АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц - 3598 / 2006 Головуючий в 1 інстанції - Антонюк О. А.
Категорія - 44 Доповідач - Глущенко Н.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного
суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Глущенко Н.Г.
суддів - ГригорченкаЕ.І., Кузнєцова В.О.
при секретарі - Шило СЮ.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та прокуратури Дншропетровської області на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського міського управління УМВС України в Дніпропетровській області, прокуратури Дншропетровської області, Державного казначейства України, третя особа - Кіровський районний суд м. Дніпропетровська, про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просять змінити рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.03.2006 року задовольнивши його позовні вимоги в повному обсязі / а. с. 98-99 /.
Прокуратура Дншропетровської області звернулася до суду теж з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.03.2006 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову позивачу в його позовних вимогах / а. с. 101-103 /.
Зазначеним рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнено з прокуратури Дншропетровської області на користь ОСОБА_1 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 8,50 грн. - судових витрат, а всього 1008,50 грн. Також рішенням суду стягнено з Державного казначейства України на користь ОСОБА_1 1500 грн. у відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено / а. с. 88-90 /.
Як на підстави апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що рішення суду в частині відмови йому в позовних вимогах та їх частковому задоволенні є необгрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи / а. с. 98-99 /.
Як на підстави апеляційної скарги прокуратура Дніпропетровської області посилається також на те, що рішення є необгрунтованим / а. с. 101-103 /.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скарги необхідно задовольнити частково, а рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд згідно з п.4 ч.І ст. 311 ЦПК України з наступних підстав.
З матеріалів справи, зокрема позовної заяви, вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпропетровського міського управління УМВС України в Дніпропетровській області, прокуратури Дніпропетровської області, Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди виходячи з того, що йому було спричинено моральну шкоду в результаті тяганини при розгляді його цивільної справи в Кіровському районному суді м. Дніпропетровська суддею Онушко Н.М., а також бездіяльністю Дніпропетровського міського управління УМВС України в Дніпропетровській області та прокуратури Дніпропетровської області при вирішенні питань щодо забезпечення належного розгляду цієї ж цивільної справи ( виконання ухвал суду щодо приводу свідків) /а.с. 4-11/.
Між тим, розглядаючи справу по суті та ухвалюючи рішення по справі, суд так і не встановив, які правовідносини виникли у позивача з кожним із відповідачів та яким матеріальним законом вони регулюються, в зв'язку з чим і не уточнив позовні вимоги позивача по відношенню до кожного із відповідачів.
Крім того, позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди спричиненої йому в результаті тяганини при розгляді його цивільної справи в Кіровському районному суді м. Дніпропетровська суддею Онушко Н.М., в зв'язку з чим він звернувся з позовом до Державного казначейства України і з якого, рішенням суду від 10.03.2006 року, було стягнено грошову суму у відшкодування моральної шкоди. Однак, ухвалюючи рішення по справі в частині стягнення грошової суми з Державного казначейства України, суд першої інстанції так і не встановив хто є належним відповідачем в цій частині позовних вимог і в порушення вимог ст.ЗЗ ЦПК України не обговорив питання про залучення до участі у справі відповідачами або співвідповідачами - Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (який був залучений судом до участі у справі лише третьою особою - а. с. 39) та Державної судової адміністрації.
Ухваливши рішення по справі, суд першої інстанції фактично вирішив питання про права та обов'язки сторін, які не брали участі у справі, а тому рішення суду не може залишатися в силі і підлягає скасуванню, як таке, що ухвалене з порушенням процесуального закону.
Розглядаючи справу по суті та ухвалюючи рішення по справі, суд першої інстанції не
встановив належним чином особу позивача, як і не встановив правильно його П.І.П. В
рішенні та в інших процесуальних документах суд першої інстанції вказав П.І.П. позивача -
ОСОБА_1, тоді, як відповідно до паспорту позивач іменується - ОСОБА_1.
Таким чином, апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню, як таке, що ухвалене з порушенням процесуального закону. Керуючись ст.ст. 303, 307, 311 ЦПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та прокуратури Дніпропетровської області - задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 березня 2006 року -скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.
СУДДІ: