Справа № 0417/17245/2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 січня 2013 року

Справа № 0417/17245/2012

2 /202/1071/2013

28 січня 2013 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді                               Колесніченко О.В.,

при секретарі                                         Лапа О.О.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради до ОСОБА_4, третя особа - комунальний заклад соціального захисту центр соціально-психологічної реабілітації дітей Дніпропетровської міської ради, про звільнення від обов’язків піклувальника, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року орган опіки та піклування Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради пред’явив зазначений позов до ОСОБА_2 посилаючись на те, що вона, будучи призначеною за рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 серпня 2007 року опікуном над дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, здійснюючи свої обов’язки втратила контроль над підопічним, оскільки неповнолітній не відвідував школу, самовільно залишав домівку, доставлявся в КЗСЗ притулок для дітей «Барвінок» за бродяжництво, вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2012 року визнаний винним у скоєнні злочину за ч.3 ст. 185 КК України з призначенням покарання у вигляді 3 років позбавлення волі зі звільненням від покарання на підставі ст.ст. 75, 104 КК України, після чого підліток поміщений у КЗСЗ притулок для дітей «Росток», у зв’язку з чим службою у справах дітей за з’ясованих обставин був наданий висновок 05 жовтня 2012 року про недоцільність повернення дитини ОСОБА_5 з притулку до родини ОСОБА_2 та виконкомом Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради 16 листопада 2012 року затверджений висновок про доцільність звільнення піклувальника від своїх повноважень, тому позивач просив суд звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 від здійснення повноважень піклувальника по відношенню до дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2013 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог було залучено комунальний заклад соціального захисту центр соціально-психологічної реабілітації дітей Дніпропетровської міської ради.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з наведених у позовній заяві підстав.

Відповідач позов не визнала та заперечувала тим, що у її підопічного, який доводиться їй онуком, більше із рідних нікого немає, він змалечку ріс в її родині і перебував на її вихованні, був слухняною дитиною, вона завжди дбала про нього і за матір, і за батька, виховувала у дусі поваги до інших, доброзичливості, взаємодопомоги, постійно займалась його розвитком, контролювала навчання у школі, проте останній рік він потрапив під негативний вплив компанії старших хлопців, що призвело до негативних змін у поведінці дитини і до скоєння крадіжки. Після того, як ОСОБА_5 пройшов курс в центрі соціально-психологічної реабілітації, він змінився і прагне виправитися, бажає повернутися до дому, тому відповідач, будучи впевненою у тому, що в родині інтереси дитини у будь-якому випадку будуть більш додержуватись ніж у притулку, а вона ще посилить контроль над дитиною, просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог заперечувала тим, що виходячи з додержання прав та інтересів дитини доцільним буде повернення ОСОБА_5 у родину його рідної бабусі ОСОБА_2, яка сумлінно виконує свої обов’язки піклувальника, займається вихованням, навчанням онука, а також зважаючи на те, що в соціально-реабілітаційному центрі з ОСОБА_5 була проведена робота і поведінка дитини на даний час змінилася на краще. Крім того, представник зауважила на тому, що робота з такою дитиною повинна проводитись не тільки піклувальником, а й закладом освіти в якому навчається дитина та постійно – службою у справах дітей, органом опіки та піклування, що в комплексі дасть позитивний результат у вихованні підлітка.

Неповнолітній ОСОБА_5, в присутності психолога ОСОБА_6 та представника КЗСЗ Центр соціально-психологічної реабілітації ДМР ОСОБА_3, в судовому засіданні особисто висловив свою думку стосовно обставин справи, які безпосередньо стосуються нього та його прав та інтересів, пояснивши, що він бажає проживати та виховуватись в родині своєї рідної бабусі ОСОБА_2, яку він любить і поважає, а не у притулку, де немає ніяких умов для розвитку та проживання. Події останнього року у його житті вплинули на нього, він зрозумів неправильність своєї поведінки в суспільстві, тому зараз кардинально змінив свою поведінку, став на шлях виправлення і бажає виховуватись і жити разом із бабусею, яка піклується про нього якнайкращим чином.

Суд, вислухавши пояснення сторін, неповнолітнього, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, перевіривши доводи позивача в межах заявлених вимог, вважає за необхідне ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до даних свідоцтва про народження, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневої райдержадміністрації м. Запоріжжя, актовий запис №282 від 24 липня 1997 року, є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (а.с. 6).

З довідки Жовтневого відділу РАЦС Запорізького МУЮ від 15 червня 2006 року №149/06-78 вбачається, що відомості про батька ОСОБА_5 – ОСОБА_7 внесені до актового запису про народження дитини на підставі ст. 135 СК України (а.с.10).

Згідно з повідомленням №310/115 Служби у справах дітей Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, взятий на первинний облік 11 червня 2007 року як дитина, позбавлена батьківського піклування (а.с.7).

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 серпня 2007 року мати дитини ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав відносно сина ОСОБА_5, з неї ухвалено стягувати щомісяця аліменти на утримання сина в розмірі ? частини усіх видів доходу на користь ОСОБА_4, яку за цим рішенням призначено опікуном дитини (а.с.9).

Підопічний ОСОБА_5 зареєстрований та мешкає з піклувальником ОСОБА_2 в квартирі №7 по пр. ім. Газети «Правда», 127-А у м. Дніпропетровську. Власного житла не має.

За повідомленням КЗСЗ притулок для дітей «Барвінок» від 08 лютого 2012 року №51/01-06 ОСОБА_5 доставлений до притулку 07 лютого 2012 року згідно акту КМСД Індустріального району за бродяжництво. При цьому адміністрація закладу клопотала перед Управлінням-службою у справах дітей Індустріального району про вжиття заходів щодо соціального захисту дитини (а.с. 12).

Службою у справах дітей Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради від 21 лютого 2012 року надано висновок про доцільність повернення онука-підопічного ОСОБА_5 з притулку для дітей «Барвінок» на виховання та утримання у родину піклувальника ОСОБА_2О.(а.с.13).

Відповідно до наданих КЗО СЗШ №47 характеристик на піклувальника ОСОБА_2 від 10 вересня 2012 року (а.с.18) остання займається вихованням, освітою підлітка, намагається підтримати дружні стосунки, взаєморозуміння в сім’ї, але ОСОБА_5 часто обманює бабусю, не слухає її. Цього ж дня 10 вересня 2012 року директор КЗО СЗШ №47 клопотав перед компетентними органами (Індустріальним РВ ДМУ, відділом освіти Індустріальної районної у місті ради, ССД, ЦСССДСМ Індустріальної районної у місті ради) про вжиття відповідних заходів до неповнолітнього ОСОБА_5 (а.с.8)

Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2012 року, який набрав законної сили 03 жовтня 2012 року, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і призначено покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст.75,104 КК України з іспитовим строком протягом двох років (а.с.21-22).

За повідомленням Індустріального РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 26 вересня 2012 року ОСОБА_5 було поміщено 21 вересня 2012 року ВКМСД Індустріального РВ до притулку «Росток» за заявою ОСОБА_2, яка повідомила про те, що підопічний не піддається вихованню, перестав відвідувати навчання, порушує дисципліну, самовільно залишає домівку (а.с.14).

Службою у справах дітей Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради від 05 жовтня 2012 року №1975 надано висновок про недоцільність повернення неповнолітнього ОСОБА_5 з притулку для дітей «Росток» на виховання та утримання бабусі-піклувальника ОСОБА_2 (а.с.15).

За повідомленням КЗСЗ Центр соціально-психологічної реабілітації дітей від 08 листопада 2012 року №01-23/532 ОСОБА_5 прибув 07 листопада 2012 року з притулку «Росток» для подальшого перебування на підставі направлення управління-служби у справах дітей Дніпропетровської міської ради №40 від 29 жовтня 2012 року (а.с.38).

З відповіді КЗСЗ притулок для дітей «Росток» від 05 листопада 2012 року вбачається, що дитина ОСОБА_5 прибув до притулку на підставі акту КМСД Індустріального РВ ДМУ від 21 вересня 2012 року та його поведінка була самовпевненою, зухвалою, проте за час перебування у центрі та проведення з ним роботи практичним психологом, вихователями та за відвідування і постійної турботи піклувальника ОСОБА_2 поведінка неповнолітнього значно змінилася на краще, він став поводити себе більш врівноважено, з повагою до оточуючих, вихователів, молодших дітей. (а.с.50).

Рішенням виконавчого комітету Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради від 16 листопада 2012 року №406 затверджений висновок органу опіки та піклування Індустріальної районної у місті ради про доцільність звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 від повноважень піклувальника по відношенню до дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.23,24).

Відповідно до психолого-педагогічної характеристики, наданої практичним психологом КЗСЗ центру соціально-психологічної реабілітації дітей Дніпропетровської міської ради ОСОБА_8, де з вересня 2012 року і до часу розгляду справи перебуває підліток ОСОБА_5, в ході навчального процесу неповнолітній змінив ставлення до своєї поведінки та оточуючих, став більш відповідально відноситись до навчання, виявляти повагу до старших, проявляти турботу у стосунках з бабусею, виявив негативне відношення до шкідливих звичок. Разом з тим, наголошено на тому, що відсутність у хлопця внутрішнього самоконтролю за поведінкою може призвести до повернення в негативне середовище дитини, тому є доцільним продовжувати взаємодію органу опіки та піклування, навчального закладу, психолога та піклувальника разом у вихованні даної дитини (а.с.55).

Крім цього, за даними вказаної характеристики, ОСОБА_5 має достатній рівень розвитку пізнавальних процесів, що відповідає віковим нормам, достатній словниковий запас, грамотну постановку фраз, що стало результатом виховання ОСОБА_2, яка виховувала онука у дусі поваги до інших, взаємодопомоги, взаєморозуміння, прививала любов до навчання, освіти.

За даним висновком, який був підтверджений та роз’яснений психологом ОСОБА_6 у судовому засіданні доцільним на даний час є повернення дитини до родини піклувальника ОСОБА_2, оскільки залишення у притулку спричинить лише негативні зміни у поведінці підлітка.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 та яка набула чинності для України 27.09.1991, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У ст. 150 СК України (ч.1, 3) встановлені обов’язки батьків виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

За змістом ст. 243 СК України опіка, піклування встановлюються над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Піклування встановлюється над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Завдання опіки, піклування визначені у ст. 55 ЦК України відповідно до якої як опіка, так і піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.

Зі змісту завдань піклування, визначених даною статтею випливають права та обов’язки піклувальника.

Відповідно до наведеного, ЦК України та СК України, передбачають наступні обов’язки піклувальника над дитиною, позбавленою батьківського піклування, основними з яких є: дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням (ч.1 ст. 69 ЦК України, ч.1 ст. 249 СК України); вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного (ч.3 ст. 69 ЦК України); дбати про виховання, навчання дитини та піклуватися про її здоров’я, фізичний, психічний, духовний розвиток (ч.1 ст. 69 ЦК, ч.1 с.249 СК, ст. 6 Закону України «Про загальну середню освіту»); визначати місце проживання підопічної особи (ч.3 ст. 313 ЦК); вирішувати питання про надання згоди підопічній особі на вчинення нею правочинів (ч.ч. 2-5 ст. 32, ч.3 ст. 37, 71 ЦК); одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпоряджатися ними, а також надавати дозволи на здійснення зазначених дій підопічній особі (ч.4 ст.37 ЦК); нести відповідальність в передбачених законом випадках (ч.ч. 2, 3 ст.1179, ч.2 ст.1180, ч.2 ст.1182 ЦК, ст.11 та ін. Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», ст.ст. 166, 167 К); здійснювати особисті немайнові права в інтересах підопічних (ч.1 ст. 272 ЦК); звітувати щодо виконання своїх обов’язків (ч.3 ст. 54 ЦК; ст.ст. 186, 246 СК України, п.4.11 Правил опіки та піклування) та ін.

Згідно з ч.3 ст.75 ЦК України за заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

За з’ясованих у судовому засіданні обставин, сукупно з дослідженими письмовими доказами, поясненнями сторін, судом не встановлено таких порушень своїх обов’язків піклувальником, їх нехтування, або неналежного виконання, які б давали підстави для звільнення за ч.3 ст.75 ЦК України піклувальника від своїх обов’язків по відношенню до підопічного ОСОБА_5, а додержання інтересів дитини вимагає від суду вирішення спору з тим, щоб права, свободи та інтереси дитини були захищені законом та державою від їх порушень, із вжиттям заходів направлених на сприяння його вихованню, розвитку як повноцінного члена суспільства, а відтак, зважаючи на невстановлення порушень обов’язків піклувальника ОСОБА_2, її бажання здійснювати піклування над онуком, та враховуючи психологічний та моральний стан дитини, збереження тісного контакту з піклувальником, повернення неповнолітнього на виховання та утримання в сім’ю піклувальника буде більш доцільним, аніж залишення дитини на піклування держави у відповідному закладі.

Вирішуючи справу суд також звертає увагу на те, що в Україні обов'язок здійснення контролю над опікою та піклуванням згідно із ст. 246 СК України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Правилами опіки та піклування, затвердженими спільним наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 N 34/166/131/88, покладено на органи опіки та піклування, які наділені значним колом повноважень – як спеціальних (вирішення питань про встановлення, здійснення і припинення опіки та піклування щодо осіб, які за законом мають на це право) так і загальних (захист майнових і особистих немайнових прав фізичних осіб). Одним із завдань є надання допомоги особі у здійсненні нею своїх сімейних прав та виконанні сімейних обов’язків в обсязі та в порядку, встановлених СК та іншими нормативно-правовими актами (ч.1 ст.17 СК).

Більш того, окрім органу опіки та піклування законодавчо визначено і інші органи, які реалізують покладені на них функції. Так, діяльність, спрямована на захист дітей, позбавлених батьківського піклування, здійснюється і органами в справах сім'ї та молоді, служби в справах неповнолітніх, органами соціального захисту населення, органами охорони здоров'я, органами освіти.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що до часу вчинення неповнолітнім ОСОБА_5 у вересні 2011 року крадіжки відповідними службами заходів контролю, попередження та допомоги піклувальнику у здійсненні виховання неповнолітнього не вживалось та доказів проведення такої роботи суду представником позивача не надано. При цьому, піклувальник зверталась до компетентних органів по допомогу у здійсненні впливу на підопічного, зокрема до закладу освіти, кримінальної міліції, ССД, ЦСССДСМ КМСД (а.с.8, 12).

Зважаючи на викладене, враховуючи особливості особистості ОСОБА_5, повернення неповнолітнього на виховання та утримання в сім’ю піклувальника буде доцільним, а виховання ефективним за умов одночасного здійснення уповноваженими органами держави контролю, попередження, допомоги у здійсненні виховання цієї дитини вживаючи усіх заходів з метою виховання в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, вживаючи заходів до контролю за здоров'ям дитини, її фізичним, духовним та моральним розвитком, забезпеченням здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готуванням її до самостійного життя.

Доказів того, що піклування держави над неповнолітнім та залишення його у притулку буде у більшій мірі сприяти додержанню його інтересів та прав, сприяти вихованню та розвитку суду не надано.

Виходячи з наведеного, суд, оцінивши зібрані у справі докази, досліджені безпосередньо, кожний окремо і в своїй сукупності і логічному взаємозв’язку, приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За правилами ст. 88 ЦПК України судові витрати належить віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-64, 209, 214, 215, 218, 222 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Органу опіки та піклування Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради в задоволенні позову до ОСОБА_4, третя особа - комунальний заклад соціального захисту центр соціально-психологічної реабілітації дітей Дніпропетровської міської ради, про звільнення від обов’язків піклувальника - відмовити в повному обсязі.

З повним текстом рішення особи, які беруть участь у справі зможуть ознайомитись 01.02.2013.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий О.В. Колесніченко