, та обмежуючи торгову діяльність ФОП ОСОБА_20, надав вказівку підлеглим працівникам, які з території центрального колгоспного ринку по вул. Новий Базар, 37 в м. Полтаві, не маючи на те ніякого права, вилучили та вивезли металевий контейнер, у якому зберігалося майно та з якого підприємець ОСОБА_20 здійснювала свою підприємницьку діяльність, ТМЦ, тим самим обмеживши її законні права та інтереси щодо здійснення законної господарської діяльності, чим було завдано вказаної вище матеріальної шкоди.

ОСОБА_4 являється суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 17 лютого 2002 року.

Для здійснення своєї підприємницької діяльності між СТ «Міськкоопринкторг» в особі голови правління ОСОБА_12 та ФОП ОСОБА_4 28 березня 2009 року було укладено договір оренди торгового місця. Відповідно договору, на території центрального колгоспного ринку по вул. Новий Базар, 37 в м. Полтаві установлено металевий контейнер площею 12 кв. м, згідно з яким орендна плата складає 60 грн. за 1 квадратний метр і становить 720 грн. на місяць.

Всупереч вимогам договору упродовж червня-серпня 2009 року ОСОБА_11, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Український економічний форум», діючи повторно, умисно, з метою перешкоджання господарській діяльності ОСОБА_4, не маючи на те повноважень почав від неї вимагати сплачувати ТОВ «УЕФ» орендну плату за торгівельне місце в сумі 1200 грн. за місяць, що суперечить чинному законодавству, а в разі несплати погрожував фізичною розправою, пошкодженням і знищенням її майна та подальшим звільненням торгівельного місця і вивезенням контейнеру, чим обмежував законі права та інтереси підприємця, яка займається господарською діяльністю на ЦКР м. Полтави. Окрім того, в нічний час кіоск приватного підприємця обмотували ланцюгами і замикали на замки, що перешкоджало вільний доступ до торгівельного кіоску.

В зв'язку з ігноруванням потерпілою незаконних вимог ОСОБА_11, в ніч на 4 вересня 2009 року останній самовільно, без згоди та відома власника, надав вказівку підлеглим працівникам, які з території центрального колгоспного вилучили та вивезли металевий контейнер на територію заводу «Електрод», розташованому по вул. Зінківській, 55 в м. Полтаві, у якому зберігалися продукти харчування, та з якого підприємець ОСОБА_4 здійснювала свою підприємницьку діяльність, що призвело до псуванням продуктів харчування та спричинення їй матеріальних збитків на загальну суму 4787, 95 грн.

ОСОБА_7 являється суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 8 грудня 2008 року.

Для здійснення своєї підприємницької діяльності між Полтавською обласною спілкою споживчих товариств в особі приватного підприємця ОСОБА_22 та ФОП ОСОБА_7 19 грудня 2008 року укладено договір про користування торговим місцем площею 10 кв. м на території ринку, розташованим по вул. Н.Базар, 37 в м. Полтаві для здійснення торгівлі, на якому остання установила власний металевий кіоск НОМЕР_1 вартістю 30000 грн. Термін дії договору був установлений до 19 грудня 2009 року. При цьому орендна плата становила 900 грн. за місяць. Після укладення договору про співробітництво у червні 2009 року та приходу на ЦКР м. Полтави директора ТОВ «УЕФ» ОСОБА_11 потерпіла продовжувала сплачувати орендну плату за торгове місце у встановлених раніше розмірах.

Однак, у вересні 2009 прийшовши на робоче місце, ОСОБА_7 виявила, що відсутній належний їй торгівельний кіоск, в якому знаходилися товарно-матеріальні цінності. Вказаний кіоск за вказівкою ОСОБА_11, який діяв умисно, повторно, з метою перешкоджання законній господарській діяльності приватного підприємця, був демонтований та вивезений найманими працівниками. В результаті незаконних дій ОСОБА_11 ФОП ОСОБА_7 завдано майнової шкоди на суму 30000 грн.

ОСОБА_23 являється суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 23 листопада 1993 року.

Для здійснення своєї підприємницької діяльності між ТОВ «Полтавський ринок» в особі директора ОСОБА_24 та ФОП ОСОБА_23 1 вересня 2004 було укладено договір користування торговим місцем, відведеним під кіоск № НОМЕР_2. Договір укладено з терміном дії до 31 грудня 2009 року. Відповідно до договору на території центрального колгоспного ринку по вул. Новий Базар, 37 в м. Полтаві для подальшої реалізації ТМЦ установлено металевий кіоск вартістю 13000 грн., який належав їй на праві приватної власності, орендна плата по якому складає 8 грн. за 1 кв. м за день торгівлі.

