ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
05.02.13 р. Справа № 5006/35/234пд/2012(5023/5602/12)
за позовом: Харківської міської ради, м.Харків
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл», м.Донецьк
про визнання укладеним договору
Суддя Мальцев М.Ю.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Романчук М.С., за довіреністю б/н від 30.12.2012
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Харківська міська рада, м.Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл», м.Донецьк про визнання укладеним договору.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.12.2012р. справу №5023/5602/12 було направлено за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.12.2012р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, копії листів, копію договору про пайову участь у розвитку інфраструктури, невиконання відповідачем умов договору.
17.01.2013р. відповідач надав відзив на позовну заяву №69 від 16.01.2013р., яким проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що норми, які регулюють істотні умови договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова на час звернення до господарського суду не набрали законної сили та сама по собі вимога про визнання договору укладеним не відповідає ст.16 Цивільного кодексу України.
23.01.2013р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог №635/9-13 від 18.01.2013р., якою зазначив, що у зв'язку з допущеною технічною помилкою виникла необхідність для уточнення позовних вимог, а саме зазначив, що після додаткової перевірки матеріалів справи було встановлено, що направлений управлінням соціально-економічного розвитку, планування та обліку розрахунок невірний, а саме відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 28.12.2011р. №ХК14311117864 загальна кошторисна вартість складає 821300 грн., тобто сума пайового внеску має бути 82130 грн.
Всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив:
Згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ХК14311117864 від 28.12.2011р. товариство з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» є замовником реконструкції нежитлових приміщень 1-го поверху №1, 4, 5, 11, 12, 12а, 14, 1б, 17, 18, 20, 41 в літ. «А-5» під магазин по просп. Косіора, 71 в м. Харкові.
Як вказує позивач, рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №173 від 15.04.2009р. «Про пайову участь замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова» було затверджено Порядок пайової участі (внеску) замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Харкова.
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст.11 Цивільного кодексу України).
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.179 Господарського кодексу України).
Стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає пайову участь у розвитку інфраструктури на підставі договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).
За статтею 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ст.641 Цивільного кодексу України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції (ст.642 Цивільного кодексу України).
Якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку (ст.643 Цивільного кодексу України).
Якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу (ст.644 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.645 Цивільного кодексу України, якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію, звільняється від відповідних зобов'язань. Якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено своєчасно, але одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію укласти договір, звільняється від відповідних зобов'язань, якщо вона негайно повідомила особу, якій було направлено пропозицію, про одержання відповіді із запізненням. Відповідь, одержана із запізненням, є новою пропозицією. За згодою особи, яка зробила пропозицію, договір може вважатись укладеним незалежно від того, що відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено та (або) одержано із запізненням.
Статтею 646 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.
Крім того, господарським кодексом України визначено загальний порядок укладання господарських договорів.
В силу чч.2,3 ст.181 ГК України, проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін; сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч.1 ст.181 ГК України і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. При цьому, згідно ч.4 цієї норми, у разі наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
За змістом ч.5 ст.181 ГК України, сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. При цьому, за змістом ч.7 ГК України, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що на момент звернення позивача до суду не здійснено жодної дії, яка повинна передувати укладанню договору між суб'єктами правовідносин, як це передбачено нормами чинного законодавства.
Також слід зазначити, що фактично позовна вимога про визнання договору укладеним є встановленням факту, який має юридичне значення. Цей факт може встановлюватися господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог у разі виникнення спору між сторонами і не може самостійно розглядатися в окремій справі.
Отже, спосіб захисту права, який обраний позивачем, не передбачений ЦК України та ГК України.
Таким чином, з огляду на те, що докази в підтвердження укладання переддоговірних угод матеріали справи не містять, вимога про визнання договору укладеним не відповідає вимогам ст.ст.16 ЦК України та 20 ГК України, позовні вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 36, 43, 49, 77, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 11, 16, 626, 627, 640, 641, 642, 643, 644, 645, 646 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 174, 173, 179 Господарського кодексу України господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог Харківської міської ради, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл», м.Донецьк про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання).
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 05.02.2013 р.
Повне рішення складено 11.02.2013 р.
Суддя Мальцев М.Ю