АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого - судді              Ломанової Л.О.,

суддів:                                      Притуленко О.В.,

Полянської В.В.,

при секретарі                          Цендрі О.М.,

за участю позивача ОСОБА_1., його представника ОСОБА_2., представника відповідача Тимошенка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Керчгаз", третя особа - ОСОБА_3., про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ВАТ „Керчгаз" на рішення Керченського міського суду АР Крим від 30 травня 2006 року,-

ВСТАНОВИЛА :

У липні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ „Керчгаз" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Вимоги мотивовані тим, що 30.06.2005 року по вул. Орджонікідзе в м. Керчі відбулась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобіль „Фольцваген-Бора", реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого він є отримав технічні пошкодження. ДТП відбулась по вині водія ОСОБА_3., який керував автомобілем ГАЗ-53, що належить відповідачу. Просив стягнути з ВАТ „Керчгаз" завдані матеріальні збитки в розмірі 11195 грн. та у відшкодування моральної шкоди 2000 грн.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 30 травня 2006 року позовні вимоги позивача задоволені частково. Суд стягнув з ВАТ „Керчгаз" на користь ОСОБА_1. у відшкодування матеріальної шкоди 8634,68 грн., компенсацію за спричинення моральної шкоди в розмірі 500 грн. та судові витрати в сумі 478,75 грн.

В апеляційній скарзі ВАТ „Керчгаз", посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду із ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача. Апелянт вважає, що причиною виникнення ДТП є не вина водія, який керував автомобілем ГАЗ-53, а неналежний стан дороги, а тому застосування ч.2 ст.1187 ЦК України для правової оцінки водія ВАТ „Керчгаз" неправомірне. Вважає, що позивач не навів доказів спричинення йому моральної шкоди.

Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст.1187 ЦК України власник автомобіля зобов'язаний відшкодувати заподіяну джерелом підвищеної небезпеки шкоду. Розмір шкоди визначив згідно з висновком автотоварознавчої експертизи та обставин справи.

Колегія суддів вважає, що вирішуючи спір, суд правильно встановив обставини справи і застосував норми матеріального права, тому доводи апеляційної скарги є необгрунтованими.

Справа№22-ц-1613-Ф/06   

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції               Притуленко О.В.

Наявні в матеріалах справи дані підтверджують факт дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 30.06.2005 року на вул..Орджонікідзе у м.Керч. З постанови Керченського міського суду від 15.07.2005 року та постанови першого заступника голови Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 09.03.2006 року випливає, що ДТП відбулося по вині водія ОСОБА_3., який в порушення п.2.3 „а" Правил дорожнього руху України, експлуатував' причеп - одноосну бочку, держномер НОМЕР_2 з несправним тягове-зчіпним механізмом, в результаті чого причеп відірвався, виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем позивача та спричинив останньому ушкодження.

За таких обставин суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив вимоги позивача на підставі статей 1166, 1167, 1187 ЦК України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що суд першої інстанції необгрунтовано послався на постанову Керченського міського суду від 15.07.2005 року про притягнення ОСОБА_3. до адміністративної відповідальності за порушення п.31.4.7 ПДР України як на підставу для притягнення відповідача до цивільної відповідальності, оскільки вказана постанова була змінена. Але зміна постанови в частині перекваліфікування дій водія ОСОБА_3. на п.2.3 ПДР України не свідчить про відсутність його вини в заподіянні шкоди та не впливає на цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалені постанови.

Також необгрунтовані доводи апелянта про те, що суд не з'ясував усі обставини, що мають значення для справи, зокрема той факт, що ДТП відбулося внаслідок непереборної сили, тобто вібрації, що виникла з підстав аварійного стану дороги і була поза контролем волі водія ОСОБА_3. Вібрація, на яку посилається відповідач, не відноситься до надзвичайної ситуації техногенного, природного або екологічного характеру, тому не може бути визнана непереборною силою.

Не підтверджуються матеріалами справи і доводи апелянта про те, що позивач мав технічну можливість уникнути зіткнення з причепом, а також про наявність умислу позивача на заподіяння майнової шкоди своєму автомобілю.

Не можна також визнати обґрунтованими доводи апелянта про відсутність підстав для задоволення моральної шкоди, оскільки факт пошкодження автомобілю, внаслідок чого позивач деякий час був позбавлений можливості користуватися своїм майном знайшов підтвердження.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування оскарженого рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-314 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Керчгаз" відхилити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 30 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.