До червня 2009 року ФОП ОСОБА_23 регулярно сплачувала всі необхідні платежі до адміністрації ринку, ніяких нарікань на її роботу не було. Але з приходом у червні 2009 року директором ТОВ «УЕФ» ОСОБА_11, останній всупереч чинному законодавству, поставив незаконні вимоги перед потерпілою про збільшення орендної плати за торгове місце до 30 грн. за день без укладання будь-яких договорів та підтвердження власних повноважень щодо правомірності своїх дій. Однак, ОСОБА_23 не погодилася на такі умови і ОСОБА_11 зменшив плату до 15 грн. в день, враховуючи інвалідність приватного підприємця. Після того ОСОБА_23 упродовж червня-листопада 2009 року сплачувала до каси ТОВ «УЕФ» по 15 грн. в день.

Однак, у листопаді 2009 року охоронці ЦКР м. Полтави їй повідомили, що за вказівкою ОСОБА_11 вона повинна вивезти із кіоску належне їй майно в зв'язку із тим, що кіоски будуть демонтуватись, при цьому причини таких дій не пояснювалося. ОСОБА_23 вивезла належний їй товар із кіоску, а наступного дня, вийшовши на своє робоче місце для здійснення торгівельної діяльності, виявила, що її та сусідні з нею кіоски були демонтовані та вивезені із території ринку. В подальшому їй повідомили, що належний їй металевий кіоск розрізаний на частини та не придатний для подальшої експлуатації. Таким чином, незаконними діями директора ТОВ «УЕФ» ОСОБА_11, вчиненими повторно, припинено господарську діяльність ФОП ОСОБА_23 та спричинено матеріальних збитків на загальну суму 13000 грн.

Крім того, 17 вересня 2010 року, приблизно о 16 год. 30 хв. на території ЦКР по вул. Новий Базар, 37 в м. Полтаві, перебуваючи у громадському місці неподалік від торгівельних кіосків та контейнерів, ОСОБА_11 умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, в присутності інших підприємців, які здійснювали свою торгівельну діяльність на території ринку та проводили зустріч між собою з питань організації та діяльності ринку, ігноруючи загальновизнані правила поведінки та моралі в суспільстві, діючи з особливою зухвалістю, вчинив сварку із приватним підприємцем ОСОБА_7, висловлюючись нецензурною лайкою. Після цього ОСОБА_8, який знаходився позаду від ОСОБА_7, збив її з ніг та коли вона впала на асфальтне покриття разом із ОСОБА_11, ОСОБА_9 та іншими невстановленими слідством особами продовжили наносити їй удари руками, стиснутими в кулак, та ногами у взутті у різні частини тіла, в тому числі по нижніх кінцівках та в область голови, чим спричинили тілесні ушкодження у вигляді синців обох верхніх кінцівок, які згідно висновку судово-медичного експерта № 2314 від 26 листопада 2010 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Після побиття ОСОБА_7 вказані особи, взявши її під руки, примусово вивели за територію ринку.

Не зупинившись на цьому, ОСОБА_11 надав вказівку ОСОБА_8, ОСОБА_9 та невстановленим слідством особам розсипати хімічну речовину у вигляді порошку із запахом хлору на продукти харчування та інші матеріальні цінності в торгівельних кіосках, в яких здійснюють свою торгівельну діяльність приватні підприємці ОСОБА_7 та ОСОБА_6, що останніми і було зроблено. Вказані дії призвели до псування продуктів, тобто знищення та пошкодження майна на загальну суму 12630,45 грн.

З метою уникнення відповідальності та залишення місця пригоди ОСОБА_11 сів у власний автомобіль «Мерседес-Бенц-430» сірого кольору з транзитним д. н. з. НОМЕР_3 в якості пасажира та виїжджаючи із території ЦКР м. Полтави, дав вказівку своєму водієві ОСОБА_8, покинути місце пригоди, який і виконав його вимогу.

Однак, обурені незаконними діями вказаних осіб приватні підприємці, які працюють на території ЦКР м. Полтави, намагалися перешкодити втечі ОСОБА_11, оточили вказаний автомобіль, після чого ОСОБА_8 перебуваючи за кермом транспортного засобу, виконуючи вказівку ОСОБА_11 негайно покинути місце пригоди, умисно в'їхав передньою частиною автомобіля у групу людей - підприємців, які стояли напроти входу в ринок. Підприємець ОСОБА_3 не встиг відскочити в сторону, тобто уникнути небезпеки, від удару автомобіля впав на капот, на якому проїхав 40-50 метрів. Після чого водій автомобіля ОСОБА_8 різко загальмував і ОСОБА_3 впав з капоту під колеса транспортного засобу на асфальтне покриття, вдарившись головою та лівою рукою. Однак, водій автомобіля ОСОБА_8, діючи умисно, не зупинився та переїхав через ноги ОСОБА_3 і продовжив рух по вул. Н.Базар, виїхав на вул. Шевченка в м. Полтаві та зник з місця пригоди. Внаслідок умисних дій ОСОБА_8, потерпілому ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, розриву сухожилля лівої ноги та перелому лівої кісті, які згідно висновку судово-медичного експерта № 2314 від 26 листопада 2010 року кваліфікуються як ушкодження середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Суд вважає, що органами досудового слідства були допущені такі його неправильність і неповнота, які не можуть бути усунуті в ході судового слідства, а тому справа підлягає поверненню на додаткове розслідування, оскільки в ході розслідування справи органами досудового слідства не були виконані вимоги КПК.

Так, органами досудового слідства підсудному ОСОБА_11 інкримінується протидія законній господарській діяльності підприємців шляхом давання ним вказівок підлеглим працівникам про демонтаж і вивезення з території ринку їх кіосків, в яких вони здійснювали свою діяльність по торгівлі продуктами харчування та товарами народного вжитку.

Між тим, в ході досудового слідства питання про те, де, кому саме із підлеглих працівників, які конкретно і чи давав взагалі такі вказівки підсудний не з'ясовувалось і не досліджувалось. Сам ОСОБА_11 заперечує факт давання таких вказівок кому б то не було із підлеглих і стверджує, що не знає, ким і за чиїм розпорядженням кіоски потерпілих були знесені і вивезені за територію ринку.

Допитані в суді потерпілі ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_19, ОСОБА_23, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_15, ОСОБА_6, свідки ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, вказали лише на факт перебування підсудного ОСОБА_11 у вказаний період директором ринку, зазначивши при цьому, що особисто не чули, щоб він віддавав розпорядження або вказівки про знесення чиїх би то не було кіосків або сам був присутнім при цьому. Вважають, що демонтаж і вивезення кіосків з території ринку могло бути здійснено лише за вказівкою ОСОБА_11, що є їх припущенням або твердженням зі слів третіх осіб, джерело походження інформації в яких не перевірялось.

Свідок ОСОБА_30, який безпосередньо займався демонтажем кіосків, наголосив, що робив це за вказівкою когось із представників адміністрації ринку, але кого саме не назвав, заперечивши при цьому причетність до давання такої вказівки підсудного ОСОБА_11

Інкримінуючи ОСОБА_11 скоєння злочину передбаченого ч. 3 ст. 206 КК України, в тому числі і вивезення кіосків та контейнерів, як спосіб протидії законній господарській діяльності, досудове слідство не навело доказів, що саме він займався їх знесенням, пошкодженням, знищенням або вивезенням.

Оскільки контейнери мають вагу більше 5 т, їх перевезення пов'язане із завантаженням та розвантаженням, зберіганням на території заводу «Електрод», то слідчим шляхом необхідно було встановити, яким транспортом здійснювалось перевезення вказаних кіосків та контейнерів, хто виконував їх завантаження та розвантаження, приймав на зберігання на території заводу «Електрод» та займався передачею контейнерів потерпілим по справі. Для цього необхідно було встановити та допитати працівників ЦКР м. Полтави та заводу «Електрод», які могли бути причетними до виконання цих робіт.

Ці питання органами досудового слідства під час його проведення не досліджувались та не з'ясовувались, а тому підлягають з'ясуванню у осіб, які здійснювали демонтаж цих кіосків, а самі особи повинні бути встановлені та допитані з цих питань, без чого обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого йому злочину не може вважатись конкретним, що є свідченням порушення його права на захист, а висновок органів досудового слідства про його причетність до цього припущенням, на якому відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України не може грунтуватися обвинувачення.

