Справа № 2610/24363/2012

Провадження №1/2610/1873/2012

П О С Т А Н О В А

іменем України

02 листопада 2012 року Суддя Шевченківського районного суду м.Києва Циктіч В.М., при секретарі Каплуновій В.В., за участю прокурора Голуба Є.В., потерпілого ОСОБА_1, представника потерпілого - адвоката ОСОБА_2, розглянувши у попередньому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_4 за ч.3 ст.358 КК України, -

у с т а н о в и в :

Справа з обвинувальним висновком надійшла до суду 12.10.2012 р. та призначена до попереднього розгляду.

Статтею 237 КПК України визначено коло питань, які вирішуються судом при попередньому розгляді справи з метою з'ясування можливості призначення справи до судового розгляду.

Прокурор вважав за можливе призначити справу до розгляду по суті, оскільки, на його думку, дотримані усі вимоги кримінально-процесуального законодавства, підстави для закриття справи або її зупинення відсутні.

Потерпілий ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 заперечували проти призначення справи до розгляду. Просили суд повернути справу на додаткове розслідування, посилаючись на незаконне закриття 01.09.2012 р. кримінальної справи за ч.5 ст.191 КК України стосовно ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України щодо ОСОБА_3 Вважали, що в діях названих осіб є склад зазначеного злочину, оскільки останні, використовуючи сфальсифіковану довіреність від імені ОСОБА_1, заволоділи чужим майном у вигляді його частки у статутному капіталі ТОВ «Перліт Інвест». ОСОБА_3, на їхню думку, сприяв вчиненню злочину своїми порадами та безпосередньою участю у виготовлені вказаної довіреності.

Прокурор з питання кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України покладався на рішення суду.

Обвинувачені до суду не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного.

Відповідно до ч.1 ст.237 КПК України суддя при попередньому розгляді справи, крім іншого, вирішує, чи не допущено під час досудового слідства таких порушень кримінально-процесуального законодавства, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

Статтею 120 КПК України встановлено, що досудове слідство має бути закінчено потягом двох місяців. У цей строк включається час з моменту порушення справи і до її направлення прокуророві з обвинувальним висновком.

Дана справа стосовно конкретних осіб порушена 07.05.2012 р., тобто саме ця дата є початком строку досудового слідства.

Обвинувальний висновок складений слідчим 28.09.2012 р., що суд приймає за дату направлення справи прокурору.

Таким чином, досудове слідство у справі без його продовження прокурором тривало понад 4 місяці.

Суд не приймає до уваги, що досудове слідство з 08.05.2012 р. до 15.05.2012 р.,

з 16.05.2012 р. до 25.05.2012 р., з 01.06.2012 р. до 07.06.2012 р., з 08.06.2012 р. до 26.06.2012 р. зупинялось слідчим на підставі п.2 ст.206 КПК України, з огляду на таке.

Вказане положення кримінально-процесуального кодексу дає слідчому право зупинити досудове слідство у випадку, якщо психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого, перешкоджає закінченню провадження у справі.

Тобто за вказаною підставою провадження у справі можливе зупинене за дотримання наступних умов -захворювання має бути психічним або тяжким, особа, яка захворіла повинна мати статус обвинуваченого.

Обґрунтовуючи рішення про зупинення слідства, слідчий посилався на заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про його хворобу. Разом з тим заяв, які б стосувалися вищеназваного періоду, матеріали справи не містять.

Відповідно до долученої до справи фотокопії листка непрацездатності ОСОБА_3 з 04.06.2012 до 15.06.2012 р. переніс захворювання, які не є психічними або тяжкими. (т.2 а.с.43)

Крім того, зупинення слідства за вказаною підставою закон дозволяє у разі захворювання особи, яка є обвинуваченою, у той же час, ОСОБА_3 у якості обвинуваченого притягнутий лише 26.06.2012 р. (т.2 а.с.44-46)

У подальшому слідчий у період з 26.06.2012 до 18.09.2012 р. неодноразово безпідставно зупиняв розслідування на підставі п.2 ст.206 КПК.

Таким чином, постанови про зупинення досудового слідства є незаконними.

З огляду на вказане днем закінчення досудового слідства слід вважати 07.07.2012 р., тобто день спливу двохмісячного строку розслідування.

У той же час, після закінчення строку досудового слідства у справі проводились слідчі дії, приймалась низка процесуальних рішень, у тому числі пред'явлено обвинувачення ОСОБА_3 (т.2 а.с.51-54) та ОСОБА_4 (т.2 а.с.85-86), зазначені особи допитані у якості обвинувачених, потерпілий та обвинувачені ознайомлені з матеріалами справи тощо.

Суд також звертає увагу, що 25.06.2012 р. винесена постанова про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за ч.5 ст.191 КК, відносно ОСОБА_3 за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК (т.1 а.с.33-35), у той же час досудове слідство у цей період було зупинено. (т.1 а.с.48, 49)

01.09.2012 р., тобто поза межами строку слідства, винесено остаточну постанову про закриття кримінальної справи щодо названих осіб. (т.1 а.с.73-75)

Вказані порушення кримінально-процесуального законодавства є такими, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, та підлягає поверненню на додаткове розслідування.

За положеннями ст.237 КПК при попередньому розгляді справи з'ясовуються питання наявності підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, кваліфікації дій обвинуваченого за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин.

Відповідно до ч.2 ст.246 КПК України за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника суддя вправі повернути справу на додаткове розслідування для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, якщо окремий розгляд справи щодо них неможливий.

На притягненні до кримінальної відповідальності інших осіб, а саме - ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 наполягає потерпілий та його представник.

Разом з тим вищезазначена норма кримінально-процесуального закону не містить положень щодо можливості повернення справи на додаткове розслідування за вказаною підставою за клопотанням потерпілого чи його представника, оскільки коло таких осіб обмежено прокурором, обвинуваченим, його захисником та законним представником.

Однак вказані особи відповідного клопотання не заявляли.

За наявності підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, суддя за клопотанням потерпілого чи його представника згідно з ч.2 ст.246 КПК може повернути справу на додаткове розслідування.

Потерпілий та його представник своє клопотання про повернення справи на додаткове розслідування обґрунтовували також необхідністю кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.2 ст.27, ч.5 ст. 191 КК.

З'ясовуючи наявність підстав для кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, суд, не вирішуючи наперед питання, чи міститься у його діях склад іншого злочину, виходить з наступного.

Постановою слідчого від 03.05.2012 р. в окреме провадження виділено кримінальну справу за ч.5 ст.191 КК за фактом привласнення чужого майна в особливо великих розмірах. (т.1 а.с.2-3)

Підставою для прийняття такого рішення стали матеріали розслідування та встановлення факту заволодіння майном потерпілого ОСОБА_1 у вигляді його частки у статутному фонді ТОВ «Перліт Інвест» у розмірі 300 600 грн.

Слідчим 07.05.2012 р. порушено кримінальну справу за ч.5 ст.191 КК щодо учасників даного товариства ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 (т.1 а.с.9-10)

Того ж дня за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК порушено справу стосовно директора ТОВ «Перліт Інвест»ОСОБА_3 (т.1 а.с.14-15)

Постановою від 01.09.2012 р. закрита кримінальна справа відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за ч.5 ст.191 КК, відносно ОСОБА_3 за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК у зв'язку з відсутністю в їх діях складу вказаного злочину. (т.1 а.с.73-75)

Обґрунтовуючи прийняте рішення слідчим зазначено, що допитані свідки вказали, що ОСОБА_1 свого внеску до статутного фонду ТОВ «Перліт Інвест» у сумі 300 600 грн. фактично не вносив, зазначені кошти внесені за нього іншими засновниками.

У той же час, відповідно до довідки філії «Приватбанку» від 08.10.2009 р. №658 від ОСОБА_1 через ОСОБА_3 на банківський рахунок товариства надійшли кошти у сумі 168 750 грн. (т.2 а.с.31)

Довідкою ТОВ «Перліт Інвест» від 13.10.2011 р. №13-10/1 підтверджено, що за станом на вказану дату засновником ОСОБА_1 до статутного капіталу товариства внесено 300 600 грн. (т.2 а.с.106)

Дані суперечності досудовим слідством не усунуті, під час проведення очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 слідчим відповідні питання учасникам даної слідчої дії ставились (т.2 а.с.62-69).

Аналогічну неповноту містять і протоколи допитів інших свідків.

Рішення про відсутність в діях засновників та директора ТОВ «Перліт Інвест» ОСОБА_3 складу злочину за ст.191 КК обґрунтовується тим, що позачерговими зборами учасників товариства 11.11.2011 р. приймалось рішення про виплату ОСОБА_1 його частки у статутному капіталі товариства.

Однак заходів щодо об'єктивного підтвердження чи спростування зазначених доводів слідством не прийнято, за наявності оригіналу протоколу зборів учасників експертиза давності складання вказаного документа не проведена.

Під час допитів свідків -учасників товариства слідством не з'ясовано, чому при фактичній несплаті, з їх слів, ОСОБА_1 свого внеску до статутного капіталу, ними все ж таки прийняте рішення про повернення йому 300 600 грн.

Постанова про закриття справи також ґрунтується на тому, що засновники прийняли заходи до повернення ОСОБА_1 його коштів.

Однак дані дії, за доведеності злочинного наміру на заволодіння чужим майном, можуть бути розцінені як обставина, що пом'якшує відповідальність, однак не є підтвердженням відсутності складу злочину.

Надаючи оцінку законності постанови від 01.09.2012 р. про закриття кримінальної справи суд відмічає, що вона є не обґрунтованою, оскільки у її основу покладені лише показання свідків, які є зацікавленими у справі особами, та не підтверджена об'єктивними даними.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що постанова від 01.09.2012 р. про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за ч.5 ст.191 КК, відносно ОСОБА_3 за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК у зв'язку з відсутністю в їх діях складу вказаного злочину прийнята з порушенням ст.22 КПК України, оскільки досудове слідство проведено неповно та однобічно.

Вищенаведене є підставою для задоволення клопотання потерпілого та його представника щодо повернення справи на додаткове розслідування.

З огляду на суттєві порушення вимог КПК, наявності підстав для кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 237, 244, 246 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_4 за ч.3 ст.358 КК України повернути на додаткове розслідування.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вигляді підписки про невиїзд залишити без змін

На постанову протягом семи діб може бути подана апеляція до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва.

Суддя В.М.Циктіч