№22-ц-5703/06р.                                                     Головуючий 1 інстанції -

Категорія: сімейні                                                  Загоруйко З.Г.

Доповідач - Гальянова І.Г,

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2006 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого-судді      Міненкової Н. О,

суддів                            Гальянової І.Г.

Ларенка В.І.

при секретарі  Набока О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 11 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна, що є об*єктом права спільної сумісної власності ,-

ВСТАНОВИЛА:

в січні 2006 року позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом, та з урахуванням уточнень позовних вимог, просила розділити спільне майно подружжя, квартиру АДРЕСА_1

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалась на те, що з 2000 року перебувала з відповідачем в шлюбі, від якого вони мають дочку ОСОБА_3, яка є інвалідом з дитинства.

12 лютого 2005 року ними з відповідачем була придбана спірна однокімнатна квартира в якій вона проживає з дочкою.

В вересні 2005 року відповідач покинув їх з дочкою , переїхавши в м. Черкаси та забравши при цьому частину їх спільного майна, на розділ якого вона не претендує .

19 грудня 2005 року шлюб між ними був розірваний та з відповідача були стягнуті аліменти на утримання дочки, оскільки він добровільно матеріальної допомоги на її утримання не надавав , а з грудня 2005 року вона отримала від відповідача лише біля 100 грн. аліментів.

З урахуванням зазначених обставин, просила збільшити її частку в спірній квартирі до 2/ З її частини.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 11 липня 2006 року, позовні вимоги позивачки задоволені. За нею визнано право власності на 2/3 частини вказаної квартири.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким визнати за ним та відповідачкою право власності на спірну квартиру в рівних частках.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ч.2 ст. 70 СК України, посилаючись на те, що  тих обставин ,що він не дбав про матеріальне забезпечення сім*ї, приховав , знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересів сім*ї, судом не встановлено, а також на те, що спірна квартира придбана в період шлюбу за грошові кошти, зароблені ним та взяті у борг у його матері.

Апеляційна скарга ОСОБА_1. підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Визначаючи розмір часток у спільній сумісній власності подружжя та збільшуючи частку позивачки в такому майні, а саме в квартирі, суд першої інстанції визнав обставинами, що мають істотне значення , знаходження на її утриманні малолітньої дочки, яка є інвалідом з дитинства та потребує в лікуванні, а також те, що відповідач добровільно матеріальної допомоги на її утримання не надає, застосувавши при цьому ч.2 ст.70 СК України.

Зазначені обставини підтверджено наявними у справі доказами та не оспорюються відповідачем, при цьому, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем в травні 2006 року сплачено позивачці 116.31грн. аліментів на утримання дочки, в червні 2006 року - 33.61 грн., та в серпні і вересні 2006 року по 100 грн., тобто розмір аліментів, які одержує позивачка, є недостатнім для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дитини.

За таких обставин, суд обґрунтовано збільшив позивачці частку в спірній квартирі до 2\3 частини , однак невірно застосував норми матеріального права, оскільки право на таке збільшення передбачено ч.З ст.70 СК України.

З огляду на наведене, рішення суду першої інстанції підлягає зміні з застосуванням до правовідносин, які виникли між сторонами ч.З ст.70 СК України .В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.

Враховуючи зазначене та керуючись ст. ст.303, ч.1 п.4 ст. 309, ст.ст.313,315, 317, 319, 218 ЦПК України, судова колегія ,-

ВИРІШИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити рішення Харківського районного суду Харківської області від 11 липня 2006 року, застосувавши до правовідносин, які виникли між сторонами ч.З ст.70 СК України.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.