АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

________________________________ у м. Феодосії____________________________________

Справа № 22-а-2097-Ф/2006 р.                      Головуючий суду першої інстанції Д'яченко В.І.

Суддя-доповідач-Полянська В.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого   -  Ломанової Л.О.,

суддів                -  Полянської В.О.,

Притуленко О.В., при секретарі -   Цендрі О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Кримського Республіканського військового комісаріату про перерахунок пенсії, про стягнення заборгованості по виплаті пенсії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 02 жовтня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Республіканського військового комісаріату Автономної Республіки Крим і просив визнати його право на перерахунок пенсійного забезпечення до рівня, визначеного чинними нормативно-правовими актами України, прийнятими після його звільнення зі служби і зобов'язати відповідача провести перерахунок і виплатити йому пенсію за минулий час: з 01 січня 2003 року - 100 % надбавки грошового забезпечення, введеної Указом Президента України № 173 від 23 лютого 2002 року; 40 % надбавки згідно Постановою Кабінету Міністрів України № 1685 від 15.09.1999 р. та відповідно Наказу Президента України від 14 липня 1999 року № 847; 90 % та 100 % надбавки за безперервну службу, введеною Указом Президента України від 05 травня 2003 року № 389/2003; премії в розмірі 33,3%, передбачену Наказом Міністерства України від 05 березня 2001 року № 75.

Свої вимоги мотивував тим, що він є військовий пенсіонер, звільнений у запас з 10 квітня 1979 року і йому встановлена пенсія згідно з вимогами Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХИ. Після його звільнення неодноразово підвищувалося грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а йому розмір пенсії не перераховувався, що суперечить вимогам ст.ст. 43, 63 Закону України № 2262-XII.

Просить обов'язати Військовий комісаріат АР Крим нарахувати недораховану пенсію у розмірі 26570 грн. 33 коп. Оскільки недоотримана пенсія складає: по 40 % надбавки за 2000-2002 - 2048 грн., 33,3 % за 2002 р. - 1480 грн. 14 коп., 2003р. - 2551 грн., 2004 р. - 4846 грн. 94 коп., 2005 р. - 362 грн. 54 коп., а всього 9240 грн. 62 коп.; 100 % надбавки - за 2003 р. - 3830 грн. 40 коп., 2004 р. - 3830 грн. 40 коп., 2005 р. - 72 грн. 62

коп., а всього 7733 грн. 42 коп.; 90 % за 2004 р. - 6894 грн. 72 коп., 2005р. - 653 грн. 57 коп., а всього 7548 грн. 29 коп.

Постановою Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 02 жовтня 2006 p. відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Кримського Республіканського військового комісаріату про перерахунок пенсії, про стягнення заборгованості по виплаті пенсії.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення, вважаючи його таким, що не відповідає нормам матеріального права, суперечить чинному законодавству. В обґрунтування вимог своєї апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд не відновив його права передбачені ч. З ст. 63 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХП.

Апелянт вважає, що суд не зробив розмежування між обчисленням пенсії і перерахуванням пенсії, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши судцю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у позовних вимогах ОСОБА_1., суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач під час проходження служби, з якої був звільнений у запас 10 квітня 1979 року надбавок, встановлених Указом Президента України від 14 липня 1999 року JVf° 847/99; Указом Президента України № 173 від 23 лютого 2002 року; Указом Президента України від 05 травня 2003 року № 389/2003; та премії в розмірі 33,3%, передбаченої п З Постанови Кабінету Міністрів № 829 від 22 травня 2000 року не отримував. Тому дії цих нормативно-правових актів на нього не поширюються.

Закон № 1769-ІУ «Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", який набрав чинність з 01 січня 2005 року, не має зворотної сили і тому вимоги про перерахунок пенсії з врахуванням введених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премій за минулий час, тобто з 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.

Тобто вимоги позивача, щодо перерахунку пенсії з обліком уведених після його звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премій за минулий час суд першої інстанції правильно визнав необгрунтованими, і підстав для перерахування раніше призначеної пенсії не має.

Згідно роз'яснень, які містить п. 8 постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України «Про окремі питання при застосуванні судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких других осіб» від 15 квітня 2005 року виходить, що законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 01 січня 2005 року, не була передбачена можливість перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку з введенням після звільнення військовослужбовців і осіб, які мають право на пенсію у відповідності до Закону України №2262-ХП «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не одержували під час служби, а також премій.

З матеріалів справи вбачається, що позивач був звільнений з військової служби з 10 квітня 1979 року і з травня 1979 року отримає пенсію як військовий пенсіонер.

Підвищення раніше призначених пенсій особам даної категорії проводиться на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2002 року № 1576 «Про заходи про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» та від 27 серпня 2003 року

№  1350 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких других осіб».

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" і п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 перерахунок раніше призначеної пенсії військовослужбовцям і прирівняних до них особам проводиться у звязку із зміною розміру грошового забезпечення, з якого обчислюються пенсії, що було зроблено після звільнення їх зі служби.

При цьому слід мати на увазі, що при збільшенні розміру окладів грошового забезпечення (посадового окладу і окладу за воїнське спеціальне звання) підлягає перерахунку як процентна надбавка за вислугу років, так і інші додаткові види грошового забезпечення, які враховувалися при обчислюванні пенсії та розмір яких визначається у відсотках від вказаних окладів грошового забезпечення (за класність, роботу з секретними документами, умовами служби тощо).

Таким чином, з приведених обставин виходить, що щомісячні: 100 % надбавка, встановлена Указом Президента України від 23 лютого 2002 року № 173 і № 389 від 05 травня 2003 року та виплата премії в розмірі 33,3 % , грошового забезпечення, яка передбачена п. З Постанови Кабінету Міністрів України відносяться до додаткових видів грошового забезпечення і приймаються в розрахунок при обчисленні пенсії особам, які одержували їх під час проходження служби і звільнені після їх встановлення.

Безсуперечно встановлено, що під час проходження служби ОСОБА_1. ні 100% надбавку, встановленої Указом Президента України №173/2002 від 23 лютого 2002 року, ні премії в розмірі 33,3 % грошового забезпечення, ні надбавки за безперервну службу, встановлену Указом Президента України № 389 від 05 травня 2003 року. Тому дії вищенаведених нормативно-правових норм на нього не можуть розповсюджуватися, оскільки встановлення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення після звільнення військовослужбовця зі служби і яких він не одержував під час служби, не може бути підставою для перерахунку раніше призначеної пенсії.

За таких обставин оскаржене рішення не підлягає скасуванню, оскільки фактичні обставини справи судом встановлені і дослідженні в повному обсязіки  норми матеріального та процесуального права застосовані правильно.

Керуючись    ст. ст.  195, 198, 200, 206 Кодексом адміністративного судочинства

України, колегія судів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 02 жовтня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Кримського Республіканського військового комісаріату про перерахунок пенсії, про стягнення заборгованості по виплаті пенсії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання законної сили.