Справа № 1-408/10 Головуючий у І інстанції Бондаренко

Провадження № 11/780/2/13 Доповідач у 2 інстанції Димарецький В.М.

Категорія 9 13.02.2013

??????????????????????????????

УХВАЛА

Іменем України

13 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - ГАБРІЄЛЯ В.О.,

суддів: ДИМАРЕЦЬКОГО В.М. та АВРАМЕНКА М.Г.,

за участю прокурора СКРИПКИ І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2010 року, яким засуджено:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженку

місто Житомира, громадянку України, незаміжню,

раніше не судиму, мешкаючи за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 2 ст. 149 КК України до 5 (п"яти) років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки і покладено на неї обов"язок, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_3 за ч. 2 ст.149 КК України до 5 (п"яти) років позбавлення волі без конфіскації майна; за ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 393 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначено покарання у виді 5 (п"яти) років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки і покладено на неї обов"язок, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області ВІД 14 березня 2012 року вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2010 року щодо ОСОБА_3 змінено. Виключено із вироку щодо ОСОБА_3 посилання суду на застосування до ОСОБА_3 ст. 75 КК України. ОСОБА_3 апеляційний суд ухвалив вважати засудженою за ч. 2 ст.149 КК України до 5 (п"яти) років позбавлення волі без конфіскації майна; за ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 393 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, вважати ОСОБА_3 засудженою до покарання у виді 5 (п"яти) років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 79 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки. В інший частині вирок щодо ОСОБА_3 залишено без зміни.

Цивільні позови, заявлені потерпілими: ОСОБА_4 на загальну суму 399288,46 грн., ОСОБА_5 на загальну суму 540623 грн., ОСОБА_8 на загальну суму 34258 грн., ОСОБА_6 на загальну суму 80 000 грн., ОСОБА_7 на загальну суму 45198 грн. про стягнення матеріальних та моральних збитків задоволено. Вказані суми стягнуто із засуджених солідарно відповідно до уточнення вироку, в порядку ст. 411 КПК України, постановою Бориспільського міськ районного суду Київської області від 7 липня 2011 року.

Також судом вирішено питання про речові докази.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 14 березня 2012 року було оголошено розшук ОСОБА_2, а також змінено запобіжний захід щодо ОСОБА_2 з підписки про невиїзд на тримання під вартою.

За вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними та засуджено за те, що вони у період часу з початку травня 2010 року по 2 липня 2010 року, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою між собою та невстановленою досудовим слідством особою на ім"я ОСОБА_9, вчинили злочин, пов"язаний з торгівлею людьми, з метою сексуальної експлуатації, з використанням обману. Крім того, ОСОБА_3, будучи обізнаною про обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою ухилитись від слідства та перешкодити встановлення істини у кримінальній справі, будучи конвойованою до Київської обласної клінічної лікарні для проведення флюрографічного обстеження, вистрибнула з вікна приміщення рентген кабінету, розташованого на першому поверсі, однак була затримана співробітниками міліції з числа конвою, чим вчинила замах на втечу з-під варти.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеності вини засуджених та кваліфікації їх дій, вважає, що вирок суду підлягає скасуванню у зв"язку з призначенням їм покарання, яке не відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого злочину та особам винних через його м"якість. Апелянт вважає, що суд, постановляючи вирок щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не врахував суспільну небезпеку вчиненого останніми, а саме те, що вони ігноруючи конституційні права громадян на свободу та особисту недоторканість, на повагу до їх гідності, передбачені Конституцією України, протягом травня 2010 року, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, з використанням обману, з метою сексуальної експлуатації вчинили злочин, пов"язаний з торгівлею людьми і при цьому призначив занадто м"яке покарання, звільнивши останніх від реального відбування покарання. Також судом під час винесення вироку не враховано тяжкість та характер завданої потерпілим від злочину моральної шкоди, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, часу й зусиль, необхідних для відновлення їх попереднього стану. Крім того, під час досудового слідства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вину у вчинених злочинах визнавали частково, не сприяли розкриттю злочину та вводили досудове слідство в оману, а остання в свою чергу з метою уникнення від кримінальної віповідальності намагалась вчинити втечу з-під варти. А тому апелянт просить вирок щодо обох засуджених скасувати та постановити вирок апеляційного суду Київської області, яким засудити: ОСОБА_2 за ст. 149, ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; ОСОБА_3 за ст. 149, ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна , за ст. ст. 15, ч. 2, 393 , ч. 1 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 років позбавлення волі з кофіскацією майна.

До початку розгляду справи щодо ОСОБА_2 в апеляційному порядку прокурор, який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, подав клопотання про відкликання поданої ним апеляції відповідно до ст. 355 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала клопотання про відклик апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, а апеляційне провадження за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції - закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 364, 377 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційне провадження за апеляцією, прокурора, який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2010 року щодо ОСОБА_2 закрити.

Розшук ОСОБА_2, оголошений ухвалою Апеляційного суду Київської області від 14 березня 2012 року, скасувати.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 - тримання під вартою, на який ухвалою Апеляційного суду Київської області від 14 березня 2012 року було замінено запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, скасувати.

Про прийняте рішення повідомити відповідні органи МВС України.

Головуючий

Судді