УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ справи: 2-2497/2011 Головуючий суду першої інстанції:Кузнецова Л.М.
№ провадження: 22-ц/190/40/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Рошка М. В.
"07" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Рошка М.В
Суддів:Сінані О.М., Хмарук Н.С.,
При секретарі:Кутелія Я.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - Служба у справах дітей Джанкойської міської ради, про повернення дітей, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11 травня 2012 року,
ВСТАНОВИЛА:
16.06.2009 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про повернення дітей, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_7 не є батьком її дітей, вона не перебувала з ним у цивільному шлюбі, не вела спільного господарства. ОСОБА_7 розлучив її з дітьми, у зв'язку з постійними загрозами з його боку вона була вимушена виїхати до Росії. З дітьми вона спілкується по телефону, але не може їх забрати у зв'язку із загрозами ОСОБА_7 Крім того, посилається на те, що побатькові дітей, вказане в свідоцтвах про їх народження, не може бути доказом того, що ОСОБА_7 є їх батьком, тому як побатькові вона вказала на свій розсуд.
Рішенням Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11 травня 2012 року у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Справа 22-ц/190/40/13 Суддя-доповідач - Рошка М.В.
Суддя першої інстанції - Кузнецова Л.М.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно вимог частини першої статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову , суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог статті 11,27,60 ЦПК України , суд розглядає справу в межах позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Матеріали справи не містять підстав, передбачених статтею 170 СК України, за яких неповнолітні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підлягали б відібранню від їх батька ОСОБА_7
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким вирішенням спору та вважає, що судом першої інстанції повно і правильно встановлені всі дійсні обставини справи, яку вирішено згідно з законом.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до свідоцтв про народження ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, виданих Відділом РАЦС Джанкойського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим 21.04.2003 року на підставі актових записів про народження №04 та №5 від 24.04.2003, матір'ю дітей є ОСОБА_6, відомості про батька дітей ОСОБА_7 були вписані на підставі ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с.6,7).
ОСОБА_6 на час звернення до суду з позовними вимогами до ОСОБА_7 про повернення дітей та в даний час проживає у м. Всеволжськ Ленінградської області РФ.
Рішенням Виконавчого комітету Джанкойської міської ради №299 від 22.06.2010 року встановлений факт не проживання ОСОБА_6 зі своїми малолітніми дітьми - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9,ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживали з громадянином ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1 (а.с.64).
Статтею 163 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними. Батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.
Ст. 127 Сімейного кодексу України, що була чинна до 27.07.2010 року, передбачала, що чоловік, який не перебуває у шлюбі з матір'ю дитини, може подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану заяву про визнання себе батьком дитини, мати якої померла або оголошена померлою, визнана недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлена батьківських прав, або якщо мати дитини не проживає з нею не менш як шість місяців і не проявляє про неї материнської турботи та піклування. Умовою прийняття такої заяви є запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Відповідно до матеріалів справи відповідач ОСОБА_7 є батьком дітей та має однакові з позивачкою права та обов'язки дітей.
Виходячи з наведеного відсутні правові підстави передбачені статтею 163 СК України щодо відібрання дітей у відповідача.
Статтею 170 Сімейного кодексу України встановлено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Згідно частини 5 статті 170 Сімейного кодексу України зазначені положення застосовуються до відібрання дитини від інших осіб, з якими вона проживає.
Згідно зі статею 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає справу в межах позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається з матеріалів справи діти проживають з батьком, відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 21.03.2012 р., комісія дійшла висновку про відповідність житлово-побутових умов проживання дітей необхідним ( а.с.173).
Діти навчаються у Джанкойській загальноосвітній школи 1-111 ступенів №8 у 4 класі, їх батько ОСОБА_7 контролює відвідування дітьми школи, забезпечує їх одягом за сезоном, придбає продукти харчування та за необхідністю медикаменти. За роки навчання дітей мати школу не відвідувала ( а.с.175).
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Джанкойської міської ради ОСОБА_7 проживав сумісно з ОСОБА_6 без юридичного оформлення шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 з батьками ОСОБА_7 Від сумісного проживання народилися двоє дітей. ОСОБА_6 на той час не мала паспорту та інших документів, що посвідчуючи особу, не зареєструвала дітей в органах РАЦС м. Джанкоя. Після народження другої дитини ОСОБА_6 кинула дітей в сім'ї ОСОБА_7, виїхала в невідомому напрямку. В ході одного з рейдів службою у справах дітей було виявлено, що в зазначеній сім'ї проживають малолітні діти чоловічої статі без реєстрації. Після отримання дублікатів медичних висновків про народження громадянкою ОСОБА_6 двох малолітніх дітей, була здійснена їх реєстрація в органах РАЦС м.Джанкоя, на підставі клопотання органу опіки та піклування Джанкойської міської ради. Рішенням Джанкойської міської ради від 30.04.2003 року № 173 була встановлена опіка над дітьми, опікуном яких призначено ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_4, у зв'язку з тим, що їх мати ОСОБА_6 залишила дітей, виїхала в невідомому напрямку, а батько вписаний зі слів матері на підставі ст.135 Сімейного кодексу України. Рішенням опікунської ради від 23.04.2004 року № 153 опіка з ОСОБА_13 була знята, у зв'язку із поверненням матері у сім'ю. Вихованням дітей займалися батько - ОСОБА_7, бабуся - ОСОБА_14, дідусь - ОСОБА_15 У вересні 2008 року діти ОСОБА_9 та ОСОБА_8 були зараховані до першого класу Джанкойської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №8. Адміністрація школи повідомила, що мати вихованням дітей не займається. ОСОБА_7 займається вихованням, забезпечив дітей одягом, придбає продукти харчування, медикаменти. Згідно рішення виконавчого комітету Джанкойської міської ради від 22.07.2010 року № 299 Відділом РАЦС Джанкойського МРУЮ 23.07.2010 року внесені зміни в актові записи дітей про батька, в свідоцтвах про народження дітей батько вписаний ОСОБА_7.
Орган опіки та піклування вважає недоцільним відібрання малолітніх ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 від їх батька ОСОБА_7 та повернення їх матері ОСОБА_6 (а.с.176,177).
Виходячи з наведеного позовні вимоги позивачки про відібрання дітей задоволенню не підлягають, з іншими позовними вимогами позивачка не зверталась.
Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції.
За таких обставин, судом першої інстанції правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 303, 304, 307-308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11 травня 2012 року залишити без змін .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Рошка М.В. Сінані О.М. Хмарук Н.С.