АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/9663/12 Справа № 2-1090/11 Головуючий у 1 й інстанції - Петренко А.П. Доповідач - Куценко Т.Р.

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2012 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого -Куценко Т.Р.

суддів -Рудь В.В., Повєткіна В.В.

при секретарі -Качур Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2,

на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2011 року, по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 14.12.2011 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі.

Зазначеним рішенням суду від 14.12.2011 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням /а.с. 34-35/.

Як на підстави апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на те, що рішення суду є незаконним, необгрунтованим та постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права /а.с. 36-37/.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу ОСОБА_2 на праві власності належить Ѕ частина будинку 7 по вул. Ватутіна в селі Запорізьке Апостолівського району Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом /а.с.7/, витягом про державну реєстрацію КП «Апостолівське БТІ»/а.с. 8/.

Згідно довідки виконкому Першотравенської сільської ради в будинку зареєстровані позивач, відповідачка ОСОБА_3 та донька сторін ОСОБА_4 2003 року народження /а.с. 11/.

Через те, що в сім'ї стосунки не склалися, відповідачка разом з донькою у 2009 році забрала свої речі та покинула спірний будинок пообіцявши знятися з реєстрації. З цього часу в будинку не проживає, комунальні послуги не сплачує.

Позивач посилається на те, що відповідачі понад шість місяців в спірному будинку не проживають, а тому відповідно до ст. 71, 72 ЖК України просить визнати їх такими, що втратили право користування будинком.

Відповідачка ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала та посилалась на те, що свого житла вона не має, але сімейні стосунки з відповідачем не склалися і спільне проживання з ним не можливе.

Представник третьої особи також проти задоволення позовних вимог заперечував, вважає, що це погіршить житлові умови малолітньої дитини.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають через те, що ст.ст. 71,72 ЖК України, на яку посилається позивач, регулює правовідносини щодо користування жилим приміщенням в будинках державного і громадського житлового фонду, позивач же є власником спірного домоволодіння.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями самих сторін.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Приведені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_2 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необгрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303, ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді :