Справа № 2610/29925/2012
Провадження №1-м/761/1/2013
У Х В А Л А
іменем України
24 січня 2013 року м. Київ Шевченківський районний суд м. Києва у складі
головуючого - судді Циктіча В.М.,
при секретарях Шніт О.М., Харлановій І.М.,
за участю прокурорів Ковальова А.В., Панова В.Є.,
захисника-адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку іноземного суду, винесеного відносно громадянина України
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Лопухове Тячівського р-ну Закарпатської області, українця, який має середню освіту, у шлюбі не перебуває, є працездатною особою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,
засудженого 11.12.2007 р. за п.1 ст.169; п.1 і п.3 рядок а) ст.223, п.2 рядок g) ст.204; п. 1 і п.3 ст.299 КК Португальської Республіки до вісімнадцяти років позбавлення волі, -
в с т а н о в и в :
До Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку суду Португальської Республіки, яким засуджений громадянин України ОСОБА_2
З доданих до клопотання документів вбачається, що судом з розгляду кримінальних справ м.Лоуле від 11.12.2007 р. ОСОБА_2 засуджено:
- за виконання завершеного навмисного злочину - організація і участь у злочинному угрупованні, передбаченого п.1 і п.3 ст.299 КК Португальської Республіки, до шести років шести місяців позбавлення волі;
- за співучасть у двох завершених навмисних злочинах - примушування до заняття проституцією, передбачених п.1 і п.2 рядок а) ст.169 КК Португальської Республіки, до шести років позбавлення волі;
- за співучасть у чотирьох завершених навмисних злочинах -вимагання, передбачених п.1 і п.3 рядок а) ст.223, п.2 рядок g) ст.204 КК Португальської Республіки, до дев'яти років позбавлення волі.
Остаточне покарання ОСОБА_2 визначене у вигляді двадцяти двох років позбавлення волі.
Рішенням Колегіального суду Кримінального відділу Апеляційного суду м.Європи від 28.10.2008 р. вказаний вирок частково змінений, ОСОБА_2 засуджений до трьох років позбавлення волі за співучасть у простому схилянні до заняття проституцією, передбаченому п.1 ст.169 КК Португальської Республіки. В решті вирок від 11.12.2007 р. щодо кваліфікації дій засудженого та призначених мір покарання залишений без змін.
За вчинення названих злочинів ОСОБА_2 призначено покарання у вигляді вісімнадцяти років позбавлення волі
Відповідно до рішення Верховного Суду Юстиції Португальської Республіки від 25.03.2009 р. касаційна скарга ОСОБА_2 відхилена та залишено в силі вирок суду з розгляду кримінальних справ м.Лоуле від 11.12.2007 р. з врахуванням змін, внесених рішенням Колегіального суду Кримінального відділу Апеляційного суду м.Європи від 28.10.2008 р.
Таким чином, ОСОБА_2 призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк вісімнадцять років.
Початок строку відбування покарання обчислюється з моменту затримання ОСОБА_2, тобто з 6 квітня 2006 року, кінець строку - 6 квітня 2024 року.
Згідно з вироком засудженого визнано винним у тому, що він, перебуваючи на території Португальської Республіки, з лютого 2005 року безпосередньо брав участь в організованій злочинній групі, яка забезпечувала діяльність з надання сексуальних послуг з метою одержання прибутку. Крім того, ОСОБА_2, діючи спільно з іншими обвинуваченими по справі, з метою одержання прибутку для себе та злочинного угрупування з 2003 року примушував громадян України, які займались транспортними перевезеннями, сплачувати грошові кошти за здійснення такої діяльності.
За згодою засудженого ОСОБА_2 передано для подальшого відбування покарання в Україні.
У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання Міністерства юстиції України, засуджений та його захисник погодились з думкою прокурора.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного.
У силу ч.1 ст.602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Суд, виконуючи вищевказані вимоги, а також положення ч.3 ст.603 КПК, якою на суд покладено обов'язок встановити, чи дотримані умови, передбачені міжнародним договором, або відповідними положеннями КПК, відмічає, що чинними на території України є Закони України «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 рік»та «Про ратифікацію Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків».
Зазначені Європейські конвенції згідно з положеннями ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України»є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Відповідно до ст.4 Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків санкція (тобто призначене покарання) може виконуватися іншою Договірною Державою тільки у разі, якщо згідно з її законодавством дія, за яку була встановлена санкція, була б злочином в разі її вчинення на її території, та особа, якій було встановлено санкцію, підлягала би покаранню, в разі якщо вона вчинила б цю дію там.
З огляду на зазначені норми, суд констатує, що відповідальність за суспільно небезпечні діяння, за які засуджено ОСОБА_2 в Португальській Республіці, передбачена також законодавством України.
Так, за співучасть у простому схилянні до заняття проституцією (п.1 ст.169 КК Португальської Республіки) в Україні встановлена кримінальна відповідальність частиною 1 статті 303 КК України.
Організація і участь у злочинному угрупованні (п.п.1, 3 статті 299 КК Португальської Республіки) утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.255 КК України.
Вимагання членом банди у співучасті з іншим членом банди (п.1 і п.3 рядок а) ст. 223, п.2 рядок g) ст.204 КК Португальської Республіки) також є кримінальним правопорушенням в Україні, відповідальність за яке встановлена ч.4 ст.189 КК України.
Пунктом b) частини 1 статті 9 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.
Пунктами а), d) статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.
Згідно з ч.3 ст.610 КПК України під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, яким передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку іноземної держави.
Поряд з цим, пунктом 1 частини 4 статті 610 КПК передбачено, якщо законом України про кримінальну відповідальність максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України.
У силу ч.2 ст.70 КК України якщо хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині Кримінального кодексу.
Частина 4 статті 189, частина 1 статті 255 КК України віднесені до особливо тяжких злочинів.
Згідно з вимогами ч.2 ст.63 КК України максимальний строк позбавлення волі не може перевищувати 15 років.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.4 Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків ст.ст. 9, 11 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, ст.ст. 609, 610, 614 КПК України, суд -
у х в а л и в :
Вирок суду з розгляду кримінальних справ м.Лоуле (Португальська Республіка) від 11.12.2007 р., із змінами, внесеними вироком Колегіального суду Кримінального відділу Апеляційного суду м.Європи від 28.10.2008 р., якими громадянина ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за вчинення злочинів, передбачених п.1 ст.169, п.1 і п.3 рядок а) ст.223, п.2 рядок g) ст.204, п.1 і п.3 ст.299 Кримінального кодексу Португальської Республіки, до 18 років позбавлення волі -привести у відповідність із законодавством України.
Вважати громадянина ОСОБА_2 засудженим:
- за ч.4 ст.189 КК України до дев'яти років позбавлення волі без конфіскації майна;
- за ч.1 ст.255 КК України до шести років шести місяців позбавлення волі;
- за ч.1 ст.303 КК України до трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 15 (п'ятнадцять) років без конфіскації майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання - з 06 квітня 2006 року.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити попередній - тримання під вартою.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва протягом семи днів з дня її оголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя В.М. Циктіч