Також підлягають допиту всі потерпілі по справі, а також особи, на яких вони посилаються як джерело відомостей, із яких їм стало відомо про злочинну діяльність ОСОБА_11 в частині протидії законній господарській діяльності.

Підсудному ОСОБА_11 органами досудового слідства інкримінується також заподіяння великої шкоди та спричинення інших тяжких наслідків під час протидії законній господарській діяльності потерпілих. Однак, в ході досудового слідства органами, що його проводили, не обгрунтовано спричинення значної матеріальної шкоди потерпілим відповідними належними та достатніми доказами по справі, а додані лише фіскальні чеки та накладні на отримання товарно-матеріальних цінностей, яким не зроблено належної оцінки шляхом призначення та проведення по справі відповідних судових експертиз.

В зв'язку з цим для визначення відсутності чи наявності значної матеріальної шкоди спричиненої потерпілим, по справі необхідно провести судово-бухгалтерську експертизу, на розгляд якої поставити питання про рух товарно-матеріальних цінностей по кожному підприємцю, який висуває матеріальні претензії, відповідність наданих ним прибуткових та видаткових документів існуючим вимогам бухгалтерського обліку та фінансового законодавства.

В ході досудового слідства по справі питання суб'єктивної сторони злочину, інкримінованого підсудному не досліджувалось взагалі, свідченням чому є те, що справа неодноразово порушувалась за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК, в послідуючому дії підсудного перекваліфіковувались на ст. 365 КК. В кінцевому результаті без будь-якого обґрунтування його дії були кваліфіковані за ч. 3 ст. 206 КК. Питання ж про мету вчинення підсудним злочину, який йому інкриміновано органами досудового слідства, не досліджувалось взагалі, що є свідченням неповноти досудового слідства, яка не може бути усунена в ході судового розгляду справи.

Отже, судом встановлено, що пред'явлене ОСОБА_11 обвинувачення за ч. 3 ст. 206 КК України в порушення вимог ч. 1 ст. 21, ч. 2 ст. 43, ст. 64, ч. 1 ст. 132 КПК України є неконкретним, містить абстрактні формулювання, які можуть по різному сприйматися та тлумачитися, що в свою чергу порушує право обвинуваченого на захист, оскільки позбавило його можливості знати, у чому конкретно його обвинувачують, дати належні показання по кожному пункту обвинувачення у підтвердження або спростування своєї вини або невинуватості, а тому позбавляє суд можливості постановити по справі справедливий обвинувальний або виправдувальний вирок, в зв'язку з чим убачаються безумовні підстави повернути справу прокурору для організації додаткового розслідування.

З цих же підстав підлягає поверненню на додаткове розслідування і справа в частині обвинувачення підсудних ОСОБА_11, ОСОБА_9 і ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296 та ч. 1 ст. 122 КК України.

Заперечуючи свою причетність до побиття ОСОБА_7 та заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3, підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_11 зазначили, що 17 вересня 2010 року вони у м. Полтаві не були, а тому не могли брати участь у побитті та бачити, хто і за яких обставин ці дії відносно потерпілих вчинив. При цьому на підтвердження своєї відсутності в м. Полтаві та знаходження його в цей час в м. Дніпропетровську ОСОБА_11 послався на осіб, що його там нібито бачили, а саме: ОСОБА_37, ОСОБА_38 та ОСОБА_9 (том 15 а. с. 16). Однак, в ході досудового слідства ці особи встановлені та допитані не були.

Допитаний в ході досудового слідства свідок ОСОБА_39 показав, що 17 вересня 2010 року, приблизно о 16 год., на автомобілі «Мерседес-Бенц» із ринку, сидячи на передньому пасажирському сидінні, виїжджав він, а також ОСОБА_40 та ОСОБА_41, які сиділи на задньому сидінні. Керував автомобілем ОСОБА_42 Під час виїзду з воріт ринку на автомобіль кинувся потерпілий ОСОБА_3, який впав з капоту та травмувався об асфальт. Свідок зазначив, що підсудного ОСОБА_11 в автомобілі в той час не було і керував автомобілем не підсудний ОСОБА_8 (том 15 а. с. 57).

