Справа № 1008/4532/2012 Головуючий у І інстанції Степаненко
Провадження № 11/780/153/13 Доповідач у 2 інстанції Полосенко В.С.
Категорія 24 07.02.2013
?????????????????????????????
УХВАЛА
Іменем України
07 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі
головуючого судді: Полосенка В.С.,
суддів: Капічон О.М., Дрига А.М.,
за участю прокурора Красківського В.П., захисника ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2012 року, яким засуджено
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Хмельницької області Старосинявського району, с.Рідкодуби, українця, громадянина України, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 4 ст. 190 КК України до 5 років позбавлення волі;
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування основного покарання із іспитовим строком три роки та покладено обов'язки, передбачені ст.76 КК України;
за ч. 1 ст. 364 КК України до 6 місяців арешту з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно- розпорядних функцій строком на 2 роки;
за ч. 1 ст. 366 КК України до 6 місяців арешту з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно- розпорядних функцій строком на 2 роки;
На підставі ч. 5 ст. 74 КК України та ч.3 ст.327 КПК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання в зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Стягнуто на рахунок НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області 4651, 20 грн. за проведення судово-криміналістичних експертиз; на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у сумі 140 000 грн.
Судом вирішено питання щодо речових доказів т по справі,-
ВСТАНОВИЛА:
Згідно з вироком у жовтні 2008 року до ОСОБА_3, який перебував на посаді Кодаківського сільського голови Васильківського району Київської області звернувся ОСОБА_4 з приводу виділення і передачі безкоштовно у приватну власність його дружині ОСОБА_5 та його рідному брату ОСОБА_6 земельних ділянок на території с. Кодаки Васильківського району. ОСОБА_3, достовірно знаючи, що громадяни України мають право на одноразову безоплатну передачу їм земельних ділянок державної та комунальної власності, повідомив ОСОБА_4, що рішення про передачу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у приватну власність земельних ділянок буде прийняте лише за умови надання йому грошових коштів в розмірі 353 500 грн., які начебто будуть оприбутковані, як благодійна допомога Кодаківській сільській раді Васильківського району Київської області.
ОСОБА_6, виконуючи вимоги ОСОБА_3, у жовтні 2008 року, знаходячись в приміщенні Кодаківської сільської ради, діючи з дозволу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 склав від імені останніх заяви про передачу їм у власність земельних ділянок, які разом з копіями паспортів передав ОСОБА_3 Отримавши зазначені документи, ОСОБА_3, у жовтні 2008 року склав завідомо неправдиве рішення № 269-19-V, № 270-19-V від 23.09.2008 19 сесії V скликання Кодаківської сільської ради про передачу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 безоплатно у приватну власність земельних ділянок площею 0,20 га кожна для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованих в с. Кодаки по вул. Пархоменка. В подальшому ОСОБА_3 підписав зазначені завідомо неправдиві документи від імені Кодаківського сільського голови, а також скріпив їх гербовою печаткою сільської ради.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_3 надав вказівку землевпоряднику Кодаківської сільської ради ОСОБА_7 скласти на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_6 акти про встановлення (відновлення) в натурі на місцевості меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків, а також довідки про наявність у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 земельних ділянок, надавши при цьому для складання документів завідомо неправдиві рішення Кодаківської сільської ради про надання у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 земельних ділянок.
23 жовтня 2008 року ОСОБА_7, будучи не обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_3, склала наступні документи: акти про встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які власноручно заповнила; довідки від 23.10.2008 про те, що за ОСОБА_6 та ОСОБА_5 рахуються земельні ділянки згідно земельно-шнурової книги площею 0,20 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, які особисто підписала та зареєструвала в книзі видачі довідок Кодаківської сільської ради
Після складання зазначених документів ОСОБА_7 передала їх ОСОБА_3, який підписав їх від імені сільського голови та скріпив печаткою сільської ради.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_3, наприкінці жовтня 2008 року в приміщенні Кодаківської сільської ради, отримав від ОСОБА_4 частину обумовленої раніше суми в розмірі 200 000 гривень. Про факт отримання від ОСОБА_4 грошових коштів ОСОБА_3 власноручно написав розписку, яку підписав від імені Кодаківського сільського голови та скріпив її печаткою Кодаківської сільської ради. Отримавши від ОСОБА_4 грошові кошти, ОСОБА_3 видав останньому складені ним завідомо неправдиві рішення Кодаківської сільської ради, акти про встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків, а також довідки про наявність у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 земельних ділянок.
При цьому ОСОБА_3 усвідомлював те, що надані ним ОСОБА_4 документи є завідомо неправдиві, оскільки на сесіях Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області питання з приводу надання у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 земельних ділянок не розглядались і відповідно рішення не приймались.
Отримані від ОСОБА_4 грошові кошти ОСОБА_3 по касі Кодаківської сільської ради Васильківського району не оприбуткував, а привласнив та розпорядився ними на власний розсуд.
Не погоджуючись з вироком суду прокурор подав апеляцію та доповнення, в яких просить вирок скасувати у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого внаслідок м'якості та направити справу на новий судовий1 розгляд в іншому складі суду.
Посилається на те, що суд першої інстанції під час судового слідства не допитав ОСОБА_3, чим порушив вимоги ч.5 ст. 299 КПК України та це є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, яке перешкодило суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.
Крім того, суд належним чином не мотивував свого рішення про можливість виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства. Апелянт вважає, що врахування такої пом'якшуючої покарання обставини, як часткове визнання вини, є неприпустимим, оскільки вона не впливає на ступінь тяжкості злочинів та свідчить про відсутність негативного ставлення засудженого до скоєного, оскільки своєї вини за ч. 4 ст. 190 КК України ОСОБА_3 не визнав взагалі.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора в підтримку своєї апеляції, засудженого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, і просили вирок суду залишити без змін, вислухавши судові дебати та останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Вина засудженого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України доведена сукупністю зібраних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні, і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, керуючись законом.
Згідно ст. 257 КПК України суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити всі докази по справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи. Лише після безпосереднього дослідження доказів суд може посилатись на них у вироку в обґрунтування своїх висновків.
Відповідно до ч. 5 ст. 299 КПК України допит підсудного, якщо тільки він не відмовляється від дачі показань, провадиться обов'язково.
Проте, судом першої інстанції при розгляді справи вищезазначені вимоги дотримані не були.
Як вбачається з протоколу судового засідання ОСОБА_3 допитано під час судового слідства не було, від дачі показів він не відмовлявся, проте у вироку суд посилається на його покази, дані в судовому засіданні.
Відповідно до п.п. 3 і 4 ч.1 ст. 367 КПК України наявність істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону є підставами для скасування вироку при розгляді справи апеляційним судом.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що при наявності зазначеного вище істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону вирок суду не може визнаватись законним та обґрунтованим, а тому він підлягає скасуванню та направленню справи на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі, в процесі якого необхідно врахувати вказані в ухвалі недоліки та наведені в апеляції доводи, більш ретельно дослідити зібрані у справі докази, дати їм належну юридичну оцінку та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора задовольнити частково. Вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Головуючий:
Судді: