справа № 22а-1060/2006рік головуючий у 1 інстанції - Снігурський В.В.
категорія - справи, що виникають з угод доповідач - Гірський Б.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Зварича С.Б.
суддів - Гірського Б.О., Кузьми P.M.
при секретарі - Стець І.В.
з участю позивачки ОСОБА_1, відповідача
ОСОБА_2, представника ОСОБА_2 -
ОСОБА_3, представника відповідача
ОСОБА_4 - ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Зборівського районного суду від 09 серпня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4, третьої особи - приватного нотаріуса Зборівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу жилого будинку, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Зборівського районного суду від 09.08.2006 року "у позові відмовлено в зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_4 є добросовісним набувачем будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 101361 (сто одну тисячу триста шістдесят одну) гривню завданих збитків.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду в частині стягнення з нього в користь ОСОБА_1 101361 грн. завданих збитків скасувати та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити в задоволенні вимог останньої, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Зокрема, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник апелянта зазначила, що стягуючи з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_9 10136І грн., суд першої інстанції не вірно визначив дійсну вартість спірного будинковолодіння на час укладення договору його купівлі-продажу, взявши до уваги довідку Збаразького РБТІ про балансову вартість жилого будинку на час розгляду справи.
Крім того зазначила, що хоча між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і не був укладений нотаріально договір купівлі-продажу будинковолодіння АДРЕСА_1, однак фактично між ними такий договір відбувся, тому ОСОБА_1 і видала на ім'я ОСОБА_2 довіреність на вчинення відповідних дій, якою останній правомірно скористався, відчуживши вказаний будинок 20.10.2004 року ОСОБА_4.
Позивач ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги заперечила та вказала, що будинковолодіння АДРЕСА_1 незаконно вибуло з її правомірного володіння.
Так, 15.10.2004 року нею була видана довіреність ОСОБА_2, якою не було передбачено права останнього на відчуження вищезазначеного будинковолодіння, яке належало їй на праві власності. Однак останній, всупереч її волі, використав дану довіреність і відчужив належний їй жилий будинок ОСОБА_7, з якою в подальшому одружився, а остання відчужила його потім ОСОБА_4.
В зв'язку з цим, вона, як власник, просила суд першої інстанції, витребувати зазначене майно від його теперішнього набувача - ОСОБА_4, шляхом визнання недійсними договорів купівлі-продажу будинковолодіння АДРЕСА_1: від 20.10.2004 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 та від 07.09.2005 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_4, однак в цьому їй незаконно було відмовлено.
Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в суді апеляційної інстанції пояснила, що ОСОБА_4 є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна - будинковолодіння АДРЕСА_1, тому судом першої інстанції було правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши за матеріалами справи приведені в скарзі доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм - матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Постановляючи рішення і відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання недійсними договорів купівлі-продажу будинковолодіння АДРЕСА_1: від 20.10.2004 року, укладеного між ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_1 і ОСОБА_7 та 07.09.2005 року, укладеного між ОСОБА_7 і ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що покупець ОСОБА_4 є добросовісним набувачем даного майна, а тому воно не може бути в нього витребуване.
Однак такий висновок суду не є обґрунтований.
З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням голови Городищенської сільської ради Зборівського району Тернопільської області НОМЕР_1 вирішено оформити право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.
15.10.2004 року ОСОБА_1 видала ОСОБА_2 довіреність, яка була посвідчена приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстром НОМЕР_2, на право вчинення від її імені певних конкретно зазначених дій, серед яких не було обумовлено права на відчуження від її імені житлового будинку АДРЕСА_1.
20.10.2004 року ОСОБА_2, який діяв на підставі вищезазначеної довіреності від імені ОСОБА_1 відчужив житловий будинок з прибудовою АДРЕСА_1 ОСОБА_7, а остання 07.09.2005 року відчужила його ОСОБА_4
Відповідно до ст.ст. 387, 388 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це. майно від набувача лише у разі, якщо майно .... вибуло з володіння власника не з його волі іншим шляхом.
Оскільки житловий будинок АДРЕСА_1 вибув з правомірного володіння ОСОБА_1 не з її волі, а шляхом відчуження його від імені останньої - ОСОБА_2, без наданих йому на це довіреністю повноважень, тому позивачка ОСОБА_1 має право на витребування даного майна від добросовісного набувача -ОСОБА_4, в тому числі шляхом визнання, відповідно до ст. 215 ЦК України, недійсними договорів купівлі-продажу будинковолодіння АДРЕСА_1: від 20.10.2004 року, укладеного між ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_1 і ОСОБА_7 та 07.09.2005 року, укладеного між ОСОБА_7 і ОСОБА_4.
При таких обставинах, суд першої інстанції зробив неправильні висновки за обставинами справи і невірно застосував норми матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового, яким слід задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1.
Понесені ОСОБА_1 судові витрати: 1013 грн. 61 коп. сплаченого судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду судової справи слід стягнути в її користь з відповідача ОСОБА_2, який несумлінно скористався виданою йому довіреністю, що призвело до визнання недійсними правочинів по відчуженню спірного жилого будинку.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області, -
ВИРІШИЛА:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Скасувати рішення Зборівського районного суду від 09.08.2006 року.
Постановити нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1
Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з прибудовою АДРЕСА_1, укладений 20.10.2004 року між ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_1 і ОСОБА_7 та посвідчений приватним нотаріусом Зборівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстром НОМЕР_3, повернувши сторони в попередній стан.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, укладений 07.09.2005 року між ОСОБА_7 і ОСОБА_4 та посвідчений приватним нотаріусом Зборівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстром НОМЕР_4, повернувши сторони в попередній стан.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1013 грн. 61 коп. сплаченого судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду судової справи.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з того дня може бути оскаржене протягом двох місяців в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.