Справа №2-112/07
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
24 вересня 2007 року м. Марганець
Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого Хомченко СІ.
при секретарі Івановій О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Марганці справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 доОСОБА_1,ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
ВСТАНОВИВ:
Директор ІНФОРМАЦІЯ_1ОСОБА_3звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1., ОСОБА_2. про визнання їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням, вказуючи, що ОСОБА_1 є наймачем квартириАДРЕСА_1В цій квартирі зареєстрована відповідачка та її син ОСОБА_2., ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. Відповідачі не проживають в цій квартирі з листопада 1998 року, квартира знаходиться в антисанітарному стані, розбиті вхідні двері, вікна забиті дошками, відсутні газові прибори, сантехніка. Вважає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2. не користуються житловим приміщенням понад шість місяців без поважної причини, тому просить суд визнати їх такими, що втратили право користування даним жилим приміщенням.
В судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягає.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що у зазначеній квартирі проживала разом з батьком. Батько зловживав спиртними напоями і коли вона народила дитину, то покинула батька і пішла жити до брата, оскільки в тих умовах життя з дитиною було неможливим. Коли вІНФОРМАЦІЯ_3 році батько помер, вона продовжувала проживати у брата, однак ходила в квартиру АДРЕСА_1, де була прописана -прибирала там, ремонтувала вікна. Батько залишив там безлад, грошей на ремонт у неї не було, оскільки вона не працювала, а перебувала з 2001 року по 2002 рік перебувала на обліку в міському центрі зайнятості. Потім, до 2004 року отримувала соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям. З 2004 року працювала в релігійній громаді, однак коштів не вистачало на ремонт квартири. На даний час навчається в ІНФОРМАЦІЯ_4 В 2005 році зареєструвала шлюб, з чоловіком назбирали грошей і вирішили зробити в її квартирі ремонт, однак дізналися, що у цій квартирі прописана ОСОБА_4. , яка зробила ремонт і проживає в квартирі. З даного приводу вона звернулася із заявою до прокурора міста.
Прокурор, що приймав участь у справі з метою захисту інтересів неповнолітньої дитини ОСОБА_1., в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що ОСОБА_1 не проживала у спірній квартирі з поважної причини, оскільки була у скрутному матеріальному стані і не мала можливості зробити ремонт та одночасно забезпечити потреби дитини. За протестом прокурора скасовано рішення виконкомуНОМЕР_1від 24.01.2007 року «Про надання тимчасового житла ОСОБА_4 »
Суд вислухав сторони, свідків, вивчив матеріали справи.
Судом встановлені наступні факти та правовідносини.
Згідно довідкиІНФОРМАЦІЯ_1, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_1., її син ОСОБА_2. та ОСОБА_4.
Згідно довідки начальника МБТІ від 24.04.2007 року, право власності на дану квартиру ні за ким не зареєстровано.
До 1998 року у зазначеній квартирі ОСОБА_1 проживала разом з батьком.
Батько зловживав алкогольними напоями, що підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_5., в зв'язку з чим ОСОБА_1 з малолітньою дитиною переїхала жити до брата.
2000 році батько відповідачки помер і в спірній квартирі, яка потребувала капітального ремонту, ніхто не проживав.
Згідно довідки Марганецького міського центру зайнятості, ОСОБА_1 була зареєстрована як шукаюча роботу і одержувала виплати по безробіттю з 15.10.2001 року по 3.05.2002 року і її доход з жовтня 200 року по жовтень 2002 року склав 418 грн.
Згідно довідки головного бухгалтера релігійної громади ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1. працювала з 01.03.004 року по серпень 2004 року і отримувала щомісячно заробітну плату в сумі 95, 39 грн., а в серпні - 42, 3 грн.
В липні, серпні та вересні 2004 року ОСОБА_1 отримувала щомісячно по 82, 22 грн. державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Оцінюючи зазначені докази, суд вважає, що твердженняОСОБА_1про те. що вона в звязку із скрутним матеріальним становищем не мала можливості відремонтувати квартиру, відповідають дійсності, оскільки на той час відповідачка проживала разом з малолітньою дитиною, яку необхідно було годувати та одягати і отримані нею кошти не могли в повній мірі відповідати потребам дитини.
Згідно актуІНФОРМАЦІЯ_1від 27.02.2007 року квартираАДРЕСА_1 знаходиться в антисанітарному стані - розбиті вхідні двері, вікна забиті дошками, відсутні газові прибори, сантехніка.
25.04.2007 рокуІНФОРМАЦІЯ_1складено акт про те, що ОСОБА_1 та її син не проживають у зазначеній квартирі з 1998 року по даний час.
Дані акти дійсно відображають стан квартири і факт не проживання відповідачки там з 1998 року, однак акти не підтверджують, що ОСОБА_1 не проживала в квартирі без поважних причин, а інших доказів на обґрунтування позовних вимог позивачем не надано.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 пояснила, що періодично провідувала квартиру та прибирала там, вставляла вікна.
Дані її пояснення не спростовано позивачем, а навпаки, підтверджено свідком ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні пояснила, що після смерті хазяїна в квартирі ніхто не проживав, квартира була закрита, там вибивали вікна, викрадали труби. Потім бачила, що вікна були вставлені. На даний час в квартирі зроблено ремонт.
Свідок ОСОБА_5. суду пояснила, що батько відповідачки разом із своєю співмешканкою зловживав спиртними напоями, довів квартиру до жахливого стану, проживати в ній після його смерті було неможливо. Тривалий час вона не бачила, щоб ОСОБА_1 там проживала, однак на сьогоднішній день в квартирі зроблено ремонт. Ремонт зробила ОСОБА_4. , яку ОСОБА_1 пустила туди проживати.
ОСОБА_1 пояснила, що дійсно, вона дозволила ОСОБА_4 проживати в своїй квартирі тимчасово, але пізніше дізналася, що ОСОБА_4. зареєструвалася в цій квартирі, після чого вона звернулася зі скаргою до прокурора міста. Після того, як за протестом прокурора ОСОБА_4 було знято з реєстрації в квартиріАДРЕСА_1, вона з чоловіком повернули їй затрачені на ремонт кошти.
На даний час ОСОБА_1 з дитиною та чоловіком проживають у вищезазначеній квартирі. Заборгованості по комунальним та іншим платежам відповідач не має, як пояснив в судовому засіданні представник позивача.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно більше 6 місяців не проживала у квартиріАДРЕСА_1, однак з тієї причини, що, проживаючи з новонародженою дитиною не мала матеріальної можливості зробити там ремонт. Дана обставина знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і не спростована позивачем.
Відповідно до правил статей 71, 72 ЖК наймач або члени його сім"ї можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилим приміщенням, зокрема, якщо вони в ньому не проживають без поважних причин понад шість місяців.
У відповідності із ст. 9 Житлового Кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Законом не передбачено підстав, за яких ОСОБА_1 та її неповнолітнього сина можна
позбавити права користування жилим приміщенням в квартирАДРЕСА_1 тому в задоволенні позовуІНФОРМАЦІЯ_1необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 57. 58, 59, 212, 215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ІНФОРМАЦІЯ_1доОСОБА_1 таОСОБА_2 про визнання їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням поАДРЕСА_1відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.