Справа № 11 -618/06

Категорія: ч.2 ст. 189 КК України

186 КК України

Головуючий по першій інстанції Сівчук А.Є.

Доповідач Пазюк О.С

УХВАЛА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                                                           28 листопада 2006 року

колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

голову ючого-судді:

суддів:

з  участю прокурора:

засудженого:

Пазюка О.С.

Оксентюка В.Н., Маїага О.В. Редька П.П. ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцію старшого помічника прокурора м. Луцька на вирок Луцького міськрайонного суду від 29 вересня 2006 року, яким ОСОБА_1, та житель   АДРЕСА_1,   українець, громадянин   України,   з   середньою   спеціальною   освітою,   непрацюючий, неодружений,    раніше    судимий    24    листопада    2005    року    Луцьким міськрайонним судом за ч. 1 ст. 190 КК України до 510 грн. штрафу,

- засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України з врахуванням ст. 69 К України до 2 (двох) років обмеження волі, за ч. 2 ст. 189 з врахуванням статті 69 КК України до 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно до відбуття ОСОБА_1 визначено 3 (три) роки обмеження волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу постановлено залишити попередню - утримаїпіяпід вартою.

Постановлено термін відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання, тобто з 05.06.2006 року.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 засуджений за те, що 21 лютого 2006 року біля 16 год. 30 хв. перебуваючи біля Луцького державного технічного університету по вул. Львівській в м. Луцьку повторно відкрито викрав у потерпілого ОСОБА_2 майно на загальну суму 720 грн.

Він же, повторно 22.02.2006 року біля 14год. 30 хв. перебуваючи в комп'ютерному клубі по вул. Львівській в м. Луцьку повторно відкрито викрав в потерпілого ОСОБА_3 майно на загальну суму 543 грн. погрожуючи при цьому останньому застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я.

Він же, 27.02.2006 року біля 18 год. ЗО хв. перебуваючи біля магазину "Спорт товари" по вул. Львівській м. Луцька шляхом обману повторно заволодів мобільним телефоном ОСОБА_4, за який в подальшому пред'явив вимогу передачі грошей в сумі 150 грн.

Він же, 09.03.2006 року біля 16 год. перебуваючи на автостанції № 2 м. Луька, що по вул. Львівській, повторно відкрито викрав майно в ОСОБА_5 на загальну суму 405 грн.

Він же, 28.03.2006 року біля 16 год. перебуваючи біля кіоску, який знаходиться біля супермаркету "Наш край" по вул. Львівській м. Луцька повторно відкрито викрав майно ОСОБА_6 на загальну суму 300 грн.

В поданій апеляції старший помічник прокурора м. Луцька, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не оспорюючи доведеності винності та правильності кваліфікації дій засудженого, ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції в частині призначеного покарання у зв'язку з його м'якістю. Апеляцію обґрунтовує тим, що призначене покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. При обранні міри покарання ОСОБА_1 судом не враховано ту обставину, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності і судимість з нього не знята і не погашена у встановленому законом порядку.

В запереченні на апеляцію засуджений ОСОБА_1 просить вирок Луцького міськрайоиного суду від 29 вересня 2006 року залишити без змін, а апеляцію прокурора - без задоволення. Посилається на те, що судом першої інстанції враховано всі обставини справи і покарання йому призначено у відповідності до норм кримінального закону.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляції, прокурора, який підтримав свою апеляцію, засудженого, який просить вирок суду першої інстанції залишити без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочинів при обставинах, викладених у вироку підтверджується сукупністю зібраних у справі, правильно оцінених та обгрунтовано покладених судом в основу вироку доказів, що по суті не заперечується в апеляції.

Кваліфікація дій засудженого за ч. 2 ст. 186 КК України та ч. 2 ст. 189 КК України відповідає вчиненому.

Обрана ОСОБА_1 міра покарання судом першої інстанції визначена правильно, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу, а також усіх обставин справи.

У вироку достатньо вмотивовано прийняте рішення, а саме, зазначено, що ОСОБА_1 визнав себе винним, щиро розкаявся у вчинених злочинах та сприяв їх розкриттю, повністю відшкодував завдані злочинами збитки, крім того враховано і ту обставину, що інкриміновані йому злочини останній вчинив маючи не зняту чи непогашену судимість у встановленому законом порядку.

З врахуванням всіх зазначених у вироку обставин, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про можливість призначення ОСОБА_1 основного покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті, за якою його засуджено, та призначено покарання у виді З років обмеження волі з застосуванням ст. 70 КК України.

Призначене судом покарання ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає обставин для скасування вироку з підстав зазначених в апеляції.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 вересня 2006 року відносно ОСОБА_1 залишиги без змін, а апеляцію старшого помічника прокурора м. Луцька - без задоволення.

Головуючий  О.С. Пазюк

Судді Оксентюк В.Н., Матат О.В.

Оригіналу відповідає Суддя апеляційного суду

Волинської області                      О.С. Пазюк