Справа № 1010/1529/2012 Головуючий у І інстанції Юзвик
Провадження № 11/780/139/13 Доповідач у 2 інстанції Черкасов В.М.
Категорія 4 07.02.2013
??????????????????????????????
УХВАЛА
Іменем України
07 лютого 2013 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого, судді: - Сливи Ю.М.
суддів: - Черкасова В.М., Левчука О.Д.
за участю прокурора: - Стаховської Н.О.
засуджених - ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Володарського районного суду Київської області від 14 листопада 2012 року, яким
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, розлученого, не працюючого, раніше не судимого, -
засуджено за ч.1 ст. 121 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі; за ч.3 ст. 136 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань визначено остаточне покарання у виді 5(п'яти) років 3-х (трьох) місяців позбавлення волі;
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого: 14.06.2010 року Сквирським районним суду Київської області за ч. 1 ст. 309,75, 76 КК України до 2-х років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, -
засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі; за ч.3 ст. 136 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено покарання у виді 3-х (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Сквирського районного суду Київської області від 14.06.2010 року, і остаточне призначено покарання у виді 4-х (чотирьох) років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_7 матеріальну та моральну шкоду в сумі 3 500 грн.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_7 матеріальну та моральну шкоду в сумі 3 500 грн.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області за експертні дослідження - 1 823 грн. 46 коп.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ Г'У МВС України в Київській області за експертні дослідження та балістичні дослідження, у сумі 4 255 грн.78 коп.
Вироком також вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно вироку суду, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнанні винними та засуджені за те, що 01.05.2011 року близько 00.15 год., знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин в ході сварки, яка переросла в бійку, діючи умисно ОСОБА_5 наніс ОСОБА_8 два удари в область життєво-важливого органу - голови, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма з забоєм головного мозку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, так як небезпечні для життя в момент заподіяння.
Після цього ОСОБА_5, припинивши свої злочинні дії, разом з ОСОБА_6, який був очевидцем вказаної події, взявши ОСОБА_8 під руки з метою умити останнього, повели його до ставу «Центральний», що розташований по вул. Жовтнева в с. Великополовецьке Сквирського району. По дорозі до ставу на асфальтовому покритті, неподалік АЭС, ОСОБА_5, з метою подолання опору потерпілого ОСОБА_8 наніс йому один удар рукою в область грудної клітини та два удари правою рукою в область голови, які відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості, так як для зрощення перелому потрібно більше 21 дня. Інші тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
ОСОБА_5, 01.05.2011 року в період часу з 00 год. 15 хв. до 01 год. 00 хв., знаходячись по вул. Жовтнева в с. Великополовецьке Сквирського району припинивши свої злочинні дії разом з ОСОБА_6, взявши ОСОБА_8 під руки, з метою умити останнього, так як на обличчі була кров, повели до ставу «Центральний» по вул. Жовтнева в с. Великополовецьке Сквирського району. Коли потерпілий ОСОБА_8 ввійшов у воду та вмився, і вийшовши зі ставу на берег, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з власної необережності, не втримавши рівновагу тіла упав з шести метрової бетонної греблі під міст у воду.
ОСОБА_5 та ОСОБА_6, знаходячись поруч і знаючи, що потерпілий ОСОБА_8 зазнав тілесних ушкоджень від злочинних дій ОСОБА_5 та усвідомлюючи, що останній перебуває в небезпечному для життя стані, а саме на дні бетонної дамби ставу, не поважаючи право людини на життя і безпеку, нехтуючи моральними та правовими нормами, що зобов'язують надавати допомогу людям, які перебувають у небезпечному для життя стані, з місця пригоди зникли, та належних осіб і установи про побачене не повідомили.
Крім того, ОСОБА_6, 29.04.2011 року о 18-й годині, перебуваючи біля ставу «Центральний» в с. Великополовецьке Сквирського району Київської області виявив вісім патронів калібру 9 мм., та не маючи дозволу, підняв вказані вісім патронів калібру 9 мм., тобто незаконно придбав, та переніс до свого будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 де в подальшому незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу до 13.05.2011 року. 13.05.2011 року працівниками Сквирського РВ ГУМВС України в Київській області під час проведення обшуку помешкання, де проживав ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_2 Київської області, в одній з кімнат будинку виявили вісім патронів калібру 9 мм.. які згідно висновку судово-балістичної експертизи №315ВКД від 08.06.2011 року являються бойовими припасами до пістолетів системи «Макарова» (ПМ) та автоматичних пістолетів системи «Стєчкіна» (АПС), калібром 9 мм., придатними до стрільби.
В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_5, вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з однобічністю, неповнотою досудового та судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Зокрема, судом належним чином не надано оцінки діям потерпілого ОСОБА_8, який перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, переслідував та нападав на нього, наносив удари ножем, що також підтверджується висновками експертизи. Відсутні докази того, що тяжкі тілесні ушкодження потерпілий отримав саме від його ударів, а не від падіння з 8-ми метрової висоти, що підтверджується висновками експертиз. Враховуючи те, що потерпілий після падіння знаходився у важкодоступному місці, він не міг надати останньому допомогу, а повідомив про даний інцидент в правоохоронні органи, що в свою чергу виключає ст. 136 КК України з його обвинувачення. Крім того, зазначає, що досудовим слідством сфальсифіковано докази по справі, зокрема: перенесено місце події, не досліджено слідів крові на дамбі, не розслідувана бійка, яка виникла в той день, фотоефектом приховано два камені та ліхтар, не враховано, що потерпілий ОСОБА_8 раніше судимий та не став на шлях виправлення, проведені несанкціоновані обшуки, підмінено матеріали справи, застосовувалися катування щодо нього працівниками правоохоронних органів та інші фальсифікації. Крім того, наголошує на тому, що вирок суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти нове справедливе, законне рішення.
