АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

№ 33/796/287/2013 Постанова винесена суддею Антоновою Н.В.

Категорія: ст. 124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2013 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Горб І.М., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3, та його захисника ОСОБА_4, розглянувши апеляційну скаргу

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. БердичівЖитомирської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні 2-х неповнолітніх дітей: доньку, 2004 р.н., та сина, 2007р.н., офіційно не працюючого, ідентифікаційний номерНОМЕР_3, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 листопада 2012 року,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 листопада 2012 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Як встановив суд, 28 вересня 2012 року приблизно о 13 годині при виїзді на Одеський шляхопровід в м. Києві ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Мітсубіші Грандіс», державний номерний знак НОМЕР_1, не витримав безпечної дистанції руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив вимоги Правил дорожнього руху України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить змінити постанову суду в частині накладення стягнення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 124 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що він не оспорює правильність встановлення судом обставин ДТП та свою вину в порушенні правил дорожнього руху, однак внаслідок неповідомлення його про час та місце розгляду справи він не був присутній в суді та не зміг надати відповідні пояснення та письмові докази, при цьому судом при накладенні на нього адміністративного стягнення належним чином не враховано ці обставини та дані про його особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність. Зокрема, судом не враховано, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, є постраждалим 3 категорії внаслідок аварії на ЧАЕС, а також - повне визнання ним своєї вини, щире розкаяння у вчиненому, наявність у нього на утриманні двох малолітніх дітей та необхідність використання автомобіля для сімейних потреб. У зв'язку з цим вважає, що застосоване до нього судом адміністративне стягнення не відповідає вимогам ст.ст. 30, 33 КУпАП та є надто суворим.

Крім того, вказує на те, що оскаржувана постанова суду не містить посилання на конкретний пункт Правил дорожнього руху, який був ним порушений.

Разом з апеляційною скаргою від особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції ОСОБА_3 пропущений з поважних причин, так як в матеріалах справи відсутні відомості щодо своєчасного та належного сповіщення його про місце і час розгляду справи, оскільки судова повістка про засідання суду, призначене на 26.10.2012 року, була повернута за закінченням терміну зберігання, а про наступне судове засідання 06.11.2012 року ОСОБА_3 повідомлявся лише телефонограмою, отримання якої останній категорично заперечував, що не може свідчити про належне сповіщення ОСОБА_3 про день та час розгляду справи, а також в матеріалах справи відсутні дані і про направлення на адресу ОСОБА_3 копії постанови суду.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення ОСОБА_3, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив змінити вид призначеного йому адмінстягнення, обравши його у виді штрафу, вказуючи, що у вчиненому правопорушенні розкаюється, свою винуватість визнає повністю, пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляції, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок судді районного суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, підтверджений доказами, зібраними по справі, і апелянтом не заперечується.

Більш того, при розгляді справи судом апеляційної інстанції ОСОБА_3 повністю визнав себе винуватим у вчиненому адміністративному правопорушенні та пояснив, що дійсно недотримався безпечної дистанції руху, порушивши п. 13.1 Правил дорожнього руху, та здійснив зіткнення з автомобілем, що рухався попереду, про що щиро розкаявся. При цьому також зазначив, що він неофіційно працює виконробом, а будівельні об'єкти знаходяться, як в м. Києві, так і за його межами, тому він має необхідність використання автомобіля для роботи, а також і для сімейних потреб, оскільки має на утриманні двох малолітніх дітей, а позбавлення права керування автомобілем призведе до неможливості виконання ним службових обов'язків та належного піклування про свою родину.

Таким чином, суддя першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідив матеріали справи, а тому висновок, викладений в постанові судді про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за наведених у постанові обставинах, є правильним.

Разом з тим, суддя апеляційної інстанції вважає, що накладене на правопорушника стягнення є надто суворим.

Так, санкція ст. 124 КУпАП передбачає альтернативні види адміністративних стягнень.

Відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Накладаючи на ОСОБА_3 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керуванням транспортними засобами, суддя не дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП, не врахувавши характеру вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 30 КУпАП, позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Суддею не установлені такі обставини, також в справі відсутні дані про обставини, які обтяжують його відповідальність, а обставини, що її пом'якшують, суддею не перевірені, при цьому не звернуто уваги на те, що будь-які дані про те, що ОСОБА_3 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху в матеріалах справи відсутні, і накладено найсуворіший вид стягнення без належного обґрунтування, що є неправильним.

З матеріалів справи та документів, долучених до скарги, вбачається, що ОСОБА_3 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, внаслідок ДТП настали мінімальні ушкодження транспортних засобів (а.с. 2), ОСОБА_3 має на утриманні двох малолітніх дітей (а.с. 15, 16) та є постраждалим 3 категорії внаслідок аварії на ЧАЕС (а.с. 17).

Також не враховано і те, що ОСОБА_3 повністю визнав себе винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та у вчиненому щиро кається, що є обставиною, що пом'якшує його відповідальність за адміністративне правопорушення.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, конкретні обставини справи, особу порушника, який раніше до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не притягувався, обставини, що пом'якшують відповідальність, - визнання ним своєї вини та щире розкаяння, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про можливість пом'якшення ОСОБА_3 адміністративного стягнення з позбавлення права керування транспортними засобами на штрафу розмірі, передбаченому санкцією ст. 124 КУпАП.

Крім того, суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи та вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, внаслідок порушення ним п. 13.1 Правил дорожнього руху України, про що було вказано і в складеному відносно нього протоколі про адміністративне правопорушення, помилково не зазначив в описовій частині постанови про порушення ОСОБА_3 цього пункту Правил дорожнього руху, у зв'язку з чим постанова суду в цій частині також підлягає зміні.

За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а постанова судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 листопада 2012 року - зміні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 листопада 2012 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, змінити.

Вказати в описовій частині постанови, що ОСОБА_3 своїми діями порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України, та пом'якшити вид стягнення з позбавлення права керування транспортними засобами строком один рік на накладення штрафу у розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень.

В решті постанову залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду м. Києва Горб І.М.