Органами досудового слідства ці особи не були встановлені та допитані, що, на думку суду, має суттєве значення для з'ясування питання про причетність ОСОБА_8 та ОСОБА_11 до скоєння цього злочину. Свідок наголосив також, що постійним водієм підсудного ОСОБА_11 тоді був саме ОСОБА_42, а не ОСОБА_8, якого він жодного разу не бачив за кермом автомобіля. Він також зазначив, що того дня на ринку підсудного ОСОБА_11 він не бачив, зазначивши, що крім нього на роботі тоді були також касир на ім'я ОСОБА_15 та два контролери ОСОБА_6 та ОСОБА_43. Ці особи також не були встановлені та допитані в ході досудового слідства, що є свідченням його неповноти, оскільки не спростовують алібі підсудного ОСОБА_11 про його знаходження в цей час в іншому місці.

Допитані в суді свідки ОСОБА_44, ОСОБА_45 та інші стверджували, що вони 17 вересня 2010 року бачили на ЦКР підсудного ОСОБА_11 Однак, в ході досудового слідства, зважаючи на час їх допиту - кінець січня 2011 року, у них не з'ясовувалось питання про те, чому вони запам'ятали, що саме в цей, а не інший день вони бачили підсудного на ринку. На думку суду, це має важливе значення, а тому всі свідки, які про це стверджують повинні бути додатково допитані в ході додаткового розслідування справи.

На неповноту досудового слідства в частині обвинувачення підсудного ОСОБА_8 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК за фактом спричинення потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесних ушкоджень вказує те, що при його проведенні ці обставини не були досліджені належним чином, особи, які могли бути причетними до скоєння цього злочину, що об'єктивно випливає із матеріалів справи, не були допитані.

Так, 17 вересня 2010 року громадянин ОСОБА_42 звернувся з заявою в Октябрський РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, в якій повідомив, що приблизно о 18 год. цього ж дня під час виїзду його на автомобілі «Мерседес-Бенц», яким він керував, та в якому, крім нього, знаходились також ОСОБА_39 та два інших пасажири, групою осіб, яка перегородила проїзд було вчинено напад та пошкоджено автомобіль, в зв'язку з чим, втікаючи він допустив зіткнення з іншим автомобілем, який стояв на дорозі, а один із нападників, який знаходився на капоті автомобіля та наносив по ньому удари, впав на асфальт (том 13 а. с. 53).

За фактом ДТП було оглянуто місце події (том 13 а. с. 48-52) та проводилась перевірка, яка не була завершена належним чином, оскільки сам ОСОБА_42 не був допитаний та не було вирішено питання про його відповідальність за скоєння цього злочину, якщо він мав місце.

Натомість, на підставі не належним чином досліджених доказів, органами досудового слідства було пред'явлено обвинувачення підсудному ОСОБА_8 у заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3

При цьому органами досудового слідства з безперечністю не було досліджено питання про те, хто ж знаходився в автомобілі «Мерседес-Бенц» під час його виїзду з воріт ринку, чи перебував в цей час в автомобілі підсудний ОСОБА_11 і хто керував автомобілем. Особи, які про це стверджують, крім ОСОБА_39, в ході досудового слідства не були допитані. Залишилось не дослідженим також питання про те, чи був дозвіл на проведення масових заходів невстановленими особами на проїзній частині вулиці, а якщо ні, то чим викликаний масовий збір людей та як вони себе поводили.

Суд вважає неправильним проведене в ході досудового слідства впізнання підсудного ОСОБА_8 потерпілим ОСОБА_3 та свідками ОСОБА_34, ОСОБА_46 та ОСОБА_33, а також іншими (том 13 а. с. 209-210, 214-215, 223-224, 228-229; том 15 а. с. 17-18, 74-76, 78-80, 91-93, 112-114, 165-167, 174-176) по ксерокопіях фотознімків осіб, які пред'являлись для впізнання, на яких спотворений вигляд підсудного ОСОБА_8 (зображено лише частину обличчя на відміну від усіх інших осіб, обличчя яких зображено повністю), що унеможливлює сприйняття його образу в цілому, а отже і об'єктивності його впізнання. На думку суду, це може розцінюватись і як поштовх до здогаду особам, що впізнавали, об'єкту впізнання.

Крім того, в ході досудового слідства цим же свідкам не було пред'явлено для впізнання по фотознімках громадянина ОСОБА_42, який має зовнішню схожість з підсудним ОСОБА_8 (том 13 а. с. 196) і який стверджує про керування саме ним автомобілем в цей день, що, на думку суду, підтверджує також і факт його звернення в Октябрський РВ з заявою про пошкодження автомобіля 17 вересня 2010 року.

Не впізнання ж по ксерокопіях фотознімків ОСОБА_42 потерпілим ОСОБА_3 і свідком ОСОБА_47 як особи, що керувала автомобілем «Мерседес-Бенц» при виїзді його з території ринку, з причин спотвореності зовнішнього образу на ксерокопіях фотознімків, що пред'являлися для впізнання, судом не приймається до уваги як безперечний доказ керування автомобілем підсудним ОСОБА_8, про що зроблено висновок органами досудового слідства в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_42 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України (том 17 а. с. 49-50), висновок про що суд розцінює як передчасний та необґрунтований, в основу якого покладені докази, які зібрані всупереч встановленому кримінально-процесуальним законом порядку.

Зовсім не досліджувалось питання про те, чи мав доручення на управління автомобілем «Мерседес-Бенц» підсудний ОСОБА_8, видане у визначеному законом порядку і чи не видавалось таке доручення на керування цим автомобілем громадянину ОСОБА_42 або іншим особам.

Не дослідженим органами досудового слідства залишилось питання про умисел на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 Якщо виходити з змісту заяви ОСОБА_42, яка не була перевірена належним чином, то він діяв в стані необхідної оборони, захищаючи від нападу групи осіб як автомобіль, так і осіб, яких він перевозив, про що свідчить зміст його заяви, з якою він звернувся в Октябрський РВ, та пояснення, яке в зв'язку з цим він дав в цей же день, а тому в його діях не може мати місця умисел на заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 Якщо ж виходити з констатування факту умисного наїзду на натовп осіб автомобілем, як про це стверджують органи досудового слідства, то мова може йти про альтернативність умислу, питання про що не досліджувалось взагалі.

З урахуванням наведеного, суд вважає не дослідженим питання про заподіяння потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_8 як в частині, що стосується суб'єкту, так і суб'єктивної сторони складу цього злочину.

В зв'язку з цим в ході додаткового розслідування справи необхідно допитати як свідка по справі громадянина ОСОБА_42, з'ясувавши у нього питання, пов'язані з його зверненням до Октябрського РВ по факту пошкодження автомобіля, про що зазначено вище, а також про обставини дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було спричинено тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3 Пред'явити ОСОБА_42 у визначеному КПК порядку для впізнання особам, які знаходились на місці пригоди. З урахуванням результатів проведення цих та інших слідчих дій вирішити питання про його відповідальність за скоєне чи звільнення від неї. З цих же питань встановити та допитати як свідків по справі громадян ОСОБА_41 та ОСОБА_40 В залежності від результатів дослідження цих обставин вирішити питання про причетність до скоєння цього злочину підсудного ОСОБА_8, прийнявши відповідне процесуальне рішення по справі.

Крім того, в ході розгляду справи в суді суд був позбавлений можливості допитати 16 свідків по справі, серед яких є і службові особи споживчого товариства «Міськкоопринкторг», на причетність яких до скоєння протидії господарській діяльності вказувалось органами досудового слідства при порушенні справи і процесуальне рішення по суті щодо яких не прийнято. Численні постанови про примусовий привід, які виносились судом в ході розгляду справи, не були виконані. В ході додаткового розслідування справи необхідно перевірити відповідність дійсності особистих даних цих свідків, встановити їх місцезнаходження, додатково допитати їх про обставини відомі їм по справі або відповідності дійсності тих показань, які вони давали раніше, та прийняти процесуальне рішення в порядку статті 97 КПК України щодо тих із них, на причетність до скоєння злочинів яких вказувалось органами досудового слідства при порушенні справи.

Сукупність вищевикладених обставин свідчить про однобічність, неповноту та неправильність проведеного по справі досудового слідства. Ці та інші порушення вимог Кримінально-процесуального кодексу України не можуть бути усунуті в судовому засіданні, оскільки процесуальний закон не передбачає можливості проведення судом окремих із названих слідчих дій в ході судового слідства і це не може бути усунуто шляхом давання судових доручень в порядку ст. 315-1 КПК України, як передбачає ч. 2 п. 9 вищеназваної Постанови, про що не заявлялось ніким із учасників судового розгляду, а тому справа підлягає поверненню на додаткове розслідування, в ході якого необхідно виконати слідчі дії, необхідність виконання яких випливає із описової частини постанови, а також провести інші слідчі дії, необхідність в яких може виникнути в ході додаткового розслідування справи.