В апеляції засуджений ОСОБА_6, не погоджуючись з вироком суду, вказує на неповне, необ'єктивне дослідження обставин справи та грубими порушеннями КПК під час досудового слідства, зокрема недоведена приналежність йому чи комусь з членів його родини набоїв, тому його вина за ч.1 ст. 263 КК України є недоведена.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи кваліфікацію дій засуджених та доведеності їх вини, вважає вирок незаконним і таким, що підлягає скасуванню згідно ст.ст. 367, 371, 372 КПК України 1960 р. внаслідок невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого у зв'язку з м'якістю, а також у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону - застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню. При призначенні покарання ОСОБА_5 суд, на його думку, не врахував належним чином тяжкість злочинів та особу винного. ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості проти особи, внаслідок яких загинула людина. Наявність кількох епізодів злочинної діяльності свідчить про підвищену суспільну небезпеку злочинів та підсудного. Обставин, що пом'якшують покарання підсудного, не встановлено. З цих підстав вважає, що призначене ОСОБА_5 покарання не є достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Крім цього, суд неправильно застосував кримінальний закон, а саме ст.ст. 32, 67 КК України. Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_6, є рецидив злочинів, а не вчинення злочину особою повторно, як зазначив у вироку суд.
В запереченнях на апеляцію прокурора, засуджений ОСОБА_5, вважає її необґрунтованою і безпідставною, яка не підлягає до задоволення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених, які підтримали подані ними апеляції, просили їх задовольнити, і заперечують проти апеляції прокурора, думку прокурора, який підтримав апеляцію державного обвинувача та заперечує проти апеляції засуджених, надавши останнє слово засудженим, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляцій, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 334 КПК України 1960 року мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких грунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою - підстави для цього.
Постановляючи вирок, суд першої інстанції цих вимог закону не дотримався.
Так, вирок суду першої інстанції не відповідає вимогам кримінально-процесуального закону, висновки суду у вироку не підтверджуються доказами, а наявні докази та покази свідків формально перераховані без належної оцінки та аналізу(т.4 а.с. 297-298).
Крім того, відповідно до ст. 367 КПК України 1960 року підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у частині першій статті 347 КПК України, при розгляді справи в апеляційному суді є: однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства.
Однобічним або неповним згідно ст. 368 КПК України 1960 року визнається дізнання, досудове чи судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи. Дізнання, досудове чи судове слідство в усякому разі визнається однобічним і неповним: коли не були досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на новий судовий розгляд. Вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обов'язковими для суду першої інстанції при повторному розгляді справи ( ч.7 ст. 374 КПК України).
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 30 травня 2012 року вирок Сквирського районного суду Київської області від 13.10.2011 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було скасовано, і зазначено, що судом не було проведено повного аналізу зібраних по справі доказів та не надано їм належної оцінки. Дослідження матеріалів справи проводилося вибірково.
Проте, під час нового розгляду справи у Володарському районному суді, залишилися поза увагою вказівки суду апеляційної інстанції, справа знову розглядалася поверхнево без всебічного та повного дослідження матеріалів кримінальної справи, що є підставою для скасування вироку.
Належним чином не проаналізовані та не надано оцінки показам учасників судового розгляду справи, зокрема показам підсудного ОСОБА_6, який на досудовому слідстві визнавав себе виним, а потім змінив свої покази, вказував в суді, що працівники правоохоронних органів змусили його визнати себе винним за ч.1 ст. 263 КК України (т.4 а.с. 226, 232).
Крім того, не вирішено питання щодо клопотань підсудних, про застосування до них незаконних та недозволених методів слідства, зокрема, в своїй апеляції підсудний ОСОБА_5 вказує про його катування працівниками міліції в ІТТ , даному інциденту суд не дав належної оцінки та не доручив органу досудового слідства провести з цих питань перевірку(т.5 а.с.44).
Також, з порушеннями вимог кримінально-процесуального закону приймалось рішення про задоволення цивільного позову потерпілої, а саме, під час вирішення цього питання потерпіла була відсутня, а суд задовольнив її позов в повному обсязі, не перевіривши в чому полягає матеріальна та моральна шкода, чим підтверджується завдана матеріальна шкода, формально стягнувши з підсудних матеріальну та моральну шкоду у розмірі 7 000 гривень солідарно (т. 4 а.с. 299).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що під час нового судового розгляду необхідно усунути зазначені в ухвалі однобічність, неповноту судового слідства, вжити мір до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, виконати вказівки Апеляційного суду Київської області від 30.05.2012 року, перевірити доводи в апеляціях засуджених та прокурора, вирішити питання щодо клопотання підсудного ОСОБА_5 про призначення йому іншого, незалежного захисника, і в залежності від встановленого вирішити питання відповідно до чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області, -
У х в а л и л а :
Апеляції засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - задовольнити частково.
Вирок Володарського районного суду Київської області від 14 листопада 2012 щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - скасувати, кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Запобіжний захід ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у виді взяття під варту залишити без зміни.
Головуючий:
Судді: