Справа № 357/938/13- к

1-кп/357/59/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.02.2013 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючий –                    суддя Федорова Т. П. ,

при секретарі –                    Амеліна А. В.,

за участю прокурора – Шурашкевича В.М., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_2

Розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013100030000077, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2 Сквирське шосе, 218-б кв. 46, фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

1/ 16.05.2011 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ст. 152 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі,

звільненого 11.05.2012 року на підставі п.”в” ст.1 Закону України „Про амністію у 2011 році” від 08.07.2011 року,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Так, 09 липня 2012 року близько 16 години ОСОБА_1, знаходячись поблизу архітектурної споруди „Колонада” на території дендропарку „Олександрія” в м. Біла Церква Київської області, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом обману ОСОБА_3 попросив в останньої мобільний телефон, повідомивши неправдиві відомості про те, що йому необхідно зателефонувати, але заздалегідь не маючи наміру повертати телефон. ОСОБА_3, добросовісно помиляючись в намірах ОСОБА_1, передала йому мобільний телефон марки „Samsung Х-510”, вартістю 795 гривень, із сім-картою оператора стільникового зв’язку „МТС”, вартістю 25 гривень, з грошима на рахунку в сумі 20 гривень. ОСОБА_1, отримавши мобільний телефон від ОСОБА_3, зробив вигляд, що телефонує, відійшов від потерпілої та зник з місця вчинення злочину.

Своїми діями ОСОБА_1 завдав власниці майна – ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 840 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому діяння визнав у повному обсязі і суду показав, що 9 липня 2012 року близько 16 години перебував в парку „Олександрія”, де познайомився з ОСОБА_3 Маючи намір заволодіти її мобільним телефоном, попросив його у потерпілої, повідомивши неправдиву інформацію про те, що йому необхідно зателефонувати. Наміру повертати телефон не мав, зробив вигляд, що телефонує, відійшов від потерпілої та пішов з місця події. Телефон продав таксисту за 80 гривень.

В скоєному щире покаявся, добровільно відшкодував потерпілій завдані матеріальні збитки та просив суд суворо його не карати.

Визнаючи себе повністю винним та не оспорюючи фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_1 просив суд не досліджувати докази, зібрані по справі під час досудового розслідування, і після роз’яснення положень ч.3 ст. 349 КПК України у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції. Учасники судового провадження не заперечували проти задоволення клопотання обвинуваченого і тому суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином суд вважає, що вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому діяння доведено у повному обсязі, дії обвинуваченого вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 190 КК України, оскільки він вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, обставини справи.

Обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченого, суд враховує його щире каяття – ОСОБА_1 повністю визнав свою вину та дійсно готовий нести передбачену законом відповідальність, добровільно відшкодував потерпілій завдані матеріальні збитки.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд враховує те, що він вчинив кримінальне правопорушення щодо особи похилого віку.

ОСОБА_1 має на утриманні малолітню дитину - дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, є постраждалим від Чорнобильської катастрофи, за місцем проживання характеризується посередньо, перебуває під наглядом у лікаря-нарколога з приводу синдрому залежності від алкоголю, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває.

Суд враховуючи щире каяття обвинуваченого та добровільне відшкодування завданої злочином шкоди, вважає за можливе призначити йому покарання у виді громадських робіт.

Судові витрати, речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.1 КК України і призначити покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_1 у виді особистого зобов’язання.

Вирок суду може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Т. П. Федорова