Справа № 22-ц-6890/12 Головуючий у І інстанції Мора О.М.

Провадження № 22-ц/780/474/13 Доповідач у 2 інстанції Савченко С.І.

Категорія 26 15.02.2013

У Х В А Л А

іменем України

14 лютого 2013 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Панасюка С.П., Даценко Л.М.,

при секретарі Клименко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» про визнання недійсним окремих умов кредитного договору, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2012 року позивачка звернулася до суду із вказаним вище позовом, який мотивувала тим, що 31 липня 2008 року між нею і Приватбанком був укладений кредитний договір, за яким вона отримала кошти в сумі 498090 грн. на споживчі цілі терміном на 20 років із розрахунку 1,67 % на місяць на суму залишку, що складає 20,04 %. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між нею і банком було укладено договір іпотеки належної їй квартири АДРЕСА_1. Вказувала, що 25 грудня 2008 року банк надіслав листа з повідомленням про збільшення процентної ставки до 24,96 % на рік починаючи із 1 лютого 2009 року на підставі п.2.3.1 кредитного договору. Вважає, що умова договору, яка надає право банку в односторонньому порядку підвищувати процентну ставку суперечить діючому законодавству, зокрема ст.10561 ЦК України та ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», які забороняють збільшувати процентну ставку в односторонньому порядку. Крім того, підвищення відсоткової ставки суперечить умовам кредитного договору, бо відсутні передбачені договором умови для її підняття. Просила визнати недійсним пункт 2.3.1 кредитного договору, укладеного між нею і банком 31 липня 2008 року, який надає право банку в односторонньому порядку збільшувати процентну ставку.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 14 листопада 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивачка ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким її позовні вимоги задоволити в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення і неправильне застосування судом норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

- 2 -

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд обгрунтовував свої висновки тим, що ОСОБА_2, укладаючи з відповідачем кредитний договір, погодила всі його умови, в тому числі умову щодо права банку підвищувати процентну ставку в односторонньому порядку, а відтак рішення банку про підняття процентної ставки за власною ініціативою відповідає вимогам закону та умовам договору.

Також суд вказав, що стаття 10561 ЦК України, яка забороняє банкам збільшувати процентну ставку в односторонньому порядку, набрала чинності 10 січня 2009 року, тобто після укладення кредитного договору і прийняття банком 25 грудня 2008 року рішення про збільшення процентної ставки, зворотньої сили не має, а відтак відсутні підстави для визнання недійсним окремих умов кредитного договору.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 31 липня 2008 року між позивачкою та КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є відповідач, було укладено кредитний договір, згідно якого позивачка отримала в банку кредит на споживчі цілі готівкою в розмірі 498090 грн. терміном на 20 років із розрахунку 1,67 % на місяць на суму залишку, що становить 20,04 % річних (а.с.4-8). Кредитний договір (п.2.3.1) передбачає право банку збільшити в односторонньому порядку розмір відсоткової ставки у випадках, передбачених цим пунктом договору, в тому числі при зміні кон'юнктури грошових ресурсів (а.с.4 зворот).

Також судом першої інстанції встановлено, що на підставі розпорядження голови правління Приватбанку від 25 грудня 2008 року прийнято рішення про збільшення процентної ставки за всіма іпотечними кредитами фізичних осіб у зв'язку із підвищенням курсу долара США до гривні, що тягне зростання вартості грошових ресурсів, в тому числі збільшено в односторонньому порядку відсоткову ставку за кредитним договором, укладеним з позивачкою, до 24,96 % річних із 1 лютого 2009 року (а.с.9,33-35).

За таких обставин з огляду на умови укладеного між сторонами кредитного договору, прийняття банком 25 грудня 2008 року рішення про підняття із 1 лютого 2009 року процентної ставки в односторонньому порядку відповідає умовам договору та вимогам закону, а тому суд обгрнутовано відмовив у позові.

Доводи апеляційної скарги про незаконність підняття банком процентної ставки в односторонньому порядку з 1лютого 2009 року після набрання чинності ст.1056 ЦК України, необгрунтовані. Виходячи із закріпленого Конституцією України принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58), всі рішення банку в будь-якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку є неправомірними лише з 10 січня 2009 року (п.28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»).

З огляду на прийняття рішення Приватбанком про підняття процентної ставки 25 грудня 2008 року, тобто до 10 січня 2009 року, таке не суперечить закону, відповідає умовам кредитного договору, який надає банку право змінити процентну ставку на власний розсуд.

Посилання апелянта на те, що однією з умов підняття процентної ставки є письмова згода позичальника на таке підняття, суперечать умовам укладеного між сторонами кредитного договору, згідно п.2.3.1 якого банку надано право в односторонньому порядку переглядати розмір процентної ставки. При цьому визначена договором процедура

- 3 -

підвищення процентної ставки не містить положень щодо необхідності прийняття позичальником пропозиції кредитора як умову зміни процентної ставки, а міститься лише обов'язок банку повідомити про це позичальника, що і було банком зроблено.

Твердження апелянта про порушення положень ст.7 Закону України «Про захист прав споживачів» необгрунтовані. Дана стаття передбачає направлення позичальнику письмового повідомлення про зміну процентної ставки не пізніше 7 днів з дати її зміни. Проте умовами укладеного між сторонами кредитного договору передбачений обов'язок банку повідомити позичальника про підняття процентної ставки за 20 днів до її підняття. Як вище вказувалося таке рішення про підняття ставки з 1 лютого 2009 року було прийняте банком 25 грудня 2008 року та направлене позивачу в 8 січня 2009 року, що стверджується повідомленням банку і конвертом із поштовим штемпелем (а.с.9, а.с.9 зворот).

З урахуванням наведеного, викладені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і висновків суду про задоволення позову не спростовують.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий : ___________________

Судді : ___________________ ________________