АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/6466/12 Справа № 2-130/11 Головуючий у 1 й інстанції - Городецький Д.І. Доповідач - Лаченкова О.В.

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого Лаченкової О.В.

суддів Варенко О.П., Григорченка Е.І.

при секретарі Солод О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «НТЗ Сільгосппромтехстрой», третя особа -ОСОБА_3, Новомосковське районне комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», Відділ Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, визнання недійсним рішення, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, скасування реєстрації права власності, визнання права користування земельною ділянкою, -

встановила:

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «НТЗ Сільгосппромтехстрой», третя особа -ОСОБА_3, Новомосковське районне комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», Відділ Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, визнання недійсним рішення, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, скасування реєстрації права власності, визнання права користування земельною ділянкою.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені частково.

Визнано незаконним договір купівлі-продажу, укладений 12 квітня 2008 року між ОСОБА_5 і ТОВ «НТЗ Сільгосппромтехстрой», відповідно до якого ОСОБА_5 продав, а ТОВ «НТЗ Сільгосппромтехстрой»купило житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 Новомосковського району Дніпропетровської області.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений 05 жовтня 2008 року між ТОВ «НТЗ Сільгосппромтехстрой»і ОСОБА_2, відповідно до якого ТОВ «НТЗ Сільгосппромтехстрой»продало, а ОСОБА_2 купив житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 Новомосковського району Дніпропетровської області.

Скасовано державну реєстрацію права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 Новомосковського району Дніпропетровської області за ОСОБА_2

Визнано незаконним та скасувано рішення Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області №37-22/5 від 06 лютого 2009 року про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,230 га., розташованої по АДРЕСА_1 Новомосковського району Дніпропетровської області.

Визнано незаконним та скасувано Державний акт на право приватної власності на землю серія ЯЖ № 915902 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,230 га., розташовану по АДРЕСА_1 Новомосковського району Дніпропетровської області, виданий 24 червня 2009 року Орлівщинською сільською радою. Новомосковського району дніпропетровської області ОСОБА_2

Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,230 га., розташовану по АДРЕСА_1 Новомосковського району Дніпропетровської області за ОСОБА_2.

Визнано за ОСОБА_4 право користування земельною ділянкою площею 0,15 га., розташованою по АДРЕСА_1 Новомосковського району Дніпропетровської області.

В апеляційних скаргах апелянти просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 04 серпня 1998 року позивач ОСОБА_4 уклала договір довічного утримання зі своєю матір'ю ОСОБА_6 та вітчимом ОСОБА_7, у відповідності до якого, в її власність був переданий житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 Новомосковського району Дніпропетровської області, договір посвідчений нотаріально.

Оскільки правовідносини між сторонами виникли у 1998 році, суд застосовує норми ЦК України в редакції 1963 року, які діяли на зазначений період часу.

У відповідності до ст. 425 ЦК України (в редакції 1963 року) за договором довічного утримання одна сторона, що є непрацездатною особою за віком або станом здоров'я (відчужувач), передає у власність другій стороні (набувачеві майна) будинок або частину його, взамін чого набувач майна зобов'язується надавати відчужувачеві довічно матеріальне забезпечення в натурі у вигляді житла, харчування, догляду і необхідної допомоги.

Нормами Цивільного Кодексу України (в редакції 1963 року) не було передбачено обов'язок реєстрації прав власності в органах БТІ.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть. ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

19.03.2008 року рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області були задоволені позовні вимоги ОСОБА_5, за ним визнано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 Новомосковського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після брата - ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Судом встановлено, що 11.04.2008 року ОСОБА_4 звернулася до суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, в цей же день, 11.04.2008 року судом винесена ухвала про накладення арешту на спірний житловий будинок.

Судом встановлено, що 12 квітня 2011 року ОСОБА_5 уклав договір купівлі-продажу, згідно до якого продав Товариству з обмеженою відповідальністю «НТЗ Сільгосппромтехстрой»житловий будинок по АДРЕСА_1 Новомосковського району Дніпропетровської області, угода посвідчена нотаріально.

Ухвалою суду від 15 квітня 2008 року рішення Новомосковського міськрайонного суду від 19.03.2008 року про визнання за ОСОБА_5 права власності на житловий будинок було скасоване за нововиявленими обставинами.

Судом встановлено, що 05 жовтня 2008 року ТОВ «НТЗ Сільгосппромтехстрой»продало ОСОБА_2 спірний житловий будинок, не посвідчивши зазначений договір купівлі-продажу нотаріально, 12 листопада 2008 року Третейський суд при товарній біржі «Дніпропетровськфорвард»виніс рішення, у відповідності до якого угода купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1 Новомосковського району Дніпропетровської області, яка укладена 05 жовтня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «НТЗ Сільгосппромтехстрой»і ОСОБА_2 була визнана дійсною, за ОСОБА_2 визнано право власності на вищезазначений житловий будинок. Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області N37-22/5 від 06 лютого 2009 року було винесено рішення про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,230 га., розташованої по АДРЕСА_1 Новомосковського району Дніпропетровської області.

24 червня 2009 року Орлівщинською сільською радою ОСОБА_2 був виданий Державний акт на право приватної власності на землю серія ЯЖ № 915902 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,230 га., розташовану по АДРЕСА_1.

Згідно зі ст. 30 ЗК України (чинного до 1 січня 2002 року) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених ст. 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення. При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об'єктів.

У п.п. "ґ" п. 18, п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2) роз'яснено, що при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 року, згідно з положеннями чинної до цієї дати ст. 30 ЗК України до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження.

З 1 січня 2010 року до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) відповідно до ст..377 ЦК України та ст..120 ЗК України в редакції Закону України від 05 листопада 2009 року.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_4, суд обґрунтовано виходив з зазначених вище положень та дійшов правильного висновку, що право особи, до якої переходить право власності на будівлю та відповідне право на земельну ділянку, є похідним від права особи, від якої перейшли такі права; до набувача також переходить право власності чи право користування, в тому числі й на ту частину земельної ділянки, яка зайнята жилим будинком (будівлею, спорудою) та на частину земельної ділянки, яка необхідна для його (її) обслуговування.

Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.ст. 303, 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області -відхилити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді