АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

_______________ у м. Феодосії_________________________________

Справа № 22-а-2118-Ф/2006 р.                       Головуючий суду першої інстанції Копилян В. А.

Суддя- доповідач-Полянська В.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого  - Моісеенко Т.І.,

суддів                - Полянської В.О.,

Іщенка В.І. при секретарі -  Піцик Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим про донарахування і виплату розміру раніше призначеної пенсії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 вересня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим про перерахунок пенсії і відповідності до вимог закону з урахуванням щомісячної надбавки у розмірі 40 % посадового окладу, встановленого Указом Президента України № 847/99 від 14 липня 1999 року з 01 вересня 1999 року, 100 % щомісячної надбавки грошового забезпечення, встановленого Указом Президента України № 173 від 23 лютого 2002 року з 01 січня 2003 року, 70 % щомісячної надбавки за безперервну службу, встановленої Указом Президента України від 05 травня 2003 року № 389/2003 з 01 травня 2003 року, 33,3 % премії, яка передбачена п. З постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2003 року № 829 і наказом Міністерства оборони України від 05 березня 2001 року № 75. Провести перерахунок доплати за державну таємницю 20%.

Свої вимоги мотивував тим, що з 1955 року по 1983 рік проходив військову службу. 3 11 березня 1983 року є військовим пенсіонером і йому встановлена пенсія згідно з вимогами Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХП. Після його звільнення неодноразово підвищувалося грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а йому розмір пенсії не перераховувався, що суперечить вимогам ст.ст. 43, 63 Закону України № 2262-ХП.

Постановою Феодосійського міського суду АР Крим від 12 вересня 2006 р. відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим про донарахування і виплату розміру раніше призначеної пенсії.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення, вважаючи його  таким,   що   не   відповідає   нормам   матеріального   права,   суперечить  чинному

законодавству. В обґрунтування вимог своєї апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд не відновив його права передбачені ст. З, 8, 17,21, 22,24,46, 48, 55 Конституції України, яки були грубо порушені Республіканським військовим комісаріатом у зв'язку з неправомірним вживанням ч. З ст. 63 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, п. 8 Постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення і виплати пенсій і матеріальної допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової і військової служби за контрактом, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей».

Апелянт   вважає,   що   суд   не   зробив   розмежування   між   обчисленням   пенсії  і перерахуванням пенсії, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у позовних вимогах ОСОБА_1., суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач під час проходження служби, з якої був звільнений у запас 10 березня 1983 року надбавок, встановлених Указом Президента України від 14 липня 1999 року № 847/99; Указом Президента України № 173 від 23 лютого 2002 року; Указом Президента України від 05 травня 2003 року № 389/2003; та премії в розмірі 33,3%, передбаченої п. З Постанови Кабінету Міністрів № 829 від 22 травня 2000 року не отримував. Тому дії цих нормативно-правових актів на нього не поширюються.

Закон № 1769-ІУ «Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", який набрав чинність з 01 січня 2005 року, не має зворотної сили і тому вимоги про перерахунок пенсії з врахуванням введених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премій за минулий час, тобто з 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.

Тобто вимоги позивача, щодо перерахунку пенсії з обліком уведених після його звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премій за минулий час суд першої інстанції правильно визнав необгрунтованими, і підстав для перерахування раніше призначеної пенсії не має.

Згідно роз'яснень, які містить п. 8 постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України «Про окремі питання при застосуванні судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких других осіб» від 15.04.2005 року виходить, що законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 01 січня 2005 року, не була передбачена можливість перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку з введенням після звільнення військовослужбовців і осіб, які мають право на пенсію у відповідності до Закону України №2262-ХП «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не одержували під час служби, а також премій.

З матеріалів справи вбачається, що позивач був звільнений з військової служби з 10 березня 1983 року і з 11 березня 1983 року отримає пенсію як військовий пенсіонер.

Підвищення раніше призначених пенсій особам даної категорії проводиться на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2002 року № 1576 «Про заходи про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» та від 27 серпня 2003 року № 1350 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких других осіб».

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" і п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 перерахунок раніше призначеної пенсії військовослужбовцям і прирівняних до них особам проводиться у звязку із зміною розміру грошового забезпечення, з якого обчислюються пенсії, що було зроблено після звільнення їх зі служби.

При цьому слід мати на увазі, що при збільшенні розміру окладів грошового забезпечення (посадового окладу і окладу за воїнське спеціальне звання) підлягає перерахунку як процентна надбавка за вислугу років, так і інші додаткові види грошового забезпечення, які враховувалися при обчислюванні пенсії та розмір яких визначається у відсотках від вказаних окладів грошового забезпечення (за класність, роботу з секретними документами, умовами служби тощо).

Таким чином, з приведених обставин виходить, що щомісячна 100 % надбавка, встановлена Указом Президента України від 23 лютого 2002 року № 173 і надбавка за безперервну службу, яка встановлена Указом Президента України № 389 від 05 травня 2003 року, та виплата премії в розмірі 33,3 % грошового забезпечення, яка передбачена п. З Постанови Кабінету Міністрів України відноситься до додаткових видів грошового забезпечення і приймається в розрахунок при обчисленні пені особам, які одержували їх під час проходження служби і звільнення після їх встановлення.

Безсуперечно встановлено, що під час проходження служби ОСОБА_1. ні 100% надбавку, встановленої Указом Президента України №173/2002 від 23 лютого 2002 року, ні премії в розмірі 33,3 % грошового забезпечення, ні надбавки за безперервну службу, встановлену Указом Президента України № 389 від 05 травня 2003 року, ні 40 % надбавки посадового окладу згідно Указу Президента України від 14 липня 1999 року № 847/99 не одержував. Тому дії вищенаведених нормативно-правових норм на нього не можуть розповсюджуватися, оскільки встановлення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення після звільнення військовослужбовця зі служби і яких він не одержував під час служби, не може бути підставою для перерахунку раніше призначеної пенсії.

За таких обставин оскаржене рішення не підлягає скасуванню, оскільки фактичні обставини справи судом встановлені і дослідженні в повному обсязі, норми матеріального та процесуального права застосовані правильно.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 206 Кодексом адміністративного судочинства України, колегія судів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 вересня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим про донарахування і виплату розміру раніше призначеної пенсії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання законної сили.