АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/11150/12 Справа № 2-2879/10 Головуючий у 1 й інстанції - Шабанов А.М. Доповідач - Григорченко Е.І.

Категорія 2

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2012 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Григорченка Е.І.

суддів -Варенко О.П., Лаченкової О.В.

при секретарі -Солод О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа СГІРФО Дніпропетровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні своїм майном,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_2 і просить суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні майном домоволодінням АДРЕСА_1, шляхом виписки з даного домоволодіння. Зобов'язати відділ СГІРФО Дніпропетровського РВ УМВС у Дніпропетровській області зняти з реєстрації ОСОБА_2

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилається на те, що він є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 31.03.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4

Після реєстрації право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, та прописки йому стало відомо, що в належному йому домоволодінні прописаний відповідач.

З початку квітня 2010 року намагався знайти відповідача та вирішити питання з випискою із домоволодіння, але безрезультатно.

У зв'язку з тим, що йому необхідно вільно користуватись та розпоряджатись власним майном, а як наслідок сплачувати комунальні рахунки за відповідача, та той факт, що в будинку прописана стороння людина, робить неможливим розпорядження майном та ускладнює користування домоволодінням.

Тому вимушений звернутися до суду з цим позовом.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2010 року, та додатковим рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2012 року усунені перешкоди ОСОБА_3 у користуванні та розпорядженні домоволодінням АДРЕСА_1 шляхом визнання ОСОБА_2, таким, що втратив право користування домоволодінням.

Відділ СГІРФО Дніпропетровського РВ УМВС України з Дніпропетровській області зобов'язаний зняти з реєстрації за вищевказаною адресою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, де ставить питання про його скасування, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню в частині визнання відповідача таким, що втратив право користування домоволодінням, згідно п.п. 3,4 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є власником будинку АДРЕСА_1 /а.с. 6-8/.

Відповідач в даному будинку зареєстрований, але не проживає, що підтверджується довідкою Волоської сільської ради за №426 від 27.05.2010 року та посвідченою секретарем Волоської сільської ради /а.с. 11/.

Враховуючи зазначені обставини, суд, керуючись ст. 71 ЖК України, прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, оскільки відповідач в спірному будинку не мешкає особистих речей в ньому не має.

З висновками суду в частині застосування ст. 71 ЖК України та визнання ОСОБА_2, таким, що втратив право користування домоволодінням, погодитися не можна з наступних підстав.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користування власністю на підставі ст. 391 ЦК України

Отже суд першої інстанції за власною ініціативою змінив підстави позову та вийшов за межі позовних вимог, чим порушив норми матеріального та процесуального права.

Рішення суду першої інстанції в частині усунення перешкод у користуванні позивачем належного йому будинку відповідає вимогам ст. 391 ЦК України.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Доводи апелянта, що зазначене домоволодіння вибуло з його володіння противоправно і договір купівлі-продажу є недійсним, не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки докази недійсності договору купівлі-продажу домоволодіння суду не надані, тому на цей час відсутні правові підстави для позбавлення власника можливості вільно користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Посилання апелянта на те, що він не був належним чином повідомлений про слухання справи в суді першої інстанції та був позбавлений можливості надати докази недійсності договору купівлі-продажу домоволодіння, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки такі докази не були надані і апеляційному суду.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, судові рішення першої інстанції скасувати в частині визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування домоволодінням. В іншій частині рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -

вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2010 року та додаткове рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2012 року скасувати в частині визнання ОСОБА_2, втратившего право користування домоволодінням АДРЕСА_1.

В іншій частині рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2010 року та додаткове рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2012 року залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: