Справа №731/110/13-ц
Провадження № 2/731/44/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2013 року
Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Онищенко О.І.,
при секретарі - Трохименко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Варва Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Леляківської сільської ради Варвинського району Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2013 року до суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно. В позові вказує, що вона є спадкоємцем за заповітом, майна що належало ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. До складу спадкового майна входить будинок та господарські будівлі розташовані в АДРЕСА_1. За життя спадкодавець не оформила технічної документації на будинок, та не зареєструвала його в БТІ, хоча будинок збудовано в 1955 році згідно довідки, виданої Леляківською сільською радою Варвинського району. Відсутність правовстановлюючого документу змушує ОСОБА_1 визнавати за собою право власності на будинок та господарські будівлі, що успадкувала, у судовому порядку.
В судове засідання позивачка та представник відповідача, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи /а.с.34,35/, не з'явилися, завчасно надавши до канцелярії суду заяви про проведення судового засідання без їх участі, позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, а представник відповідача не заперечує проти їх задоволення /а.с.36, 37/.
У відповідності до ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Будинок та господарські будівлі по АДРЕСА_1 були побудовані в 1955 році згідно з довідкою виданою виконкомом Леляківської сільської ради Варвинського району та відомостей книги погосподарського обліку, а спадкодавець ОСОБА_2 до дня своєї смерті постійно проживала в ньому. (а.с. 14, 20-31).
В будинку проживали ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про що свідчить витяг з особового рахунку НОМЕР_1 в погосподарській книзі Леляківської сільської ради Варвинського району, Чернігівської області. Господарство мало статус колгоспного двору. (а.с. 20-31)
В 1991 року, в зв'язку з прийняттям Закону України « Про власність», будинок з 1991 року втратив статус колгоспного двору і перейшов до приватної власності осіб, які на той момент проживали в ньому, тобто до сім'ї ОСОБА_3.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 « Про судову практику у справах про спадкування». Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Згідно до вимог ст. 549 ЦК Української РСР: діями , що свідчать про прийняття спадщини визнаються, ті дії, коли спадкоємець фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, а отже прийняв спадщину.
Після смерті спадкодавця ОСОБА_2, ОСОБА_1 продовжувала доглядати за господарськими будівлями, проводити ремонти, сплачувати земельний податок та комунальні платежі.(а.с.12, 13) Будинок та господарські споруди не оформлялись та не реєструвались, тобто правовстановлюючі документи на будинок відсутні.
Згідно наданої копії свідоцтва про смерть НОМЕР_2, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, про що виконкомом Леляківської сільської ради Варвинського району Чернігівської області складено відповідний актовий запис № 1 від 19.01.1995 ( а. с. 7)
Після смерті спадкодавця ОСОБА_2, відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарсько-побутовими спорудами, які розташовані в АДРЕСА_1.
Як вбачається з заповіту, посвідченого 12 липня 1991 року секретарем виконкому Леляківської сільської ради Варвинського району Чернігівської області за реєстровим № 4, спадкодавець ОСОБА_2, на випадок своєї смерті, заповіла все своє майно позивачці по справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 рівними частинами /а.с.19/.
Відповідно до довідки Варвинської районної державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина та заведено спадкову справу № 75/2012 року. ( а. с. 18)
ОСОБА_5 відмовився від прийняття спадщини, про що подав заяву № 521 від 01 листопада 2012 року до нотаріальної контори. (а. с. 15)
Спеціалістами КП "Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації " була складена технічна документація та проведена оцінка вказаного житлового будинку, дійсну вартість якого визначено в сумі 39725 грн. /а.с.8-11/.
Технічний паспорт на вище вказаний будинок виданий на ім'я померлої спадкодавиці ОСОБА_2 (а. с. 8) , але Прилуцьке МБТІ відмовляє в оформленні права власності на житловий будинок та господарські будівлі розташовані за адресою АДРЕСА_1, посилаючись на п. 4 ст.25 ЦПК України. (а.с. 16)
Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємців).
Виходячи з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкоємицею, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1 ( а.с. 18)
Тобто, відповідно до ст.1268 ЦК України ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом та вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки відповідно до ст.1270 ЦК України подала заяву до нотконтори про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2.
За приписами ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов'язковим, коли об'єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації .
Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід'ємною частиною правовстановлюючого документа.
В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна.(ч.2 ст.1299 ЦК України).
Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім'я особи, яка померла у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.
Відповідно до п.4.15 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Факт здійснення спадкодавцем ОСОБА_2 будівництва спірного домоволодіння з дотриманням діючого на той час законодавства свідчить відсутність приписів чи заперечень з боку представників органів місцевого самоврядування.
Крім того відповідно до приписів ст. 3 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв'язку із його державною реєстрацією права власності на нього в порядку передбаченому діючим на даний час законодавством.
Враховуючи неможливість оформлення позивачкою спадкових прав у встановленому законом порядку, за умови відсутності істотних порушень будівельних норм і правил, та враховуючи визнання відповідачем заявленого позову, що не суперечить закону, не порушує законних прав чи інтересів інших осіб, суд приходить до переконання про наявність підстав для визнання права власності за ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими будівлями, які розташовані в АДРЕСА_1.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 331, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1269 ЦК України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Леляківської сільської ради Варвинського району Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити .
Визнати право власності за ОСОБА_1 на житловий будинок та господарські споруди, що розташовані за адресою АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги через Варвинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.І. Онищенко