Справа №435/760/13- к ,5/435/100/13

П О С Т А Н О В А

12 лютого 2013 року Жовтневий районний суд міста Луганська в складі:

головуючого: судді - Рябуха Ю.В.

при секретарі: Корж Н.М.

за участю прокурора: Лютої С.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Жовтневого міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції Управління державної пенітенціарної служби України в Луганської області підполковника внутрішньої служби Легашвілі П.Г. від 15.01.2013 року, про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого 02.07.2012 року Жовтневим районним судом м. Луганська за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у вигляді 2-х років позбавлення волі, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком 2 роки, а також на нього були покладені обов'язки : не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації до органів кримінально-виконавчої системи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

в с т а н о в и в:

До Жовтневого районного суду м. Луганська надійшло подання начальника Жовтневого міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції Управління державної пенітенціарної служби України в Луганської області підполковника внутрішньої служби Легашвілі П.Г. від 15.01.2013 року, про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого 02.07.2012 року Жовтневим районним судом м. Луганська за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у вигляді 2-х років позбавлення волі, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком 2 роки, тому що ОСОБА_2 не виконує покладених судом обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Відповідно до ст. 408-2 КПК України скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком суду відповідно до статей 75 і 104 Кримінального кодексу України, здійснюється суддею районного (міського) суду за місцем проживання засудженого за поданням органу виконання покарання, а щодо неповнолітнього - за спільним поданням органу, який відає відбуванням покарання та службою у справах неповнолітніх, за наявності підстав, передбачених частиною другою статті 78 Кримінального кодексу України.

Зі ст. 411 КПК України вбачається, що питання, зв'язані з виконанням вироку, вирішуються судом у судовому засіданні з участю прокурора. В судове засідання, як правило, викликається засуджений, а за його клопотанням і захисник.

За смислом ст. 408-2 КПК України суддя зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки, у чому полягали правопорушення, чи відбувалися вони систематично, які стягнення були накладені на засудженого, чи можна розглядати викладені в поданні факти як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.

Вислухавши пояснення прокурора, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні подання начальника Жовтневого міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції Управління державної пенітенціарної служби України в Луганської області підполковника внутрішньої служби Легашвілі П.Г. необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Жовтневого районного суду м. Луганська від 02.07.2012 року ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у вигляді 2-х років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням, іспитовий строк тривалістю два роки, із покладеними, згідно ст.76 КК України, обов'язками суду: не виїжджати за межі України на постійне місце мешкання; повідомляти про зміну місця мешкання, місця роботи; періодично з'являтися на реєстрацію до КВІ.

ОСОБА_2 та його представник - ОСОБА_3 у судове засідання з'явилися та заперечували проти задоволення вищевказаного подання.

З матеріалів справи вбачається, що місце знаходження засудженого ОСОБА_2 відомо.

У відповідності зі ст.164 КВК України Кримінально-виконавча інспекція веде персональний облік засуджених протягом іспитового строку, спільно з органами внутрішніх справ та відповідними громадськими формуваннями проводить індивідуально-профілактичну роботу із засудженими та контролює додержання ними громадського порядку і виконання обов'язків, покладених на них судом; вносить подання органу внутрішніх справ щодо здійснення приводу засуджених, які не з'явилися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції; організовує початковий розшук засуджених, місцезнаходження яких невідоме, та надсилає матеріали до органів внутрішніх справ для оголошення розшуку таких засуджених.

З матеріалів справи вбачається, що відомості про скоєння засудженим ОСОБА_2 нового злочину відсутні, під час іспитового строку засуджений ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не притягувався; ОСОБА_2 систематично не з'являвся до КВІ на реєстрацію; з засудженим було неодноразово проведено профілактичні бесіди та він був попереджень, що у разі подальшого невиконання покладених на нього судом обов'язків або систематичного вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення до суду може бути направлено подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування покарання призначеного судом; до засудженої неодноразово було застосовано привід; однак незважаючи на профілактичні бесіди засуджений ОСОБА_2 все одно не з'являвся на реєстрацію до КВІ; отже засуджений систематично не виконує покладені на нього судом обов'язки, на профілактичні бесіди не реагує.

За смислом ст. 408-2 КК України суддя зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки, у чому полягали правопорушення, чи відбувалися вони систематично, які стягнення були накладені на засудженого, чи можна розглядати викладені в поданні факти як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав й основних свобод людини вказує, що: кожний у випадку спору про його цивільні права й обов'язки або при пред'явленні йому будь-якого карного обвинувачення має право на справедливий і публічний розгляд справи в розумний строк незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Натомість п.69 Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, затвердженої Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та міністерства внутрішніх справ №270/1560 від 19.12.2003р., подання та матеріали для вирішення питання про направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання надсилаються до суду після її затримання (установлення місцезнаходження) та з'ясування працівником інспекції всіх обставин і причин залишення нею постійного місця проживання.

Відповідальність осіб, звільнених від відбуття покарання з випробуванням регламентована у ст. 166 КВК України, зокрема у ч.2 передбачено, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбуття призначеного покарання. При цьому, як зазначено у ч.3, невиконання обов'язків вважається таке, коли засуджений не виконав хоч один з обов'язків, які було покладено на нього судом.

Ця норма конкретизована у п.п.5.3 п.5 розділу ІV Інструкції де визначено, що якщо засуджена особа не виконує покладених на неї судом обов'язків після застереження у виді письмового попередження, а також коли засуджена особа не з'являється до інспекції два і більше разів без поважних причин (що повинно бути підтверджено матеріалами), то інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання. При цьому, як зазначено у п.п.5.4 цього ж пункту, невиконанням обов'язків вважається, коли засуджена особа не виконала хоча б одного з обов'язків, які було покладено на неї судом (наприклад, не з'являється до інспекції два і більше разів підряд без поважних причин).

Вказані вимоги закону кримінально-виконавчою інспекцією не виконані.

Таким чином, органами КВІ не виконані вимоги ст.ст. 164, 166 ч.6 КВК України у зв'язку з чим суд вважає необхідним відмовити начальнику Жовтневого міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції Управління державної пенітенціарної служби України в Луганської області підполковника внутрішньої служби Легашвілі П.Г. від 15.01.2013 року в задоволенні подання та повернути матеріали відносно засудженого ОСОБА_2 та виконання вимог ст.ст. 164, 166 ч.6 КВК України.

Керуючись ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. ст. 164, 166 КВК України, ст. ст. 408-2, 411 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання начальника Жовтневого міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції Управління державної пенітенціарної служби України в Луганської області підполковника внутрішньої служби Легашвілі П.Г. від 15.01.2013 року, про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Справу 5/435/100/13 у відношенні засудженої ОСОБА_2 повернути по приналежності.

На постанову суду протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляцію до апеляційного суду.

СУДДЯ: