АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого - судді Ломанової Л.О.,

суддів:                          Притуленко О.В.,

Полянської В. О.,

при секретарі               Цендрі О.М.,

за участю відповідача ОСОБА_1., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_2  до  ОСОБА_1  про   відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 19 червня 2006 року,-

ВСТАНОВИЛА :

ОСОБА_2. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1. про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що до 22.03.2004 року відповідач відмовлявся виконувати рішення Керченського міського суду АР Крим від 13.02.2004 року про поновлення її на роботі в державному міжрайонному підприємстві по забезпеченню паливом населення, підприємств, установ та організацій на посаді товарознавця. Вважає, що відповідач своїми діями спричинив їй моральну шкоду, компенсацію якої вона просить стягнути у сумі 5000 грн.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 19 червня 2006 року у задоволенні позовних вимог позивачки було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2. ставить питання про скасування рішення суду із ухваленням по справі нового рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального закону.

Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для задоволення вимог позивачки. Більше того, рішення, на яке посилається позивачка, було скасовано рішенням Апеляційного суду АР Крим від 15.11.2004 року, який в поновленні ОСОБА_2. на роботі відмовив.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду і вважає, що ухвалене рішення відповідає вимогам ст.213 ЦПК України про законність і обгрунтованість.

Як встановив суд, 13.02.2004 року Керченський міський суду АР Крим ухвалив рішення..:, яким поновив позивачку на роботі в державному міжрайонному підприємстві по забезпеченню паливом населення, підприємств, установ та організацій на посаді товарознавця. Відповідач добровільно це рішення не виконав, у зв'язку з чим міським судом був виданий виконавчий лист № 2-70 від 16.02.2004 року, на підставі якого 22.03.2004 року відбулося примусове виконання рішення. Але 15 листопада 2004 року суд апеляційної інстанції скасував вказане рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2. про поновлення на роботі.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2. про відшкодування моральної  шкоди, суд обґрунтовано виходив з того, що за таких обставин заявлена вимога є

Справа 22-ц-1707-ф\06

безпідставною, оскільки чинним законодавством не передбачено можливості стягнення моральної шкоди у зв'язку з несвоєчасним виконанням боржником судового рішення.

З огляду на наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-314 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 19 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції