Справа № 22-ц-6254/12 Головуючий у І інстанції Корнієнко С.В.

Провадження № 22-ц/780/148/13 Доповідач у 2 інстанції Савченко С.І.

Категорія 26 15.02.2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 лютого 2013 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Панасюка С.П., Даценко Л.М.,

при секретарі Клименко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 6 квітня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про стягнення боргу за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2011 року позивач звернувся до суду із вказаним вище позовом, який мотивував тим, що 13 серпня 2008 року між позивачем і відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно якого банк надав відповідачу кредит на придбання автотранспортного засобу в розмірі 31595,21 доларів США на 7 років із розрахунку 14,5 % річних, а відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит та сплатити відсотки за його користування. Поручителями позичальника за кредитним договором є співвідповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які за договорами поруки від 13 серпня 2008 року і 10 липня 2009 року зобов'язалися відповідати перед банком за виконання позичальником зобов'язань по поверненню кредиту. Вказував, що за умовами кредитного договору позичальник ОСОБА_2 мав повертати кредит щомісячними платежами, однак не виконує цих обов'язків має прострочену заборгованість. Посилаючись на ч.2 ст.1050, ст.1054 ЦК України та умови кредитного договору, просив стягнути солідарно з відповідачів на користь банку кредитні кошти станом на 29 вересня 2011 року в розмірі 334822,25 грн., з яких 312696,52 грн. - розмір кредиту, 6366,92 грн. борг по щомісячній комісії, 15758,81 грн. - штраф за несвоєчасне погашення кредиту та судові витрати.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 6 квітня 2012 року позов задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь банку борг в розмірі 334822,25 грн. та судові витрати. В решті позову відмовлено.

Позивач ПАТ «ВіЕйБі Банк» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким вимоги банку задоволити в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права.

- 2 -

Учасники справи належним чином повідомлені про час розгляду справи, відповідач ОСОБА_2 в особі його представника подав до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, де виклав свою позицію щодо безпідставності доводів скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 13 серпня 2008 року між ВАТ «ВіЕйБі Банк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно якого останній отримав в банку для придбання автотранспортного засобу кредит готівкою в розмірі 31595,21 доларів США терміном на 7 років із розрахунку 14,5 % річних (а.с.13-21). Повернення кредиту згідно кредитного договору передбачено шляхом внесення позичальником щомісячних платежів за кредитом в розмірі 377 доларів США та відсотків відповідно до графіку платежів, вказаних в додатку № 1 до договору (а.с.22-23). Згідно п.3.2.4 кредитного договору у випадку прострочення платежів банк вправі вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту в повному обсязі.

Поручителями відповідача за кредитним договором є відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_5, які за договорами поруки від 13 серпня 2008 року та від 10 липня 2009 року відповідно зобов'язалися відповідати перед банком за виконання позичальником зобов'язань по поверненню кредиту (а.с.11-12,26-27).

Також, судом встановлено, що позичальник ОСОБА_2 не виконує обов'язків по поверненню кредиту, покладених на нього кредитним договором, з жовтня 2009 року припинив погашення кредиту і має просторочену заборгованість понад один місяць, що стверджується розрахунком боргу (а.с.7-8).

Письмова вимога банку про необхідність дострокового погашення заборгованості від 5 жовтня 2011 року, направлена рекомендованими листами позичальнику і одночасно поручителям та отримана ними (а.с.9-10), залишена без задоволення, в результаті чого станом на 29 вересня 2011 року існує борг по поверненню кредиту в сумі 334822,25 грн. (а.с.8).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Задовольняючи частково вимоги та стягуючи наявний борг лише із відповідача ОСОБА_4, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що фактичним боржником за кредитним договором є ОСОБА_4, який фактично розпорядився придбаним на кредитні кошти автомобілем «Мітсубіші Паджеро», а тому борг за придбаний на кредитні кошти ОСОБА_2 автомобіль має погашати саме він.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками, оскільки суд у порушення вимог статей 213, 214 ЦПК України в достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню до них.

- 3 -

Відмовляючи у позові в частині стягнення боргу з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, суд залишив поза увагою встановлені обставини справи, а саме, що кредитний договір укладений між ОСОБА_2 і банком, а тому саме між банком та ОСОБА_2 відповідно до ст.11 ЦК України і виникли правовідносини щодо отримання та повернення кредиту, врегульовані Главою 71 ЦПК України «Позика, кредит, банківський вклад».

Також, між ОСОБА_3 і банком укладений договір поруки, на підставі якого та згідно статей 553-559 ЦК України у останньої як поручителя виник обов'язок відповідати за повернення боргу разом із позичальником у випадку його непогашення.

Суд не врахував, що вказані кредитний договір та договори поруки не визнані недійсними, не змінені, не розірвані, а отже відсутні підстави вважати, що правовідносини між сторонами вказаних договорів змінилися.

Крім того, прийшовши до висновку про те, що боржником за кредитним договором є саме ОСОБА_4, суд не врахував положення ст.520 ЦК України, яка визначає, що заміна боржника у зобов'язанні можлива лише за згодою кредитора, яка відсутня і проти чого банк категорично заперечує.

Зазначені вище порушення, які допустив суд першої інстанції, призвели до неправильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не грунтується на матеріалах справи, ухвалене з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Вирішуючи спір в межах заявлених вимог, колегія суддів вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

За положеннями ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Поскільки судом незаперечно встановлено, що між ОСОБА_2 і банком укладено кредитний договір, який є чинним, а також встановлено, що позичальник ОСОБА_2 не виконав своїх обов'язків по поверненню кредиту шляхом внесення щомісячних платежів, станом на 7 листопада 2011 року має прострочену заборгованість, то суд відповідно до вимог закону (ч.2 ст.1050 ЦК) та умов кредитного договору (п.3.2.4) прийшов до висновку про наявність підстав для дострокового стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на користь банку в розмірі 334822,25 грн.

З огляду на те, що відповідно до ст.554 ЦК України позичальник та поручителі несуть солідарну відповідальність перед кредитором, суд стягує борг із відповідачів солідарно.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд покладає на відповідачів судові витрати в рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія судів, -

- 4 -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» задоволити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 6 квітня 2012 року скасувати і ухвалити нове, яким позов задоволити. Стягнути із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» борг за кредитним договором в розмірі 334822 гривні 25 коп.

Стягнути із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» судові витрати в сумі 1142 грн. 67 коп. з кожного.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий : ___________________

Судді : ___________________ ________________