У разі, якщо орган досудового слідства прийде до висновку про пред'явлення ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 обвинувачення, воно має бути конкретним щодо обставин події інкримінованих їм злочинів, а саме часу, місця, предмету, знарядь, засобів, мети, способу та інших істотних обставин вчинення злочинів, наскільки вони відомі слідчому. Після пред'явлення обвинувачення слід надати обвинуваченим достатньо часу для ознайомлення із новим обвинуваченням та допитати їх по суті обвинувачення, виконати інші слідчі дії, якщо в цьому виникне необхідність.

В апеляції прокурор просить постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до Октябрського районного суду, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття рішення по справі.

В апеляції потерпіла ОСОБА_7, потерпілий ОСОБА_3, потерпілий ОСОБА_10 просять скасувати постанову районного суду та винести рішення по суті.

Заслухавши доповідача, промову прокурора, який не підтримав подану ними апеляцію, потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на підтримку своєї апеляції, інших потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які також просили направити справу на новий судовий розгляд, обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_9 та в їх інтересах захисника ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1, які просили апеляції залишити без задоволення, а постанову суду без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів не знайшла підстав для їх задоволення.

Відповідно до вимог ст.22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого.

Всебічність дослідження означає висунення і перевірку всіх можливих версій загального характеру щодо події злочину, окремих версій щодо особи винного, мотиву і мети вчинення злочину, а також однаково ретельне виявлення обставин, що підтверджують вину обвинуваченого, або спростовують її, а так само обставини, що пом'якшують або обтяжують його відповідальність.

Вказані вимоги закону досудовим слідством не були виконані.

Так, органами досудового слідства підсудному ОСОБА_11 інкримінується протидія законній господарській діяльності підприємців шляхом давання ним вказівок підлеглим працівникам про демонтаж і вивезення з території ринку їх кіосків, в яких вони здійснювали свою діяльність по торгівлі продуктами харчування та товарами народного вжитку.

Однак вказані обставини залишились в повній мірі не дослідженими та грунтуються на припущеннях, а тому суд обгрунтовано вказав на необхідність виявлення додаткових свідків та зібрання додаткових доказів з цих обставин.

Залишились також не дослідженими, як цього вимагає закон, і ті обставини, хто ж саме займався знесенням, пошкодженням і вивезенням кіосків та контейнерів. Тому судом правильно вказано про необхідність встановлення та допиту працівників ЦКР м. Полтави та заводу «Електрод», які могли бути причетними до виконання цих робіт.

Без встановлення цих обставин, обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого йому злочину не може вважатись конкретним, що є свідченням порушення його права на захист, тому висновок органів досудового слідства про його причетність до цього злочину всупереч до ч. 3 ст. 62 Конституції України не може грунтуватись на припущеннях.

Оскільки по справі належним чином не досліджено питання спричинення значної матеріальної шкоди потерпілим, тому для визначення її правильної оцінки, необхідно призначити та провести ряд експертиз, а при необхідності і судово-бухгалтерську експертизу.

Також суд правильно вказав і на необхідність перевірки версії обвинувачених по епізоду побиття ОСОБА_7 та заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 про те, що вони в той день не були в м.Полтава та що в той день за кермом автомобіля знаходився не ОСОБА_2, а ОСОБА_42 Так як останній відразу звернувся з заявою в Октябрський РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області про те, що це він керував автомобілем «Мерседес-Бенц» під час скоєння ДТП.

За фактом ДТП було оглянуто місце події (том 13 а. с. 48-52) та проводилась перевірка, яка не була завершена належним чином, оскільки сам ОСОБА_42 не був допитаний та не було вирішено питання про його відповідальність за скоєння цього злочину, якщо він мав місце.

Відповідно до вимог ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильного досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції приймав міри до усунення неповноти досудового слідства, проте численні постанови про примусовий привід свідків до суду не були виконані.

Так як органами досудового слідства була допущена така його неправильність і неповнота, яка не може бути усунута в ході судового слідства, тому справа правильно повернута на додаткове розслідування.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляції прокурора прокуратури Октябрського району м. Полтава, потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_7 залишити без задоволення, а постанову Октябрського районного суду м. Полтава Полтавської області від 23.08.2012 року щодо ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - без зміни.

СУДДІ:

Бурда К.І. Кисіль А.М. Тараненко Ю.П.