АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ_______________________

Справа № 22-Ц-1775-Ф/06    Головуючий суду першої інстанції                        Шкуліпа В.І.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції        Ломанова Л.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого - судді              Ломанової Л.О.,

суддів                                     Притуленко О.В.,

Іщенка В.І.

при секретарі                         Апостолові О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» про стягнення середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку за  апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 17 липня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

6 квітня 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» про стягнення середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку на підставі статті 117 Кодексу законів про працю України.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 працювала у ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» до 11 січня 2006 року. Цього дня позивачка була звільнена за статтею 38 Кодексу законів про працю України, але остаточний розрахунок із нею був проведений лише 30 березня 2006 року, тобто через 78 днів. Виходячи із розміру середньомісячної заробітної плати - 540 грн. 42 коп. -ОСОБА_1 просила суд стягнути на її користь середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 1460 грн.

Рішенням суду позов ОСОБА_1 задоволений частково - з відповідача стягнуто 271 грн. 46 коп. В решті позову - відмовлено.

Висновки суду щодо відмови у задоволенні решти позову ґрунтуються на частині 3 статті 117 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої в разі, якщо звільнений працівник до одержання остаточного розрахунку стане на іншу роботу, розмір компенсації зменшується на суму заробітної плати, одержаної за новим місцем роботи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про незгоду з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог і ухвалення нового рішення - про повне задоволення позову.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що при ухваленні рішення суд керувався нормою, яка не підлягала застосуванню, оскільки була скасована.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи

  апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає

          частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 січня 2006 року ОСОБА_1 була звільнена з ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» за статтею 38 Кодексу законів про працю України (а.с. 5). Фактичний розрахунок із позивачкою був проведений 30 березня 2006 року (а.с. 3). Таким чином, час затримки склав 78 днів, 55 з яких були робочими - за винятком передбачених статтями 67 та 73 Кодексу законів про працю України. Під час розгляду справи в суді першої інстанції позов ОСОБА_1 був частково визнаний представником відповідача - на суму 1415 грн. 33 коп., але з посиланням на частину 3 статті 117 Кодексу законів про працю України представник ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» просив суд задовольнити позов частково - з вирахуванням суми заробітної плати, одержаної позивачкою за новим місцем роботи (а.с. 10).

Відповідно до частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, а на підставі частини 1 статті 117 цього Кодексу в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з абзацом 1 пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 нарахування виплати у даному випадку провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів.

Враховуючи, що середній заробіток ОСОБА_1  у ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» складав 540 грн. 42 коп., середньоденний заробіток складає 25 грн. 73 коп., а відтак за час затримки по день фактичного розрахунку стягненню з відповідача підлягає 1415 грн. 15 коп.

Частина 3 статті 117 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої в разі, якщо звільнений працівник до одержання остаточного розрахунку стане на іншу роботу, розмір компенсації зменшується на суму заробітної плати, одержаної за новим місцем роботи, була виключена Законом України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України», який, набрав чинності з дня його опублікування у № 2 газети «Урядовий кур'єр» - 5 січня 2006 року і не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Наведене свідчить про те, що оскаржуване рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового - про часткове задоволення позову - стягнення з відповідача 1415 грн. 15 коп.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», він підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в сумі 51 грн.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України у справах про стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам, вихідної допомоги, відшкодування за затримку їх виплати, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом. Частиною 2 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у випадку, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли. За таких обставин витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з відповідача в розмірі ЗО грн., згідно Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258.  Враховуючи наведене, на підставі статей 116 і 117 Кодексу законів про працю України, керуючись частиною 3 статті 81, частинами 2, 3 і 5 статті 88, частиною 4 статті 174, статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 17 липня 2006 року скасувати.

Ухвалити нове рішення - про часткове задоволення позову.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» (р/р № 26006308390786 у філії відділення ШБ м. Керчі, МФО 324548, код ЗКПО 14307251) середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку на користь ОСОБА_1 в сумі 1415 (одна тисяча чотириста п'ятнадцять) грн. 15 коп.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» (р/р 26006308390786 у філії відділення ПІБ м. Керчі, МФО 324548, код ЗКПО 14307251) судовий збір в сумі 51 (п'ятдесят ода) грн. в дохід держави.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» (р/р 26006308390786 у філії відділення ПІБ м. Керчі, МФО 324548, код ЗКПО 14307251) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь Апеляційного суду АР Крим (банк - Управління Держказначейства в АР Крим, МФО 824026, р/р № 37313011000322, ЗКПО 05383075) в сумі 30 (тридцять) грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції шляхом подання касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.